Справа № 686/29627/23
Провадження № 2/686/6837/23
УХВАЛА
13 листопада 2023 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Палінчак О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Домком Хмельницький» в особі директора Сердюка Станіслава Володимировича про визнання дій неправомірними,
встановив:
07 листопада 2023 року позивачка звернулась до суду із вказаною позовною заявою.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Дослідивши зміст поданої позовної заяви та додані до неї документи, вважаю, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст.175,177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Так, відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який, відповідно до п. п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повинен містити в собі: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких сторони вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Тобто, в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення. Позивач не зазначив обставини, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги, відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, із посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.
Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто, бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію. У разі порушення цивільного права чи інтересу у особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних правовідносин. Тобто, особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.
Статтею 15 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно положень ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Так, у позовній заяві відсутня прохальна частина, не конкретизований зміст позовних вимог відносно відповідача, що позбавляє можливості суд визначити конкретність предмета спору та його підстави. Такі наведення позовних вимог є неточними та частково не зрозумілими, оскільки позивачем не зазначено характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами, що позбавляє суд дійти належного висновку, щодо захисту її порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів та визначення відповідності норми права щодо предмету спору.
Крім того, відсутнє підтвердження позивача про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; відсутня вказівка чи здійснювалися позивачем заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви та відомості про вказані заходи; до позовної заяви долучені копії письмових доказів (документів), однак не зазначено про місцезнаходження (у позивача чи іншої особи) оригіналів таких доказів; позивачем належним чином не засвідчені копії письмових доказів, доданих до позову в розумінні ст. 95 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи наведене, подальший рух позовної заяви неможливий і позивачці слід виправити зазначені недоліки позовної заяви. Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити позивачу терміном п'ять днів із дня отримання копії ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Домком Хмельницький» в особі директора Сердюка Станіслава Володимировича про визнання дій неправомірними, залишити без руху та надати позивачу 5 днів з дати отримання даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду в установлений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: