КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №642/7019/21
Провадження № 2/552/2930/23
ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2023 року Київський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Шаповал Т.В.,
при секретарі - Мацієвській Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в приміщенні суду цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 18.10.2021 року звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
Вказував, що ОСОБА_1 03.09.2021 року позичив ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 10 000 грн.. Факт укладення договору позики підтверджується розпискою, наданою відповідачем позивачу 03.09.2021 року. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язався повернути позивачу вищезазначену суму до 07.09.2021 року.
Дані зобов'язання з повернення грошових коштів за договором позики від 03.09.2021 року відповідач не виконав.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики від 03.09.2021 року у розмірі 10 000 грн. та суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 19.10.2021 року відкрито провадження у даній справі.
Розпорядженням Голови Верховного суду від 14.03.2022 № 7/0/9-22 у зв'язку із запровадженням воєнного стану на території України територіальну підсудність судових справ Ленінського районного суду м. Харкова змінено на Київський районний суд м. Полтава.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 22.05.2023 року у справі відкрито провадження та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, надавши до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити .
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлялась у встановленому законом порядку, відзив на позовну заяву не подавала.
Ухвалою від 21 листопада 2023 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, що 03.09.2021 року ОСОБА_2 отримала від позивача ОСОБА_1 в борг 10 000 грн. , які зобов'язалась повернути до 07.09.2021 року.
Отримання грошових коштів підтверджено письмовою розпискою, складеною відповідачем ОСОБА_2 /а.с.41/
Відповідно до ст..509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Саме такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 464/3790/16-ц.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Згідно з статтями 526, 530, 610, частини другої статті 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, сторони в належній формі уклали договір, за яким відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кошти в розмірі 10 000 грн. в строк до 07.09.2021 року.
Відповідно до ч.1 ст 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Будь-яких заперечень щодо наведеного позивачем розрахунку боргу та встановлених судом обставин справи відповідачем не надано.
Приймаючи до уваги те, що відповідач ОСОБА_2 у визначений строк не виконала взятого на себе зобов'язання та не повернула грошові кошти, отримані в борг за договором позики, позовні вимоги, щодо стягнення з неї 10 000 грн. в рахунок погашення боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що із відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму боргу у розмірі 10 000 грн..
Відповідно до ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір в сумі 908 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 258,259,263-265,280-289 ЦПК України, ст.ст. 4, 509, 526, 530 , 627 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти за договором позики від 03 вересня 2021 року у розмірі 10 000 грн. та судовий збір у розмірі 908 грн., а всього 10 908 грн..
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення виготовлено 27.11.2023 року.
Суддя Т.В.Шаповал