ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/18762/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання дій протиправними щодо відмови у перерахунку пенсії, виходячи із 55% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язання перерахувати та виплачувати пенсію, виходячи із 55% відповідних сум грошового забезпечення, з моменту звернення з відповідною заявою - 25.04.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (2 категорії), перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 29.05.2001 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), яка була призначена у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення (50% - за 20 років вислуги, 5% - як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2).
Згідно із розрахунком пенсії за вислугу років з пенсійної справи позивача станом на 01.01.2007 йому було перераховано пенсію виходячи з 55% відповідних сум грошового забезпечення у зв'язку з наданням статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, так як до 04.04.2006 пункт “в” частини першої статті 13 Закону №2262-XII передбачав - військовослужбовці, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
З набуттям чинності Законом № 3591-IV нова редакція пункту “в” частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала указаної 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Згідно із розрахунком пенсії за вислугу років станом 01.01.2008 основний розмір пенсії позивача складає 50% від суми грошового забезпечення. Даний відсоток від грошового забезпечення позивач отримує і на даний час.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача та зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин стаття 13 Закону № 2262-ХІІ була чинною у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців” від 04.04.2006 №3591-IV (далі - Закон №3591-IV), яка не передбачала вказаної 10-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, та 5- відсоткової для категорії 2, 3 і 4. Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
У відзиві на позовну заяву від 12.09.2023 №0300-0902-7/54149 відповідач заперечує проти позову, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що на час призначення позивачу пенсії була чинна норма пункту “в” 13 Закону № 2262-ХІІ, згідно якої особам, зазначеним в пунктах “а” та “б” статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 5 процентів. З урахуванням цієї норми позивачу з 29.05.2001 призначено пенсію в розмірі 55% грошового забезпечення. Проте, Законом №3591-IV внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, пункт “в” викладено в новій редакції, а норму яка передбачала збільшення пенсії на 5% сум грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської категорії 1 категорії виключено. Тому при проведенні позивачу чергових перерахунків, зокрема з 01.01.2008 та з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103), відповідач керувався чинною редакцією статті 13 Закону № 2262-ХІІ зі змінам передбаченими Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” від 27.03.2014 №1166-VII, а відтак додаткових 5% до розміру пенсійної виплати позивача не застосовувались.
Таким чином, вважає, що дії відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням 50% грошового забезпечення за 20 років вислуги не можна вважати неправомірними, оскільки він діяв виключно в межах, визначених нормами чинного законодавства. З урахуванням наведеного просила у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 29.05.2001 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення, а саме: 50% - за вислугу 20 років, 5% - як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років з пенсійної справи позивача №ХА15494 (а.с.9).
З 01.01.2008 позивачу перераховано пенсію на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” виходячи із розміру 50% відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 20), що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років від 01.01.2008 з пенсійної справи позивача №ХА15494 (а.с.9 зворот).
В подальшому, з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” позивачу також перераховано пенсію виходячи із розміру 50% відповідних сум грошового забезпечення (вислуга років 20), що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років від 01.01.2008 з пенсійної справи позивача №ХА15494 (а.с.10).
24.04.2023 позивач через свого представника - адвоката Єрьоміну В. А. звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії виходячи з розрахунку 55% відповідних сум грошового забезпечення (а.с.7).
Листом від 12.05.2023 №12939-14559/П-02/8-0300/22 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило представника позивача про те, що у зв'язку із внесенням Законом №3591-IV змін до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, при проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2008 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” додаткових 5% як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 до розміру пенсійної виплати не застосовувались. Враховуючи наведене, основний розмір пенсії ОСОБА_1 визначено від грошового забезпечення з розрахунку 50%, що відповідає нормам чинного пенсійного законодавства (а.с.8).
Вважаючи дії відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії виходячи із розміру 55% сум грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ.
Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Предметом спору в цій справі є правомірність зменшення ГУ ПФУ у Волинській області розміру пенсії за вислугу років позивача як особи, який брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесений до категорії 2, при її перерахунку відповідно до статті 63 Закону № 2262-XII на підставі постанов №1294 і №103 на 5% відповідних сум грошового забезпечення, з якого була обчислена при призначенні його пенсія згідно зі статтею 13 цього Закону.
