ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року ЛуцькСправа № 140/22495/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мачульського В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Волинської митниці (далі - Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів UA205100/2023/000018/2 від 12.07.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000183 від 12.07.2023.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ФОП ОСОБА_1 придбав за кордоном транспортний засіб, автомобіль марки Renault модель Master, тип двигуна: дизельний, маркування двигуна НОМЕР_1 , помер VIN: НОМЕР_2 , 1-й рік реєстрації 2016, що був у використанні. Автомобіль був придбаний на підставі Договору купівлі-продажу №1/05 від 19.05.2023.В зазначеному договорі сторони погодили, що автомобіль продається за погодженою сторонами ціною 2000 євро (п.2.1.) Оплата вартості покупки покупцем продавцю в безготівковому порядку, протягом одного дня з моменту підписання договору, згідно рахунку, виставленого Продавцем (п.2.2).
12.07.2023 представником декларанта ТОВ «ВМК-Україна» було подано Волинській митниці митну декларацію з пакетом документів необхідних для розмитнення вказаного автомобіля. При цьому, у графі 43 цієї МД вказано перший метод визначення митної вартості товару, а згідно із графою 42 вказаної МД мишу вартість товару заявлено у розмірі 2000,00 євро. Проте працівники митниці відмовили позивачу у митному оформленні автомобіля, посилаючись на те, що згідно їхніх даних вартість автомобіля значно вища. Так, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2023/000018/2 від 12.07.2023, відповідно до якого митну вартість вказаного вище транспортного засобу визначена рівні 8640 євро. Того ж дня Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів №UА205100/2023/000183, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні (випуску) вказаного товару у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів №UА205100/2023/000018/2 від 12.07.2023.
Позивач категорично незгідний з таким коригуванням вартості автомобіля, зазначає, що ним було подано разом із МД повний пакет документів, який підтверджував митну вартість транспортного засобу, а у відповідача не було жодних підстав для витребування у позивача додаткових документів, тому вважає за потрібне рішення відповідача про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, комерційного призначення оскаржити до суду.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а.с.40).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити (а.с.49-57). В обґрунтування своєї позиції вказала, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ФОП ОСОБА_1 подано: МД №23UA205100005216U7 від 11.07.2023 року на товар: «1. Автомобіль вантажний марка RENAULT модель MASTER - 1 шт. ізотермічний фургон-рефрижератор номер кузова: НОМЕР_2 , бувший у використанні, тип двигуна : дизельний,маркування двигуна М9Т706робочий об'єм двигуна 2299см3,маса спорядженого 2045г, повна маса 3500кг потужність: 92кВт календарний рік виготовлення 01.11.2015, модельний рік виготовлення 2015, місць -3. Призначений для перевезення вантажів, встановлено холодильне обладнання (рефрежератор)», та перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме: рахунок-фактура (інвойс) № RCP2314 від 23.05.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 31.03.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 16.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №N053DK7AZ від 31.05.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №578 від 21.06.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1/05 від 19.05.2023; договір про надання послуг митного брокера №21/06/2023/1Е від 21.06.2023; висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №578 від 21.06.2023; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні № НОМЕР_5 від 27.01.1996; інші некласифіковані документи - фото від 11.07.2023; платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №1298 від 22.06.2023; копія митної декларації країни відправлення №23LV00020721065703 від 16.06.2023; сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UА.018.015322-23 від 10.07.2023; паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України №GD556873 від 06.08.2022.
Під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.
Так, під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 видано 31.03.2016 гр.С -SHUBA BADYM, в інвойсі RCP2314 від 23.05.2023 продавцем виступає AS «RECIPE PLUS», а покупцем товару - SHUBA VADYM. Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.23 НОМЕР_4 зареєстровано гр. C - SHUBA VADYM. Так, митним органом було виявлено, що у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 31.03.2016 гр.С (власник) зазначено - ОСОБА_2 . При цьому зауважуємо, що дане свідоцтво дійсне до 16.12.2023 (графа Н), тобто термін дії на сьогоднішній день не вийшов. Декларантом до митного оформлення надано ще одне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 16.06.23 зареєстровано на - ОСОБА_2 , дійсне до 16.07.2023. Тобто, як вбачається із вище зазначених документів попередній власник транспортного засобу - SHUBA VADYM і наступним власником т/з теж став - SHUBA VADYM. При тому відповідно до контракту №1/05 від 19.05.2023, продавцем є - AS «RECIPE PLUS», про якого нічого не зазначено у вищевказаних документах. Разом з тим, умови контракту передбачають (п.1.4. контракту) «продавець засвідчує, що він має право продати автомобіль і що автомобіль не перебуває під заставою чи іншим обтяженням на користь третьої особи». А тому не зрозуміло, яке відношення має SHUBA VADYM зазначений у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 31.03.2016 до даного товару та чи взагалі це не одна і та ж сама особа.
Крім того, банківський платіжний документ, що стосується товару від 31.05.2023 № N053DK7AZ неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, а також за результатом аналізу відомостей щодо рівня митної вартості, заявленого декларантом та відомостей наявних в АСМО ІНСПЕКТОР «Цінова інформація при визначенні митної вартості» ЄАІС (подібних товарів) встановлено, що вартість даного товару значно нижча існуючих діапазонів, це суперечить вимогам п.2.2.14 та 2.2.19 наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
Зауважує, що відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу автомобіля №1/05 від 19.05.2023 сторони погоджуються, що автомобіль продається за погодженою сторонами ціною 2000 євро. оплата вартості покупки покупцем продавцю в безготівковому порядку, протягом 1 (одного) дня з моменту підписання договору, згідно рахунку, виставленого продавцем. Так, контракт №1/05 був підписаний від 19.05.2023, рахунок-фактура (інвойс) №RCP2314 виставлений від 23.05.2023. При цьому, декларантом до митного контролю та оформлення надано платіжне доручення №N053DK7AZ, однак дата виконання (сплати за товар) не відповідає вимог контракту, адже платіжне доручення датовано від 31.05.2023. Тобто покупець (позивач ФОП ОСОБА_1 ) не дотримався вимог контракту. Оплата згідно платіжного доручення відбувалася на десятий день після підписання контракту, і на сьомий день після виставлення рахунку-фактури, а не протягом 1 (одного) дня з моменту підписання договору, згідно рахунку. Разом з тим, до митного оформлення не було надано ніяких документів про відстрочку платежу від продавця.
За вище вказаних обставин не можливо ідентифікувати платіжне доручення №N053DK7AZ від 31.05.2023 із тих підстав, що у графі «Призначення платежу» зазначено - «Списання коштів на здійснення валютно-обмінних операцій в сумі 2000,00 EUR, 31-05-2023, RIDSN5314MNXD, по курсу 39,5100000, без ПДВ». Крім того, платіжне доручення №N053DK7AZ від 31.05.2023 не містить посилання ні на контракт, ні на рахунок-фактуру (інвойс), а тому не зрозуміло за який товар була проведено оплата та чи відноситься вона до даної поставки товару. Відсутність у платіжній інструкції посилання на контракт та інвойс не дає можливості ідентифікувати оплату за вказаний товар та в повній мірі упевнитися щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар.
Зважаючи на вказане та згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» (далі - Методичні рекомендації №476) та згідно ст.53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації даного товару;
6) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
7) висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Згідно п. 6 ст. 53 декларант за власним бажанням може подавати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ним митної вартості.
Декларант надав копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 23.03.23 AF2344631 та платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 05.06.202 N (MUR)5. Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в листі від 12.07.2023 №б/н.
У зв'язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а та методу 2б з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в та методу 2г з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості для митного органу та декларанта, митну вартість товару визначено за резервним методом згідно статті 64 МК України та у відповідності до наказу ДМСУ № 476 від 01.07.2021 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо посадових осіб митних органів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначенням митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби: тов.1 - 8640 євро/ шт. за МД UА205170/2023/612304 від 27.04.2023 та МД UА204080/2023/6195 від 30.05.2023.
З огляду на наведене вище, вважає, що рішення про коригування митної вартості № UА205100/2023/000018/2 від 12.07.2023 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому є законним та обґрунтованим.
Вищенаведене слугувало беззаперечною підставою для написання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205100/2023/000183 від 12.07.2023.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 відмовлено в задоволенні заяви Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а.с.88).
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що між «AS RECIPE PLUS» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу автомобіля №1/05 від 19.05.2023 (а.с.18-22).
Відповідно до пункту 2 договору купівлі-продажу автомобіля №1/05 від 19.05.2023 сторони погоджуються, що автомобіль продається за погодженою сторонами ціною 2000 євро. оплата вартості покупки покупцем продавцю в безготівковому порядку, протягом 1 (одного) дня з моменту підписання договору, згідно рахунку, виставленого продавцем.
На виконання умов договору, 23.05.2023 компанія «AS RECIPE PLUS» виставила позивачу рахунок-фактуру (інвойс) №RCP2314, згідно з яким вартість товару Автомобіль вантажний марка RENAULT модель MASTER - 1 шт., номер кузова НОМЕР_2 становить 2 000,00 дол. США (а.с.13).
ФОП ОСОБА_1 оплатив товар, що підтверджується платіжною інструкцією № N0531DK7AZ від 31.05.2023 в сумі 79020,00 грн., у графі «призначення платежу» зазначено - «списання коштів на здійснення валютно-обмінних операцій в сумі 2000,00 EUR, 31-05-2023, RIDSN5314MNXD, по курсу 39,5100000, без ПДВ» (а.с.15).
11.07.2023 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта, ТзОВ «ВМК-Україна», подав до Волинської митниці митну декларацію №23UA205100005216U7 від 11.07.2023 року на товар: «1. Автомобіль вантажний марка RENAULT модель MASTER - 1 шт. ізотермічний фургон-рефрижератор номер кузова: НОМЕР_2 , бувший у використанні, тип двигуна : дизельний,маркування двигуна М9Т706 робочий об'єм двигуна 2299 см3, маса спорядженого 2045г, повна маса 3500 кг потужність: 92 кВт календарний рік виготовлення 01.11.2015р,модельний рік виготовлення 2015р, місць -3. Призначений для перевезення вантажів, встановлено холодильне обладнання (рефрежератор)», в якій було зазначено ціну товару в сумі 2000,00 Євро, за першим методом (а.с.61).
До митної декларації додано, зокрема:
- рахунок-фактура (інвойс) № RCP2314 від 23.05.2023;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 31.03.2016.;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 16.06.2023;
- банківський платіжний документ, що стосується товару №N053DK7AZ від 31.05.2023;
- висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №578 від 21.06.2023;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1/05 від 19.05.2023;
- договір про надання послуг митного брокера №21/06/2023/1Е від 21.06.2023;
- висновок про походження товару або акт експертизи, виданий уповноваженим органом №578 від 21.06.2023;
- паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні № НОМЕР_5 від 27.01.1996;
- інші некласифіковані документи - фото від 11.07.2023;
- платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №1298 від 22.06.2023;
- копія митної декларації країни відправлення №23LV00020721065703 від 16.06.2023;
- сертифікат відповідності колісного транспортного засобу №UА.018.015322-23 від 10.07.2023;
- паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України №GD556873 від 06.08.2022.
За результатами аналізу поданої декларантом позивача до митного оформлення МД та долучених документів митницею встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять наступні розбіжності: 1) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 видано 31.03.2016 гр.С -SHUBA BADYM, в інвойсі RCP2314 від 23.05.2023 продавцем виступає AS «RECIPE PLUS» , а покупцем товару - SHUBA VADYM; 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.06.23 НОМЕР_4 зареєстровано гр. C -SHUBA VADYM, банківський платіжний документ, що стосується товару від 31.05.2023 № N053DK7AZ неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром, а також за результатом аналізу відомостей щодо рівня митної вартості, заявленого декларантом та відомостей наявних в АСМО ІНСПЕКТОР «Цінова інформація при визначенні митної вартості» ЄАІС (подібних товарів) встановлено, що вартість даного товару значно нижча існуючих діапазонів, це суперечить вимогам п.2.2.14 та 2.2.19 наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України».
У зв'язку із чим декларанту було запропоновано надати наступні документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації даного товару;
6) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;
7) висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідь на повідомлення митниці декларант в листі №Б/Н від 12.07.2023 повідомив, що інші документи, які зазначені в частині третій статті 53 МК України надаватися не будуть.
Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів UA205100/2023/000018/2 від 12.07.2023 (а.с.11-12).
Як зазначено у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, та містять розбіжності (ті, про які було вказано у повідомленні декларанту про надання додаткових документів). У спірних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України та неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 України) та методу 2г (стаття 63 України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Тов.1 - 8640 євро/ шт. за МД UА205170/2023/612304 від 27.04.2023 та МД UА204080/2023/6195 від 30.05.2023.
Одночасно із прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000183 від 12.07.2023 (а.с.9-10).
На підставі МД № UА205100/2023/000018/2 від 12.07.2023 товар випущено у вільний обіг.
Не погоджуючись із прийнятим Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів UA205100/2023/000018/2 від 12.07.2023 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000183 від 12.07.2023, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: Автомобіль вантажний марка RENAULT модель MASTER - 1 шт. ізотермічний фургон-рефрижератор номер кузова: НОМЕР_2 , бувший у використанні, тип двигуна : дизельний,маркування двигуна НОМЕР_1 робочий об'єм двигуна 2299 см3, маса спорядженого 2045г, повна маса 3500 кг потужність: 92 кВт календарний рік виготовлення 01.11.2015р,модельний рік виготовлення 2015р, місць -3. Призначений для перевезення вантажів, встановлено холодильне обладнання (рефрежератор)», за основним методом (за ціною договору) та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Як визначено частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).
