Рішення від 27.11.2023 по справі 120/8716/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

27 листопада 2023 р. Справа № 120/8716/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Як наслідок позивач вважає, що в 2022 році виплата допомоги до 5 травня йому протиправно проведена у розмірі меншому ніж це передбачено Законом, адже Конституційний Суд у рішенні від 27.02.2020 №3-р/2020 дійшов висновку про неконституційність норм Бюджетного кодексу України які надавали повноваження Уряду самостійно визначати розмір такої допомоги.

Тому, з метою захисту свої прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Ухвалою суду від 28.10.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що відповідно до пунктів 2 та 5 Порядку № 540 Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики. Бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються Пенсійному фонду України та регіональним органам соціального захисту населення. Отже, на переконання представника відповідача, постанова № 540 вичерпно врегульовує порядок дій державних органів щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у 2022 році.

Відповідно до частини другої статті 72 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються в порядку, визначеному статтею 73 зазначеного Закону. Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Згідно з частиною першою та другою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Головне управління не може використовувати кошти Пенсійного фонду на виплату грошової допомоги. Бюджетне фінансування для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі, заявленому у позові, Головному управлінню не передбачено. За наведених обставин, на переконання представника відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Також у відзиві на позовну заяву представник відповідача вказав на те, що належним відповідачем у справі є не Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а відповідний орган соціального захисту населення.

Ухвалою суду від 06.04.2023 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №560/8064/22.

Ухвалою від 27.11.2023 провадження у справі поновлено.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та є особою з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, що підтверджується доданим до матеріалів справи посвідченням.

В 2022 році позивач отримав грошову допомогу до 5-го травня у розмірі 3906 грн.

Позивач із розміром вказаної виплати не погоджується та вважає, що із урахуванням рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020, розмір допомоги слід визначати не на підставі норм відповідних постанов Кабінету Міністрів України, а керуючись Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22.10.1993 № 3551-XII, оскільки Конституційний Суд України дійшов висновку про неконституційність делегування Уряду повноважень щодо визначення розміру оспорюваних виплат. Відповідач із такими аргументами не погоджується, що й стало причиною виникнення спору який розглядається у цій справі.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII).

При цьому пільги особам з інвалідністю 1-3 групи передбачені статтею 13 Закону №3551-XII.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року № 367-XIV статтю 13 Закону №3551-XII було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам війни I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком ".

Пунктом 20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI (надалі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 13 Закону викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом № 107-VI, визнані неконституційними.

Протягом 2012 - 2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати зокрема розмір разової грошової допомоги до 5 травня.

На реалізацію приписів цієї норми закону Кабінетом Міністрів України 07 травня 2022 року прийнято постанову № 540 "Деякі питання виплати у 2022 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою передбачено, що особам з інвалідністю внаслідок війни виплата щорічної разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; Про жертви нацистських переслідувань", здійснюється у 2022 році у розмірах не менше, ніж у 2021 році; виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється, зокрема, органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 р., шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій. Разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується в таких розмірах: І групи - 4421 гривня; ІІ групи - 3906 гривень; ІІІ групи 3391 гривня.

Відтак згаданою вище постановою Уряду передбачено, що у 2022 році виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), здійснює орган Пенсійного фонду України.

Водночас рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини 4 статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни:

- 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі сім мінімальних пенсій за віком;

- 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- 1 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

За наведених вище обставин відповідачем необґрунтовано здійснено виплату позивачеві щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік відповідно до приписів постанови № 540.

До таких висновків суд дійшов з огляду на те, що у рішенні від 29 вересня 2020 року, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи № 440/2722/20-а, Верховний Суд дійшов висновку, що з дня прийняття рішення Конституційного Суду України № 3-р/2020, тобто з 27 лютого 2020 року, особа набула право на соціальне забезпечення у порядку, передбаченому редакцією Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" до внесення відповідних змін.

В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 січня 2021 року зазначила, що вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком слід визначати із урахуванням статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-ІV та закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.

У 2022 році мінімальний розмір пенсії за віком становить 1934 гривень (розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік").

Відтак з урахуванням встановлених обставин та висновків Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи суд доходить висновку, що, виплачуючи позивачу допомогу за 2022 рік у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №540, відповідач тим самим допустив порушення статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-XIV, яка передбачала виплату особам з інвалідністю внаслідок війни:

- 3 групи допомоги до 5 травня в розмірі сім мінімальних пенсій за віком;

- 2 групи допомоги до 5 травня в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;

- 1 групи допомоги до 5 травня в розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

З огляду на те, що суд дійшов висновку задовольнити позовну вимогу щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі визначеному статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-XIV, а тому позовна вимога щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі визначеному статтею 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону України № 367-XIV також підлягає задоволенню.

При цьому під час такого перерахунку та виплати слід врахувати раніше виплачену суму такої допомоги.

Окрім того, задовольняючи позовну вимогу щодо зобов'язання відповідача вчинити конкретну дію, суд зважає на те, що така вимога є похідною, що залежить від задоволення основної вимоги.

Окрім того, суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки відповідно до абзацу другого підпункту 2 пункту 2 постанови № 540 виплата грошової допомоги у 2022 році здійснюється органами Пенсійного фонду України - особам, які перебувають на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України як особи, яким призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), станом на 5 травня 2022 року, шляхом включення у відомості (списки) на виплату пенсій.

Таке повноваження визначати розпорядників бюджетних коштів надано Кабінету Міністрів України частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України, згідно із якою за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України. За рішенням Кабінету Міністрів України (у формі протокольного рішення) порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з Міністерством фінансів України. Про затвердження таких порядків інформується Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Таким чином, оскільки позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та останнім здійснено позивачу виплату до 5 травня як особі з інвалідністю внаслідок війни, що не заперечується самим відповідачем, то Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області є належним відповідачем у цій справі.

Також суд враховує і висновки Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладені у постанові від 13 червня 2023 року у справі № 560/8064/22.

У цьому рішенні суд касаційної інстанції зазначено, що Судова палата Верховного Суду вважає, що висновки, викладені в раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 01 грудня 2022 у справі № 580/2869/22 щодо правомірності нарахування та виплатити щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком № 540, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак вважає за необхідне відступити від його висновків щодо застосування положень статті 13 Закону № 3551-XII, частини другої статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини сьомої статті 20 та абзацу третього підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку № 540 у подібних правовідносинах, та дійшла висновків щодо їх застосування у подібних правовідносинах в такий спосіб:

1) держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов'язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов'язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності без запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність (ветеранів війни, учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни), та членів їхніх сімей;

2) Бюджетним кодексом України не можна доручати Кабінету Міністрів України встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом регулювання спеціального Закону № 3551-ХІІ;

3) тимчасове обмеження окремих соціальних пільг особам, які захищають або захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону № 389-VIII, може відбуватись за умови внесення змін до спеціального Закону № 3551-ХІІ, який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій;

4) Уряд в додатку до Порядку № 540 установив, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, зокрема, інвалідам війни здійснюється у розмірах: I групи - 4421 гривня, II групи -3906 гривень, III групи - 3391 гривня, тобто визначив інші, ніж у вказаному Законі, розміри щорічної допомоги до 5 травня, що свідчить про невідповідність такого нормативного акта Кабінету Міністрів України положенням Закону № 3551-XII, який має вищу юридичну силу, а відтак положення цього Порядку щодо визначення розмірів такої щорічної разової грошової допомоги не можуть бути застосовані у відносинах її виплати у 2022 році;

5) виплата інвалідам війни щорічної разового грошової допомоги до 5 травня у 2022 році має здійснюватися відповідно до статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-ХІV, у таких розмірах: I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, не встановлено, питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, врахувавши при цьому раніше виплачену суму такої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, код ЄДРПОУ 13322403)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна

Попередній документ
115204614
Наступний документ
115204616
Інформація про рішення:
№ рішення: 115204615
№ справи: 120/8716/22
Дата рішення: 27.11.2023
Дата публікації: 29.11.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вінницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (27.11.2023)
Дата надходження: 25.10.2022
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії