Справа № 441/57/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/989/23 Доповідач: ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2023 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Львівського апеляційного суду в складі:
головуючої ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дніпропетровськ, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого та
цивільних позивачів - адвоката ОСОБА_10 ,
за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 на вирок Городоцького районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року за ч.1 ст. 286 КК України, -
встановила:
вироком Городоцького районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року визнано винним ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначено йому основне покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51000) в дохід держави з позбавлення права керування транспортними засобами, строком на один рік.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 моральну шкоду в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. та 10000 (десять тисяч грн.) витрат за надання правової допомоги, а разом 25 000 (двадцять п'ять тис. грн.)
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 7 358.86 грн. (сім тисяч триста п'ятдесят вісім грн. 86 коп) вартості матеріального збитку (ринкової вартості ) пошкодженого автомобіля.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч грн.)
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 5000 (п'ять тисяч грн.)
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_9 матеріальної шкоди на лікування в розмірі 34206 грн.25 коп.( тридцять чотири тисячі двісті шість грн. 25 коп.), та моральної шкоди в розмірі 1710 грн. 31 коп. (одну тисячу сімсот десять грн. 31 коп.), а разом 35 916 грн. 56 коп.(тридцять п'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять грн. 56 коп.)
Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» на користь ОСОБА_11 42 713 грн. 54 коп. (сорок дві тисячі сімсот тринадцять грн. 54 коп.) матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП.
Стягнуто з ОСОБА_6 в дохід держави судові витрати в загальній сумі 9439 грн. 00 коп. (дев'ять тисяч чотириста тридцять дев'ять грн.), пов'язані із залученням експерта для проведення судових експертиз.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 29.11.2022 в межах кримінального провадження №12022141440000207 від 24.11.2022 - скасовано (а.с. 150-151).
Вирішено питання з речовими доказами.
Згідно вироку, 24.11.2022, приблизно о 08 год. 40 хв., ОСОБА_6 , всупереч вимогам Правил дорожнього руху України, керуючи технічно справним автомобілем марки «Opel», моделі «Vectra» 1.6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою сполученням «Мшана - Воля Бартатівська», в напрямку с.Мшана, неподалік будинку № 2 по вул. Нова в с.Воля Бартатівська, Львівського району, Львівської області, грубо порушив вимоги правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями, а саме Р.1 п 1.2 та Р 12 п. 12.1, які виразились у тому, що він, під час вибору безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, зокрема те, що на момент руху, дорожнє покриття було вологе та слизьке, в результаті чого, під час застосування гальмування, втратив можливість безпечно керувати своїм транспортним засобом, виїхав на смугу зустрічного руху та здійснив зіткнення із автомобілем марки «ВАЗ» моделі 21093, р.н.з НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_9 .
Внаслідок, дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «ВАЗ» моделі 21093, р.н.з НОМЕР_2 ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у виді перелому міжвертлюжного відділу стегнової кістки ліворуч, закритого перелому тіла лівої кістки ліворуч зі зміщенням, синця в ділянці лівого гомілково-ступеневого суглоба, садна на передній поверхні лівого колінного суглоба, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
На вирок суду обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив оскаржуваний вирок скасувати в частині призначеного покарання та ухвалити в цій частині новий вирок, яким ОСОБА_6 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання із застосування ст. 75 КК України 1 рік обмеженням волі та з позбавлення права керування транспортними засобами, строком на один рік. Цивільний позов задовольнити частково.
Зазначає, що момент судового розгляду справи у його матері, ОСОБА_14 , 1969 р.н., інвалід другої групи загального захворювання, суттєво погіршився стан здоров'я - загострення Ревматроїдного артриту з залученням інших органів та систем, вона потребує постійного дороговартісного лікування.
Звертає увагу, що на його утриманні також є неповнолітня сестра ОСОБА_15 , 2009 р.н., інвалід дитинства (по зору), яка потребує коштів на лікування та малолітня донька, ОСОБА_16 , 2018 р.н.