Відповідно до пунктів “а” та “в” частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт “а”
статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
в) особам, зазначеним у пунктах “а” і “б” цієї статті, які
брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорії 2 - 90 процентів.
Законом України від 04.04.2006№3591-IV “Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців” (далі - Закон №3591-IV) пункт “в” частини першої статті 13 Закону №2262-XII викладено в такій редакції:
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України “Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей” (пункт “в” статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)”.
З набуттям чинності Законом № 3591-IV нова редакція пункту “в” частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала указаної 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
За приписами частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, відсотковий розмір пенсії до відповідних сум грошового забезпечення при її призначенні установлюється статтею 13 Закону №2262-ХІІ саме на час призначення пенсії. Натомість розміри складових грошового забезпечення, з яких обчислюється пенсія при її перерахунку на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ, визначаються на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Складові грошового забезпечення, з яких обчислюється та перераховується пенсія, та їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України. Водночас відсоткове співвідношення раніше призначеної відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ пенсії до відповідних сум грошового забезпечення є сталим, оскільки установлюється на день призначення пенсії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29.05.2001 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до пунктів “а”, “в” частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, її розмір складав 55% від грошового забезпечення, у тому числі 50% - за вислугу 20 років, 5% - - збільшення розміру пенсії на підставі пункту “в” частини першої статті 13 цього Закону як особі, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесена до категорії 2.
На час проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” та з 01.01.2018 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” стаття 13 Закону №2262-ХІІ була чинною у редакції Закону №3591-IV, яка не передбачала вказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.
Проте застосування органом ПФУ при перерахунку пенсії позивача положень статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV є протиправним, оскільки ця норма стосується призначення нових, а не перерахунку раніше призначених пенсій. До того ж статтею 58 Конституції України закріплено принцип незворотності нормативно-правових актів у часі.
Таким чином, оскільки, позивач набув право на отримання основного розміру його пенсії у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення, то при здійсненні чергового перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України, тому застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
При вирішенні даного спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №200/7786/19-а, які полягають у такому.
Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на основі постанов № 103 і 704 немає підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії за нормами частини першої статті 13 цього Закону, яка застосовується саме при першому призначенні пенсії. При перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір пенсії, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке було визначене при її призначенні, є незмінним.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 (провадження № 11-198заі19).
Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постановах постанові від 18.06.2014 у справі № 21-38а14, від 08.07.2014 у справі № 21-277а14, від 08.05.2018 у справі № 752/17929/13-а, від 21.03.2019 у справі № 275/383/17 та від 16.08.2021 у справі № 240/5019/18, про те, що оскільки на момент здійснення перерахунку пенсії стаття 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції Закону №3591-IV не передбачала 10-відсоткового збільшення пенсії для військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, а інша норма, яка б установлювала таку доплату, у чинному законодавстві України відсутня, то правових підстав для нарахування наведеної 10-відсоткової доплати для зазначених військовослужбовців немає.
Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від указаного вище висновку Верховного Суду України та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, виснувала, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. При цьому з урахуванням обставин справи належним та ефективним способом судового захисту прав скаржника є визнання протиправною відмови ГУ ПФУ в Донецькій області в перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років позивача, обчисленої із застосуванням 93 % відповідних сум грошового забезпечення, та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ у порядку і розмірах, визначених постановами № 704 і 103, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 93 % відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах викладений також у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №620/9370/21.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що здійснюючи перерахунок пенсії ОСОБА_1 , відповідач протиправно зменшив на 5% основний розмір пенсії позивача, що був встановлений при її призначенні.
Частиною першої статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частин другої, третьої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, а також враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії виходячи з 55% відповідних сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) позивачу пенсії, виходячи з 55% відповідних сум грошового забезпечення, з моменту звернення з відповідною заявою - 25.04.2023.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії виходячи з 55% відповідних сум грошового забезпечення
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 25 квітня 2023 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням виплачених сум) у розмірі 55% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, буд. 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук