Дата документу 23.11.2023Справа № 554/8713/23
Провадження № 2-з/554/137/2023
УХВАЛА
23 листопада 2023 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Грай К.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій прохала:
накласти арешт на нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 931, 6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585241153101) ;
заборонити ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його структурним підрозділам та територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад , Київській, Севастопольській міським,районним, районним у містах Києві і Севастополі державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ) вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, відкриття та / або закриття розділів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів щодо наступного нерухомого майна: нежитловим приміщенням 1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 931, 6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585241153101) ;
заборонити ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», державним реєстраторам прав на нерухоме майно, а також іншим суб'єктам на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, іншим підприємствам, установам та організаціям у будь-який спосіб відчужувати, передавати у користування (у тому числі укладати правочини, які в подальшому можуть призвести до обтяжень та/або відчуження) нерухоме майно - нежитлове приміщення 1 по АДРЕСА_1 , загальною площею 931, 6 кв.м. (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 585241153101).
В обґрунтування заяви вказала, що у провадженні Октябрського районного суду м. Полтави знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
Позов вмотивований тим, що укладений між відповідачами договір від 30.11.2015 р. про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави повинен бути визнаний таким, що не породжує правових наслідків в частині набуття ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» права іпотекодержателя за договором наступної іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 21.12.2007 року та право вимоги згідно договору є відсутнім. ОСОБА_1 обґрунтовує заяву тим, що вона є власником частини вказаного майна та вжиття заходів по забезпеченню позову є необхідним, оскільки їх невжиття вплине на можливість виконання рішення суду у даній справі, оскільки відповідачем ТОВ ФК «Поліс» вчинялися та продовжують вчинятися дії, направлені на руйнування, передачу в оренду та на відчуження спірного майна, а відповідно майно може зникнути, тощо. Відповідач ТОВ ФК «Поліс» фізично може вчинити дії щодо відчуження майна. Заявник вказує, що існує наявність ризику відчуження нерухомого майна на користь третіх осіб, що призведе до неможливості поновлення її порушених прав у даній справі і позивач не зможе захистити або поновити порушених прав у даній справі .
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно із ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
В статті 151 ЦПК України викладено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в заяві про забезпечення позову повинно бути вказано захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
За змістом ч. 2 ст. 151 ЦПК України підставою для забезпечення позову є заява, у якій повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості необхідні для забезпечення позову.
Згідно ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до п.4 Постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить :
усунути перешкоди в праві користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання протиправним та скасуванням обтяження іпотекою, зареєстрованим в реєстрі № 12872135 від 15.08.2012 року приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Міленіною К.О. відповідно договору іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 2007 року будівлі м. Полтава пр-кт Першотравневий,17-Б;
усунути перешкоди в праві користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання протиправним та скасуванням реєстраційної дії щодо відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави від 30.11.2015 року, зареєстрованими в реєстрі № 2219 нотаріально посвідчені приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Тишко І.О., відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «ПОЛІС» набуло прав іпотекодержателя за договором наступної іпотеки №22.5/10/07-ДІ від 21.12.2007 року;
усунути перешкоди в праві користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання укладеного між ВАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ПОЛІС» договору переуступлення права вимоги прав за договором наступної іпотеки № 22.45/10/07-ДІ від 21.12.2007 р. таким, що не породжує правових наслідків в частині набуття. ТОВ «ФК «ПОЛІС» права іпотеко держателя та права вимоги згідно договору - є відсутнім.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.
Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 року по справі № 757/30594/21-ц, де вказується, що обраний позивачем спосіб забезпечення позову має бути співрозмірним із предметом спору.
Суд вважає, що захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи відповідне рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Статтею 124 Конституції України задекларовано принцип обов'язковості судових рішень, який з урахуванням положень ст.ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до ч. 3 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Враховуючи зазначене, дослідивши матеріали заяви, суд вбачає, що зі змісту заяви про забезпечення позову, реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачами можливого рішення суду про задоволення позову є необґрунтованим .
Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
На підставі вище викладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, співмірності забезпечення позову і предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову
Керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний термін.
Суддя Л.І.Савченко