Справа № 686/29351/23
Провадження № 1-кс/686/9455/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 22023240000000098 від 06.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України ,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із скаргою на постанову старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 22023240000000098 від 06.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України.
Слідчий, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явилися, що у відповідності до ч. 3 ст. 306 КПК України не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає поверненню, а провадження закриттю, з наступних підстав.
Як вбачається зі скарги, її підписано ОСОБА_3 , який на підтвердження повноважень діяти в інтересах ДП «Хмельницьке», до матеріалів скарги не долучив жодних документів та не надав таких і в судовому засіданні.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.11.2023 року провадження за скаргою було відкрито для з'ясування наявності обставин, передбачених ст. 303 КПК України, зокрема і для перевірки повноважень скаржника звернення до слідчого судді з даною скаргою, з тим, щоб уникнути безпідставної відмови у доступі до правосуддя.
На запит слідчого судді були надані матеріали кримінального провадження № 22023240000000098 від 06.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України. Дане кримінальне провадження було порушено на підставі заяви Голови комісії з припинення юридичної особи ДП «Хмельницьке» ОСОБА_3 від 01.03.2023 року.
Із змісту протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 05.07.2023 року стало відомо, що з 01.05.2023 року останній не перебуває на посаді Голови комісії з припинення юридичної особи ДП «Хмельницьке».
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником. Згідно з п.4 ч. 1ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Вказаною процесуальною нормою чітко визначений суб'єктний склад осіб, які мають право звертатися зі скаргами.
З наданих слідчому судді матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 при зверненні із заявою про кримінальне правопорушення до повноважного суб'єкта діяв від імені та в інтересах ДП «Хмельницьке».
Згідно із ч. 1 ст. 60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
КПК України не містить положень щодо представника скаржника, в тому числі коли ним є юридична особа та яким чином підтверджуються його повноваження.
Для випадків неврегульованості певних питань у ч. 6 ст. 9 КПК передбачено правило, згідно з яким у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Однією із загальних засад кримінального провадження є рівність перед законом і судом (п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК).
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 7 КПК, який розкритий у ч. 1 ст. 10 КПК, не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками.
Ураховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку, що у кримінальному провадженні представником скаржника може бути особа, яка за змістом КПК може бути представником іншого учасника кримінального провадження, з якими його можна порівняти. При цьому, підтвердження повноважень представника скаржника у кримінальному провадженні має здійснюватися у такій формі та порядку, які не наділятимуть останнього привілеями та не обмежуватимуть у порівнянні з іншими учасниками кримінального провадження. Тобто, з дотриманням засади рівності перед законом і судом всіх учасників кримінального провадження. І такі форма та порядок підтвердження повноважень представника заявника у кримінальному провадженні повинні бути такими ж, як і при підтвердженні повноважень представників інших учасників кримінального провадження, з якими його можна порівняти.
Оскільки ст. ст. 64-1, 64-2 КПК, так само як і ст. 60 КПК структурно знаходяться у §5 глави 3 розділу I КПК, котра визначає хто є заявником у кримінальному провадженні, можна зробити висновок, що представника скаржника, яким є юридична особа, в контексті можливості здійснювати повноваження представника у кримінальному провадженні можна порівняти із представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, та представником юридичної особи, яка є третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт. Крім того, враховуючи, що досудове розслідування у кримінальному провадженні може бути розпочате, як з ініціативи заявника (ч. 1 ст. 60 КПК), так і з ініціативи потерпілого (ч. 2 ст. 55 КПК), котра може проявлятися у поданні заяви про кримінальне правопорушення, у зазначеному контексті представника скаржника можна порівняти також із представником юридичної особи, яка є потерпілим (ч. 2 ст. 58 КПК).
А тому порядок і форма підтвердження повноважень представника скаржника, задля дотримання засад рівності перед законом і судом, повинні бути такими ж самими, як і передбачені для вищевказаних осіб ч. 3 ст. 58, ч. 2 ст. 64-1, ч. 5 ст. 64-2 КПК.
Так, за змістом вищевказаних норм кримінального процесуального закону, представником вказаних учасників кримінального провадження як юридичних осіб може бути: захисник ( ч. 2 ст. 58, абз. 2 ч. 1 ст. 64-1, абз. 2 ч. 4 ст. 64-2 КПК), тобто адвокат в розумінні ст. 45 КПК; керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами (ч. 2 ст. 58, абз. 3 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК); працівник юридичної особи (див. ч. 2 ст. 58, абз. 4 ч. 1 ст. 64-1, абз. 3 ч. 4 ст. 64-2 КПК).
Отже, представником скаржника, який є юридичною особою, аналогічно вказаним вище приписам, окрім особи, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником (адвокатом), може бути керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, а також працівник юридичної особи.
При цьому можливість особи у кримінальному провадженні діяти при зверненні до суду, в т. ч. під час підписання та подання скарги, в якості представника обумовлюється необхідністю підтвердження наявності у неї відповідних повноважень. На підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах ДП «Хмельницьке», у тому числі підписувати і подавати скаргу до суду, ОСОБА_3 разом зі скаргою повинен був надати докази того, що він є повноважною особою.
За правилами п. п. 2, 3 ч. 3 ст. 58, п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 64-1, п. п. 2, 3 ч. 5 ст. 64-2 КПК повноваження на участь у провадженні представників юридичних осіб, які є потерпілими, чи щодо яких здійснюється провадження, або третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, у випадку, коли такі представники не діють у статусі адвоката, можуть підтверджуватися: копією установчих документів юридичної особи, якщо представником є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особи; довіреністю - якщо представником є працівник відповідної юридичної особи.
У той же час до поданої слідчому судді скарги на постанову про закриття кримінального провадження, ОСОБА_3 не було долучено жодного з документів, які б посвідчували повноваження на звернення зі скаргою до слідчого судді у якості представника юридичної особи, заявника тощо, як це передбачено Криманальним процесуальним кодексом України, а сама скарга подана не в інтересах ДП «Хмельницьке», а від фізичної особи ОСОБА_3 ..
Враховуючи наведене вище слідчий суддя приходить до висновку, що скаргу подано особою, яка не має права на її подання, що є належною підставою для її повернення.
Керуючись вимогами ст.ст. 9, 28, 132, 303, 304, 306 КПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Повернути скаргу ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 22023240000000098 від 06.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України.
Провадження за скаргою ОСОБА_3 на постанову старшого слідчого відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження № 22023240000000098 від 06.06.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України закрити.
Копію ухвали разом із скаргою повернути скаржнику.
На ухвалу протягом п'яти діб з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду.
Слідчий суддя