Наголошує, що як було зазначено під час розгляду справи, і що підтверджується матеріалами кримінального провадження, потерпілому ОСОБА_9 , 01.12.2022 року ним було сплачено кошти у сумі тридцяти тисяч гривень (30 000); моральну шкоду він визнає у розмірі десяти тисяч гривень (10 000), оскільки вважає таку співмірною з наслідками скоєного ним кримінального правопорушення. Окрім цього, потерпілим не доведено і в матеріалах справи відсутні будь-які медичні документи щодо перенесення потерпілим психосоматичних та психоемоційних змін, а відтак відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень крім випадків встановленим ЦПК України. Таким чином, потерпілим не доведено обставин, психосоматичних та психоемоційних змін і відсутні обґрунтування стягнення моральної шкоди в сумі п'ятнадцяти тисяч гривень (15000).
Щодо стягнення коштів на користь ОСОБА_9 на правову допомогу в сумі десяти тисяч гривень (10 000), апелянт вважає, що така сума є завищена, стороною потерпілого не надано жодного документу на підтвердження понесених витрати на правову допомогу, відсутні акти виконаних робіт, тощо.
Крім цього, обвинувачений не погоджується щодо стягнення на користь ОСОБА_11 семи тисяч трьохсот п'ятдесяти восьми гривень і вісімдесяти шести копійок (7358,86) вартості матеріального збитку (ринкової вартості) пошкодженого автомобіля.
Просить суд звернути увагу на те, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України він визнавав повністю, щиро каявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, як на досудовому слідстві так і в суді, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив не тяжкий та не умисний, на утриманні у нього малолітня донька - ОСОБА_16 , 2018 р.н., матір, ОСОБА_14 , 1969 р.н., інвалід другої групи загального захворювання, на утриманні також є неповнолітня сестра ОСОБА_17 , 2009 р.н., інвалід дитинства (по зору).
На вирок суду представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу, просить змінити оскаржуваний вирок та задоволити заявлений потерпілим ОСОБА_9 цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що вирок суду необхідно змінити, оскільки судом не були об'єктивно з'ясовані обставини для повного задоволення цивільного позову потерпілому ОСОБА_9 в частині відшкодування обвинуваченим потерпілому моральних збитків, які складають значно більше від призначеного судом розміру, судом не враховано тяжкість спричинених тілесних ушкоджень, їх наслідки та інфляційні процеси в Україні.
Вважає, що перераховані вище підстави для визначення розміру моральної шкоди не є достатніми у їх переконанні. В який спосіб суд встановив матеріальний стан обвинуваченого невідомо, якщо він молодого віку та є працездатним, відповідно може працювати та відшкодовувати спричинену ним шкоду, також невідомо та немає підтверджень чи дійсно у ОСОБА_6 перебувають на утримані матір та сестра, оскільки за їх місцем проживання (перебування) немає підтверджень від соціальних служб таких відомостей.
Стверджує, що часткове відшкодування ОСОБА_6 матеріальної шкоди є мізерним у порівнянні з вже понесеними витратами пов'язаними з лікуванням та можливими витратами ОСОБА_9 .
Зазначає, що, судом першої інстанції при визначені розміру моральної шкоди ОСОБА_9 (15000 грн.) враховано за обставину часткове відшкодування ОСОБА_6 матеріальної шкоди (30000 грн.), тобто суд першої інстанції фактично визнав матеріальні витрати моральною шкодою, відповідно не обґрунтував на підставі яких доказів він прийшов до такого рішення та не обґрунтовано чим це мотивовано.
На думку апелянта, вибраний судом першої інстанції підхід до визначення розміру моральної шкоди не є розумним та справедливим, сам розмір моральної шкоди у сумі 15000 грн. є мізерним та не може повністю покрити всіх фізичних та душевних страждань ОСОБА_9 .
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 вказали, що підтримують апеляційну скаргу подану обвинуваченим лише в частині, яка стосується цивільного позову.
Заслухавши доповідача, виступ обвинуваченого та його захисника, які підтримали частково апеляційну скаргу обвинуваченого, а саме стосовно цивільного позову, апеляційну скаргу представника потерпілого заперечили, думку представника потерпілого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, а апеляційну скаргу обвинуваченого заперечив, міркування прокурора, який частково підтримав апеляційну скаргу представника потепілого, а апеляційну скаргу обвинуваченого заперечив, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що подані апеляційні скарги слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Вимогами ч.1 ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні зазначеного у вироку суду кримінального правопорушення, а саме ч.1 ст. 286 КК України, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Наведеним у вироку доказам суд першої інстанції дав належну правову оцінку, вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.1 ст. 286 КК України.
Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок суду першої інстанції лише в межах апеляційних скарг.
На переконання колегії суддів, цивільний позов ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до ОСОБА_6 , ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», третя особа Моторне (транспортне) страхове бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, вирішено судом відповідно до вимог закону, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням усіх обставин справи, наслідків, що настали від вчиненого кримінального правопорушення.
Згідно з частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, окрім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди в користь потерпілого ОСОБА_9 судом першої інстанції взято до уваги, матеріальний стан відповідача (обвинуваченого), його вік, праце зайнятість, на утриманні матері та сестри інвалідів, часткове відшкодування матеріальної шкоди, вимоги розумності та справедливості, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, глибину фізичних і душевних страждань потерпілого, зміни в його повсякденному житті, порушення нормальних життєвих зв'язків, інші обставини справи, ступінь вини обвинуваченого, у тому числі і те, що правопорушення вчинено з необережності, та оцінив їх в розмірі 15000 грн., які слід стягнути з ОСОБА_6 в користь потерпілого ОСОБА_9 , відповідно цивільний позов в частині моральної шкоди суд задоволив частково.
Сталою судовою практикою визначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
З огляду на наведене колегія суддів апеляційного суду вважає, що визначена сума відшкодувань за завдану потерпілому моральну шкоду в розмірі по 15 000 грн. відповідає вимогам розумності та справедливості.
Такий розмір відшкодування завданої моральної шкоди буде справедливим й відповідатиме принципу розумності, відповідатиме ступеню понесених потерпілим моральних страждань, понесених внаслідок протиправних дій обвинуваченого та буде достатньою компенсацією такої шкоди.
Відтак доводи наведені, як обвинуваченим, так і представником потерпілого в їхніх апеляційних скаргах щодо визначеного розміру моральної шкоди колегія суддів вважає необґрунтованими.
Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_6 про завищену, на його думку, суму коштів стягнутої за правову допомогу, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Положеннями ч. 1 ст. 124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
До таких витрат, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу, належать витрати на правову допомогу.
Згідно з п.3 ч. 1 ст. 91 КПК України, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).
Згідно з п.4 ч.1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного вище Закону).
Відповідно до правового висновку щодо правозастосування, який міститься у постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року в справі №753/10028/18 (провадження №51-121км20) для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, між потерпілим ОСОБА_9 та адвокатом ОСОБА_10 20.01.2023 року було укладено договір про надання останнім правової допомоги.
Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) відповідно до договору про надання правової допомоги від 20.01.2023 року між потерпілим ОСОБА_9 та адвокатом ОСОБА_10 , вартість надання послуг адвоката, у кримінальному провадженні №12022141440000207 від 24.11.2022 р., за 17 год. становить 10000 грн., які ОСОБА_9 передані адвокату ОСОБА_10 готівкою.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн є вірним.
Стосовно незгоди обвинуваченого про стягнення з нього на користь ОСОБА_11 7 358.86 грн. (сім тисяч триста п'ятдесят вісім грн. 86 коп) вартості матеріального збитку (ринкової вартості ) пошкодженого автомобіля, то такі є безпідставними, оскільки відповідно до висновку експерта №СЕ-19/114-23/364-АВ від 10.01.2023 р. вартість автомобіля марки «ВАЗ 21093» і.н. (VIN) НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням наявних пошкоджень (в пошкодженому стані) станом на 24.11.2022 року, становить:7358,86 грн.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
постановила:
вирок Городоцького районного суду Львівської області від 17 серпня 2023 року щодо ОСОБА_6 за ч.1 ст. 286 КК України залишити без змін,апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та представника потерпілого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4