Справа № 534/1723/23
Провадження № 1-кс/534/658/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року місто Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши в режимі відеоконференції у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, офіційно непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 10.06.2013 Ковпаківським районним судом м. Суми за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці. Звільнений 05.03.2014 по відбуттю строку покарання.
- 21.06.2012 Кременчуцьким районним судом Полтавської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.121, ст.69, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць. Звільнений по відбуттю строку покарання 06.04.2016.
- 01.08.2019 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці.
- 04.09.2019 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці.
- 07.10.2019 Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
- 11.11.2019 Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 8 місяців,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.121 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Комсомольського міського суду Полтавської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором, в якому просить продовжити стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування, тобто до 27.12.2023.
Оскільки в зазначені строки завершити досудове розслідування не надається можливим, слідчий заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .. Прокурор вважає, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати.
Застосування щодо нього більш м'яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а відтак просить продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком до 27 грудня 2023 року включно.
Прокурор у судовому засіданні заявлене клопотання підтримав та одночасно вказав, що ризики, визначені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, не зменшилися наполягав на продовженні відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Наголосив на тому, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за тяжкі кримінальні правопорушення проти власності та тяжкі злочини проти життя та здоров'я особи, не має стійких соціальних зв'язків, не одружений, рідних та близьких немає, не працевлаштований, чим підтверджується небажання стати на шлях виправлення та свідчить про те, що ОСОБА_4 може залишити територію м. Горішні Плавні з метою переховування від органу досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності та може вчиняти інші кримінальні правопорушення, отже необхідно обрати винятковий запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили суд обрати більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт. Обґрунтовуючи свою позицію тим, що його підзахисний своєю поведінкою під час досудового розслідування довів, що переховуватись від слідства не збирається, має стійкі соціальні зв'язки, а саме проживає разом з бабусею у житлі, яке перебуває у його спільній частковій власності, тому ризик, передбачений пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК України, та зазначений слідчою у клопотанні, відсутній.
З'ясувавши думки учасників кримінального провадження, перевіривши надані матеріали досудового розслідування, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.4 ст.176, ст.177 КПК України під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
За змістом ст.199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Клопотання про продовження застосування відносно підозрюваного найсуворішого виду запобіжного заходу вмотивовано прокурором можливістю ОСОБА_4 , з метою уникнення відповідальності, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи, 27 вересня 2023 року ухвалою слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, термін дії якого закінчується 25 листопада 2023 року включно о 17 годині 27 хвилин. При обранні запобіжного заходу судом було проаналізовано ризики та підстави обрання такого запобіжного заходу. Також в судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив, що офіційно не працевлаштований, законного джерела існування не має, суспільно-корисною діяльністю не займається, місця реєстрації не має, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Суд погоджується із наведеними прокурором обґрунтуваннями, що обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінились, а саме: можливості обвинуваченого переховуватись від досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Одночасно, суд наголошує, що обвинуваченим та захисником не доведено, що підозрюваний має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання та наявність у власності житла, про яке заявляв підозрюваний, відсутність звернень родичів, що не дає підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Тому дану обставину суд не бере до уваги.
Вирішуючи питання продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
При вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги статей 177,178,197,199 КПК України, статей 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.
Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Becciev v.Moldova» (Бекчиєв проти Молдови), пункт 58).
Суд враховує, що підозрюваний, перебуваючи на волі, через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, оскільки кримінальна відповідальність за злочини, які йому інкриміновані, передбачає позбавлення волі на строк до восьми років, а тому ОСОБА_4 може ухилятися від слідства та суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому кримінального покарання за скоєні злочини.
Окрім цього, враховуючи той факт, що ОСОБА_4 ніде не працює та не має законних джерел для проживання, існує неспростований ризик продовження ним своєї злочинної діяльності.
Одночасно, суд зазначає, що ОСОБА_4 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких кримінальних правопорушень проти власності та тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до переконливого висновку щодо можливості підозрюваного ОСОБА_4 переховуватись від слідства та суду, а також продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, з огляду на що зазначені у клопотанні ризики,передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшились та не перестали існувати на час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу.
У разі застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, неможливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні.Крім того, суду не надано інформацію відносно власника житла та його згоди на перебування у ньому обвинуваченого під домашнім арештом. Застава, на думку суду, з урахуванням особи обвинуваченого, характеру обвинувачення, тяжкості покарання, що йому загрожує, не забезпечить його належної поведінки. Письмових зобов'язань інших осіб про поруку за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та його доставки до органу досудового розслідування та суду не надходило.
На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, відсутність підтверджених джерел доходів, сталих соціальних зв'язків, тяжкість покарання та вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання про доведеність стороною обвинувачення, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати та не зменшились, а також доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Згідно частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Отже, суд прийшов до переконання про наявність підстав не визначати розмір застави.
Керуючись ст. 176-178, 183, 184, 194, 197, 199 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшої слідчої СВ відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування.
Датою закінчення дії ухвали є 27 грудня 2023 року включно о 17 годині 27 хвилин.
Копію ухвали направити начальнику Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)».
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали оголошено в судовому засіданні о 10 год 00 хв 24 листопада 2023 року в залі судових засідань Комсомольського міського суду Полтавської області.