Справа №534/1522/23
Провадження №2/534/392/23
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Горішні Плавні
Комсомольський міський суд Полтавської області
у складі: головуючої судді Комарової Д.Ю.,
за участі: секретаря судового засідання Пальчик А.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить розірвати укладений з відповідачем шлюб, що був зареєстрований 19.01.2018 Горішньоплавнівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області за актовим записом № 12 та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Заявлені вимоги мотивує тим, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Через відсутність взаєморозуміння подружжя не підтримують сімейних стосунків, спільним побутом не пов'язані. Подальше перебування у шлюбі та примирення між ними неможливе. Вихованням та утриманням дитини займається позивачка, відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини у добровільному порядку не надає.
Ухвалою суду від 25.09.2023 позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві звернулася до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, наполягає на розірванні шлюбу, зазначила, що не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 будучи повідомленим у встановленому законом порядку до суду не з'явився, доказів поважності причин неявки в судове засідання не надав, клопотань про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надходило.
У зв'язку з ненаданням відзиву відповідачем, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Статтями 43, 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі в судовому засіданні є правом сторони, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до вимог ч.1 ст.281 ЦПК України, 27.11.2023 судом постановлена ухвала про проведення заочного розгляду даної справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.81 ЦПК Україн, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі письмових доказів, дійшов наступних висновків.
Горішньоплавнівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області 19.01.2018 було зареєстровано шлюб між сторонами за актовим записом № 12, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від цього шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до копій витягів з Єдиного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрована також ОСОБА_3 .
Як вбачається зі змісту позовної заяви, сторони припинили подружні відносини, спільне господарство не ведуть, миритись сторони не бажають, їх сім'я фактично розпалась, на що заперечень від відповідача не надходило.
Відповідно до ч. 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 110, 111, 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Отже, суд уважає, що позовна вимога позивача про розірвання шлюбу підлягає задоволенню, оскільки можливості відновлення подружніх стосунків між сторонами судом не встановлено, подальше спільне проживання суперечить інтересам позивача, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Розглянувши справу в межах заявлених вимог, враховуючи положення ст.112 СК України, суд вважає позов ОСОБА_2 в частині розірвання шлюбу обґрунтованим і таким, що підлягає до задоволення.
Вирішуючи позов в частині вимог позивача щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
За змістом статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Суд зауважує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182).
Зазначене кореспондується із нормами статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», згідно із якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Таким чином, нормами Сімейного законодавства України презюмується рівність обов'язків обох батьків з утримання дитини до досягнення повноліття, при цьому способи виконання батьками такого обов'язку можуть визначатись як за домовленістю, так і судом за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
Тобто, законодавцем право на отримання аліментів пов'язано саме із проживанням дитини з одним із батьків, а також фактом прийняття участі в утриманні дитини.
Доказами у цивільному процесі, згідно із ст.76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У свою чергу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто щодо обставин, які підтверджуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Суд зазначає, шо як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Розглянувши справу у межах заявлених вимог, враховуючі всі обставини справи, стан здоров'я, матеріальне становище дитини, платника аліментів, суд вважає, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивачки аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину.
Згідно ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Питання про судові витрати вирішено відповідно до ст. 141 ЦПК України. З урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору при звернені до суду із позовом за вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню 1 073 грн 60 коп. судового збору та на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1 073 грн 60 коп. сплаченого нею судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу.
На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.105, ч.1 ст.110, ст.112, ч.2 ст.114, ст.180-184, ст.191 СК України, ст. 263-265, 280, ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.
Шлюб, зареєстрований 19 січня 2018 року Горішньоплавнівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис №12, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , - розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на дитину.
Аліменти стягувати щомісячно починаючи з 24.07.2023 до повноліття дитини.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 073 грн 60 коп. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 1 073 грн 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Копію рішення після набрання ним законної сили направити для реєстрації до Горішньоплавнівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Д.Ю. Комарова