Справа № 686/26960/23
Провадження № 1-кс/686/9991/23
25 листопада 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Ярмолинецького відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, у кримінальному провадженні № 12023243000003565,
встановив:
25.11.2023 року прокурор Ярмолинецького відділу Хмельницької окружної прокуратури ОСОБА_3 , після усунення недоліків, визначених в ухвалах слідчий суддів Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.10.2023 р., від 17.10.2023 р., від 20.11.2023 р., звернувся до слідчого судді з новим клопотанням про накладення арешту на майно, яке 10.10.2023 року було тимчасово вилучене у ОСОБА_4 , в ході проведення його особистого обшуку під час затримання, а саме на: чоловічу куртку сірого кольору із биркою «SOOCEK», светр чорного кольору, штани сірого кольору.
В обґрунтування поданого клопотання прокурором зазначено, що «з матеріалів кримінального провадження встановлено, що 09 жовтня 2023 року близько 19:30 год. ОСОБА_4 , 1971 р.н., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є малолітніми, скориставшись відсутність батьків зазначених дітей в будинку, вчинив щодо них почергово розпусні дії, що порушило права потерпілих на статеву недоторканість і нормальний фізичний, психічний та соціальний розвиток дитини.
09.10.2023 відомості про дане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023243000003565, попередня правова кваліфікація вчиненого кримінального правопорушення - ч.2 ст.156 КК України.
10.10.2023, в період часу з 02 год. 35 хв. по 03 год. 06 хв., слідчим ВРЗСПЖЗО СВ ХРУП ГУНП в Хмельницький області ОСОБА_8 складено протокол затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України. Під час затримання здійснено особистий обшук вищевказаної особи, в ході проведення якого, вилучено особисті речі підозрюваного, а саме: чоловічу куртку сірого кольору із биркою «SOOCEK», яка поміщена до паперової коробки, заклеєної паперовою биркою №119 СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, із підписами учасників слідчої дії; светр чорного кольору, який поміщений до паперового конверту, із відповідними надписами та підписами учасників слідчої дії; штани сірого кольору, які поміщені до паперового конверту, із відповідними надписами та підписами учасників слідчої дії.
Постановою слідчого від 10.10.2023, вказаний одяг затриманого ОСОБА_4 , в який він був одягнутий під час вчинення злочину, визнано речовими доказами, оскільки речі мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та будуть використовуватися для проведення експертних досліджень.
Підставою арешту майна є те, що тимчасово вилучені вищевказані речі постановою слідчого визнані речовим доказом у кримінальному провадженні №12023243000003565, вони можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження внаслідок вчинення особою кримінального правопорушення, а також, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування особою майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення
Метою арешту майна є збереження вищевказаних речових доказів, оскільки вказані речі можуть бути використані як доказ та мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Обставини, які за допомогою вказаних доказів можливо довести, - вчинення зазначеного кримінального правопорушення іншою особою.
Необхідність накладення арешту саме на це майно - запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, а також, за необхідності, проведення з ним експертних досліджень.
Крім того, вказане майно має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки малолітні потерпілі вказують на те, що особа, яка вчиняла розпусні дії відносно них, була одягнена саме у той одяг, який був вилучений в ході обшуку під час затримання гр. ОСОБА_4 , в порядку ст.208 КПК України.
Також, у даному кримінальному провадженні розглядається необхідність проведення судових експертиз по одягу ОСОБА_4 , вилученого в останнього під час його затримання, з метою встановлення наявності чи відсутності на вказаному одязі слідів біологічного походження, які мали б доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки вони можуть бути залишені саме малолітніми ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , так як підозрюваний їх торкався, що, в свою чергу, об'єктивно може вказувати на контакт, що мав місце між ним та малолітніми потерпілими. При цьому, існують обставини щодо необхідності у застосуванні заборон відчуження, тимчасово вилученим майном, а саме: чоловічою курткою сірого кольору із биркою «SOOCEK», які поміщені до паперової коробки та заклеєно паперовою биркою №119 СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області із підписами учасників слідчої дії, светром чорного кольору, який поміщений до паперового конверту із відповідними надписами та підписами учасників слідчої дії, штани сірого кольору, які поміщені до паперового конверту із відповідними надписами та підписами учасників слідчої дії, які можуть містити на собі сліди вчинення злочину та визнано речовим доказом, оскільки не накладення ухвалою слідчого судді на вказані речі арешту та, відповідно, їх подальше повернення володільцю, унеможливить подальше проведення відповідних експертних досліджень, може призвести до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, та, відповідно, до визнання неналежним та недопустимим речовим доказом при подальшому судовому розгляді вказаного кримінального провадження.
З метою збереження речових доказів, а також запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, є необхідність в накладенні арешту на тимчасово вилучене майно, яке визнано речовим доказом вчиненого кримінального правопорушення, може бути використано як доказ, має важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні, оскільки його незастосування може призвести до настання вищевказаних наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також з метою забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування кримінального провадження і подальшого судового розгляду.»
Прокурор в судове засідання не з'явився, проте, в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, що, відповідно до ч.1 ст.172 КПК України, не є перешкодою для розгляду клопотання прокурора.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з наданих матеріалів, 10.10.2023 р., під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , в ході його затримання, у нього було вилучено: чоловічу куртку сірого кольору із биркою «SOOCEK», светр чорного кольору, штани сірого кольору. Вказані речі, на які просить накласти арешт прокурор, відповідають критеріям речових доказів, відповідно до ст.98 КПК України, оскільки існує сукупність підстав і підозр вважати, що вони зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тому 10.10.2023 р., постановою слідчого, вказані речі були визнані речовими доказами у зазначеному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Враховуючи вказані обставини, клопотання прокурора про накладення арешту є обґрунтованим та підлягає задоволенню. З метою забезпечення збереження речових доказів, задля запобігання можливості їх приховування, пошкодження, знищення, відчуження, а також з метою забезпечення проведення судових експертиз, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, на майно, яке 10.10.2023 року було тимчасово вилучене у ОСОБА_4 , в ході проведення його особистого обшуку під час затримання, а саме на: чоловічу куртку сірого кольору із биркою «SOOCEK», светр чорного кольору, штани сірого кольору.
На даному етапі кримінального провадження не надано доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, і потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна, з метою забезпечення кримінального провадження. Менш обтяжливий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, призведе до неможливості збереження майна та може призвести до його приховування, пошкодження, знищення, відчуження або до настання інших наслідків, які можуть перешкодити повному, швидкому та неупередженому розслідуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права відчуження, розпорядження та користування, на майно, яке 10.10.2023 року було тимчасово вилучене у ОСОБА_4 , в ході проведення його особистого обшуку під час затримання, а саме на: чоловічу куртку сірого кольору із биркою «SOOCEK», светр чорного кольору, штани сірого кольору.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Слідчий суддя