Справа № 558/344/23
номер провадження 2/558/117/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
27 листопада 2023 року смт Демидівка
Рівненської області
Демидівський районний суд Рівненської області
в складі
одноособово суддя Олексюк А. О.,
секретар судового засідання Хом'як О. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «онлайн фінанс»», треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
УСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «онлайн фінанс» (далі ТзОВ «Фінансова компанія «онлайн фінанс»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Так, позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 99869, виданий 20.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «онлайн фінанс» загальної суми заборгованості в розмірі 20 104 гривні.
Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві зазначає про те, що виконавчий напис, на його думку, є незаконним та безпідствним, виданим з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами з наступних підстав. Виконавчий напис вчиняється на оригіналі документа, що встановлює заборгованість або викладається на спеціальному бланку та прикріплюється до оригіналу документа на підставі якого він вчиняється, попередньо пересвідчившись у безспірності заборгованості та строках. Тобто виконавчий напис, що пред'являється до виконання має бути скріплений із оригіналом документа, що встановлює заборгованість боржника. Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов'язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.
З матеріалів виконавчого провадження, з якими позивач ознайомився в серпні 2023, а саме постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, серед доданих до заяви про примусове виконання рішення документів стягувачем не було долучено оригіналів документів, що встановлюють заборгованість. Виконавчий напис нотаріуса було надано без його скріплення з оригіналом кредитного договору.
Позивач вважає, що державним виконавцем без належної правової оцінки було прийнято до виконання в якості виконавчого документу такий документ, що не відповідає встановленим вимогам щодо вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Крім того, позивач зазначає, що у 2020 році жодних кредитних договорів він не укладав та ніколи не проживав за адресою, яка вказана у виконавчому написі нотаріуса, а саме АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 вважає, що нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Дорошкевич В. Л. не мав права вчиняти виконавчий напис № 99869 від 20.11.2020 року.
Відтак відсутність в матеріалах виконавчого провадження основного документу, який би підтвердив існування заборгованості, а саме кредитного договору, унеможливлює встановити наявність самих договірних відносин між сторонами по справі так і їх зміст.
Сторона позивача не погоджується із сумою загальної заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі, так як жодних кредитних договорів у 2020 році із відповідачем не укладав. Вважає, що за відсутності крединого договору нотаріус повинен був відмовити стягувачу у вчиненні нотаріальної дії.
Ухвалою суду від 18.08.2023 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження по даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження (а. с. 34).
Ухвалою суду від 18.08.2023 року було задоволено заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 64975738 , відкритого 29.03.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Горай О. С., на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, до набрання рішенням суду законної сили (а. с. 31).
29.09.2023 року судом закрито підготовче провадження по даній цивільній справі, призначено справу до розгляду по суті та витребувано в приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. засвідчені копії матеріалів нотаріальної справи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився.
Від представників позивача ОСОБА_1 - адвоката Махацького Ю. М. на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника ( а. с. 64).
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача ТзОВ «Фінансова компанія «онлайн фінанс» в судові засідання, які призначались 29.09.2023, 18.10.2023, 07.11.2023 та 17.11.2023 не з'явився, хоч про час та місце судового розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку шляхом надіслання судової повістки на адресу місцезнаходження відповідача (а. с. 33 55, 63, 66). Причини неявки в судові засідання представник відповідача не повідомив, клопотань про проведення судового розгляду справи без його участі, відкладення судового засідання, чи відзиву на позов, до суду не подавав.
Третя особа приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. на розгляд справи не з'явився, будучи повідомленим про час та місце проведення судових засідань у встановленому порядку шляхом направлення повістки. Заяв та клопотань, а також письмових пояснень від третьої особи до суду не надходило.
Третя особа приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. на розгляд справи не з'явилася, будучи повідомленою про час та місце проведення судових засідань у встановленому законом порядку. Заяв, клопотань, а також письмових пояснень від третьої особи до суду не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про вирішення справи шляхом заочного її розгляду, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Норми ч. 2 ст. 247 ЦПК України вказують, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази по справі, встановивши фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
20.11.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 99869, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «онлайн фінанс» невиплачених в строк грошових коштів та задоволено вимоги, якими стягнуто з ОСОБА_1 суму у розмірі: 18 904, 00 гривень заборгованості за основним зобов'язанням та 1200 гривень плати за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 20 104, 00 гривень. (а. с. 20).
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. від 29.03.2021 року відкрито виконавче провадження ВП № 64975738 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. від 20.11.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 99869, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова компанія «онлайн фінанс» заборгованості в розмірі 20 104, 00 гривень (а. с. 8-9).
За загальним правилом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 19 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.
В силу вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 (далі - Перелік) визначено, що для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості, що випливає з кредитних договорів додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Відповідно до п. 3.5 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 р. № 1172.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів (постанова Верховного Суду України від 05.07.2017 року в справі № 6-887цс17).
У постанові від 13.10. 2021 року в справі № 554/6777/17-ц Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов'язує нотаріуса викликати позичальника і з'ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з'ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.11. 2021 року по справі №758/14854/20.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Матеріали справи не містять відомостей про направлення відповідачем на адресу позивача як боржника повідомлення про заборгованість за кредитним договором та даних про отримання позивачем відповідного повідомлення.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017 р. визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №622 від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості».
Таким чином, оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості виключено з переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а отже нотаріус не мав права видати виконавчий напис у спірних правовідносинах.
За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.
З урахуванням приписів ст.ст. 15, 16, 18 ЦК України та ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Суд, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Вирішуючи спір, суд керується положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ч. 3 ст. 12 ЦПК України та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Водночас ч. 3 ст. 83 ЦПК України визначено, що відповідач та треті особи повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Ухвала суду від 29.09.2023 року про витребування належним чином засвідченних копій документів, на підставі яких 20.11.2020 року вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 99869 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., не виконана.
Відповідач та треті особи будь-яких доказів суду не подали. Судом не досліджено доказів, які б підтверджували, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо). Таким чином, у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем зазначений у виконавчому написі є безспірним.
Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса, заперечив існування боргу в розмірі, зазначеному у виконавчому написі. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
При цьому суд вважає, що відповідач не позбавлений можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.
Отже, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру заборгованності, що підлягають стягненню за виконавчим написом. Нотаріусом не виконано норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п. 1 Переліку.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
З врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити та визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем сплачено 1073,60 гривень судового збору за подання до суду позовної заяви та 536,80 гривні судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову (а. с. 1, 26).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 15, 16, 18 Цивільного кодексу України, ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 258, 259, 265, 268, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «онлайн фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, 02002, м Київ вул. Сверстюка Євгена, 11а, , офіс 605), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Житомирсько міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (10008 місто Житомир вулиця Велика Бердичівська, будинок №35), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна (02002, місто Київ вулиця Раїси Окіпної будинок № 4-А офіс №71-А), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити повністю.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича № 99869 від 20.11.2020 року, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «онлайн фінанс» загальної заборгованості в розмірі 20 104 (двадцять тисяч сто чотири) гривні.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «онлайн фінанс» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) гривень 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Демидівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подання в трицятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасники справи, а також особи які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити рішення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: Алла ОЛЕКСЮК
Повний тект рішення виготовлено 27.11.2023 року.