У розумінні частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №1/05 від 19.05.2023; рахунок-фактура (інвойс) № RCP2314 від 23.05.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 31.03.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 16.06.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару №N053DK7AZ від 31.05.2023; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями №578 від 21.06.2023; договір про надання послуг митного брокера №21/06/2023/1Е від 21.06.2023;
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом.
Так, договором №1/05 від 19.05.2023 визначено, що ціна товару становить 2000,00 Євро.
Відповідно до рахунку-фактуру (інвойс) № RCP2314 від 23.05.2023 вартість товару автомобіль вантажний марка RENAULT модель MASTER, номер кузова: НОМЕР_2 , становить 2000,00 Євро. Вказаним рахунком-фактурою визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну.
Ціна товару в рахунку-фактуру (інвойс) № RCP2314 від 23.05.2023 (2000 євро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №23UA205100005216U7 від 11.07.2023 року (графа 22).
Крім того, на підтвердження оплати за товар у відповідності до умов, визначених у договорі та інвойсі, декларант надав митному органу банківський платіжний документ, що стосується товару №N053DK7AZ від 31.05.2023 згідно зазначеного вище договору коштів в сумі 2000 Євро.
Відтак, суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.
Щодо виявлених митним органом розбіжностей, а саме щодо банківського платіжного документу, що стосується товару від 31.05.2023 № N053DK7AZ неможливо ідентифікувати з оцінюваним товаром суд зауважує, що кваліфікований електронний підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. КЕП накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Платіжна інструкція була виготовлена через систему Інтернет - банкінг АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з застосуванням кваліфікованого електронного підпису, що в свою чергу підтверджує безсумнівність здійснення оплати за товар відповідно до договору №1/05 від 19.05.2023.
Відтак, у відповідача були відсутні підстави для витребування інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару, оскільки такі були надані декларантом позивача при митному оформленні імпортованого товару.
Щодо доводів митниці про те, що у технічному паспорті вказаний інший продавець, то суд зазначає, що продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем. З поданих декларантом документів (договором №1/05 від 19.05.2023) зрозуміло, що продавцем є компанія «AS RECIPE PLUS».
Доказів перебування позивача у договірних відносинах з третіми особами, крім продавця, матеріали справи не містять.
Також чинним законодавством не передбачено обов'язку надання декларантом документів про походження товару в попередніх ланцюгах постачання продавця-експортера, що може становити комерційну таємницю, а питання щодо перевірки повноважень продавця на здійснення продажу транспортного засобу від імені його власників не входить до компетенції митного органу та не впливає на задекларовані та підтверджені відповідними документами числові значення митної вартості, з якої обраховуються та справляються митні платежі.
Більше того, суд зауважує, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не є документом в розумінні митного законодавства, який підтверджує митну вартість товару.
Таким чином, аналізуючи наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, слід дійти висновку про те, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п'ятої статті 58 МК України.
Суд наголошує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт, рахунок-фактура (інвойс) та банківський платіжний документ.
Також суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати банківські платіжні документи, оскільки декларантом позивача до митного оформлення було надано платіжне доручення про сплату коштів іноземному контрагенту «AS RECIPE PLUS».
З урахуванням наведеного висновки у спірному рішенні про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зазначає, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.
Щодо митних декларацій МД UА205170/2023/612304 від 27.04.2023 та МД UА204080/2023/6195 від 30.05.2023, рівень митної вартості 8640 євро, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те,що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числове значення митної вартості товару.
Стосовно спрацювання системи управління ризиками, то суд зазначає, що це є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.06.2022 по справі №280/1824/19, які в силу положень частини 5 статті 242 КАС України мають бути враховані при розгляді цієї справи.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товарів, не встановлено, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів і картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При вирішенні даної справи суд враховує позицію ЄСПЛ, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Тому з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України рішення у спорі належить прийняти на користь позивача, а не суб'єкта владних повноважень. Оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів UA205100/2023/000018/2 від 12.07.2023 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000183 від 12.07.2023 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.
Щодо розподілу судових витрат, між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду ФОП ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 5 368,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 10.08.2023 №1336 (а.с.7).
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 5 368,00 грн.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів UA205100/2023/000018/2 від 12.07.2023.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2023/000183 від 12.07.2023.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) судовий збір у розмірі 5 368,00 грн. (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень нуль копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський