Справа № 161/16676/23
Провадження № 2/161/4110/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову у забезпеченні доказів
27 листопада 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Гриня О.М., за участю секретаря судового засідання Жежерун Д.А., представника позивача Каліщука В.П., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні суду перебуває вищенаведена цивільна справа.
22 листопада 2023 року на адресу суду надійшла заява відповідача про забезпечення доказів, а саме шляхом витребування у позивача:
1)Належним чином завірену , точну, розлогу, достовірну інформацію шодо наявності у «АТ» власних об?єктів газової інфраструктури (газопроводів тощо), якими «АТ» здійснює розподіл природного газу для постачання його відповідачу особисто та конкретному період часу зазначений у нікчемній позовній заяві;
2)Належним чином завірену, точну, розлогу, достовірну інформацію шодо наявності у «АТ» орендованих об?єктів газової інфраструктури (газопроводів тощо), яким «АТ» здійснювало розподіл природного газу для постачання відповідачу конкретно в період часу зазначений у нікчемній позовній заяві;
3)Належним чином завірену , точну, розлогу, достовірну інформацію щодо наявності у «АТ» таких, що перебувають у господарському віданні чи експлуатації об?єктів газової інфраструктури (газопроводів тощо), яким «АТ» здійснювало розподіл природного газу для постачання конкретно мені у період зазначений в нікчемній позовній заяві;
4)Належним чином завірену, точну, розлогу, достовірну інформацію щодо тощо ), яким «АТ» здійснювало розподіл природного газу для постачання конкретно мені у період зазначений у нікчемній позовній заяві;
5)У зв?язку із тим, що нікчемна позовна заява надана суду без обов?язкового надання належним чином завірених, З ПІДПИСАМИ ПІДПИСАНТІВ , фотокопії паперових та роздруківки первинних документів - АКТІВ ВИКОНАНИХ РОБІТ яким «АТ» може підтвердити реально надану послугу із розподілу природного газу для його постачання конкретно мені особисто в період зазначений у нікчемній позовній заяві;
6)У зв?язку із тим, що «позивач» нараховує відповідачу заборгованість за послуги з розподілу природного газу, посилаючись на Постанову НКРЕКП № 2494 від 30 вересня 2015 року, що в свою чергу є неприпустимим та нікчемним, адже вказана постанова не регулює порядок нарахування плати за газ , тим більше за нібито транспортування, а регулюють цей процес Постанови НКРЕКП № 3015 від 24 грудня 2019 року, № 1153 від 24 червня 2020 року, № 2766 від 30 грудня 2020 року, № 124 від 30 січня 2021 року відповідач просить суд витребувати у позивача докази реєстрації вказаних постанов у Міністерстві юстиції України.
Заява обґрунтована тим, що вказані документи необхідні з метою сприяння правосуддю.
Позивач в судовому засіданні проти задоволення заяви відповідача в порядку ст. 116 ЦПК України заперечив, оскілки стороною відповідача не обґрунтовано неможливість чи утруднення в подальшому отримання вказаних доказів.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні після роз'яснення головуючого щодо норм процесуального закону просив вирішити дану заяву в межах ст. 84 ЦПК України в порядку «витребування доказів», про те в подальшому після вирішення даної заяви по суті зазначив, що просить дану заяву вирішити в порядку ст. 116 ЦПК України.
Враховуючи що процесуальний Закон не містить заборони щодо вирішення вказаного клопотання в порядку ст. 84 ЦПК України шляхом з'ясування самої суті даного клопотання та в подальшому в порядку ст. 116 ЦПК України, шляхом вирішення даного питання на предмет його обґрунтованості саме для сторони яка його заявляє з метою подальшого обґрунтування своєї правової позиції, суд вирішує заяву ОСОБА_1 в порядку саме забезпечення доказів.
Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення сторін в порядку ст. 84 ЦПК України суд дійшов висновку, що у її задоволенні слід відмовити, з наступних підстав.
Частиною першою статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
В свою чергу, частиною першою статті 116 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Отже, основною відмінністю інституту забезпечення доказів від їх витребування судом в загальному порядку є те, що забезпечення допускається лише, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. При цьому вказані обставини повинен довести суду саме заявник.
Проте, у розглядуваному випадку, відповідач у своїй заяві ніяким чином не обґрунтовує, що докази, які він просить суд забезпечити, можуть бути втрачені чи знищені позивачем.
В судовому засіданні відповідач на запитання суду щодо того, які дії сторони позивача можуть призвести до того, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, вказав, що не довіряє стороні позивача і вважає, що вказані матеріали вони можуть спалити.
Суд вважає такі доводи сторони відповідача необґрунтованими та такими, що базуються на його власній суб'єктивній думці.
Крім того відповідач у своїй заяві підміняє інститут витребування доказів, як захід забезпечення доказів (ст.116 ЦПК України) та інститут витребування доказів у загальному порядку за клопотанням сторін (ст.84 ЦПК України), однак з підстав зазначених раніше судом було вирішено дані питання як у межах ст. 84 ЦПК України так і в межах ст. 116 ЦПК України.
З наведених мотивів, оскільки відповідач не довів суду, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення доказів слід відмовити.
Керуючись ст.116-118 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом АТ «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги розподілу природного газу.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складений та підписаний 27 листопада 2023 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області О.М. Гринь