РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 листопада 2023 рокусмт ПетровеСправа № 941/975/23
Провадження № 2/941/325/23
Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Шаєнко Ю. В.
при секретарі - Фатьяновій А.І.
розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із третьою особою - Петрівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до суду в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мотивуючи тим, що відповідач, будучи матір'ю дітей, після розірвання шлюбу з позивачем, вихованням та утриманням дітей не займається, не цікавиться життям та здоров'ям синів. Враховуючи дані обставини, позивач просить позбавити відповідача батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просить справу розглянути без її участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явилася, про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, причини неявки суду невідомі. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Представник третьої особи - Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування, в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач перебували в шлюбі, що зареєстрований 29.10.2005 року Богданівською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області, актовий запис №1. Від шлюбу сторони мають двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що мається свідоцтво про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 15.05.2019 року повторно Петрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області(а.с.9), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_2 , виданого 09.12.2016 року повторно Петрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області(а.с.11) . Сімейні стосунки між позивачем та відповідачем не склалися, сторони шлюб розірвали, про що мається рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2014 року(а.с.13).
Після розірвання шлюбу відповідач ще тривалий час проживала в помешканні позивача по АДРЕСА_1 , однак на початку 2018 року перевезла дітей до своїх батьків у с.Луганка Петрівського району Кіровоградської області, а сама усунулася від їх виховання та утримання, вела аморальний спосіб життя, її місце проживання було невідомо, потім знову посеред навчального процесу перевезла дітей в Криворізький район, потім знову до своїх батьків, таким чином, створювала дітям нестерпні умови, приховуючи від позивача факт переїздів та не даючи позивачу приймати участь у вихованні дітей, тобто діти фактично залишились без батьківського піклування і тому в кінці травня 2019 року після закінчення навчального процесу, позивач забрав дітей до себе. Згодом, позивач звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання дітей, рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 02.06.2020 року(а.с.14-15) задоволено позовні вимоги та визначено місце проживання дітей з батьком, тобто з позивачем. Звернутися з даним позовом до суду позивача спонукало те, щоб діти проживали і розвивалися у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, щоб він міг піклуватися про своїх дітей та забезпечити рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Однак, позивач мав надію, що відповідачку дане рішення спонукає змінити свій спосіб життя, проявити свій материнський інстинкт та інтерес до дітей, однак відповідач взагалі перестала спілкуватися з дітьми, і з того часу, відколи діти проживають з батьком вона не приймає участі у їх вихованні та утриманні, не підтримує стосунків з ними, не цікавиться їх життям, не піклується про їх гармонійний розвиток та стан здоров'я.
Судовим наказом Петрівського районного суду Кіровоградської області №941/331/20 з відповідачки стягнуто аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , та сина ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини доходу боржника, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.02.2020 року і до повноліття дітей. Однак, як вбачається із довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів від 01.08.2023 року(а.с.23) та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданих виконавчою службою(а.с.22), відповідач жодного разу не сплатила аліментів на утримання дітей з моменту видачі наказу.
Крім того, що відповідачка ухиляється від утримання дітей, вона ухиляється й від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей. Починаючи з травня 2019 року по теперішній час, відповідачка зовсім не спілкується з дітьми, навіть засобами зв'язку, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання, не надає дітям доступу до культурних та інших духовний цінностей; не сприяє засвоєнню дітьми загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до дітей та їх внутрішнього світу; не створює умов для отримання дітьми освіти тощо. У відповідачки не було жодних перешкод щодо виконання своїх батьківських обов'язків, позивач не чинив і не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідачки із синами і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб діти через розлучення батьків не були позбавлені піклування матері, але відповідач свідомо сама позбавила їх свого піклування.
Таким чином, відповідачка свідомо нехтує своїми обов'язками та злісно ухиляється від виконання обов'язків щодо виховання дітей.
Вищевказані факти підтверджуються: актом обстеження умов проживання, виданого службою у справах дітей Петрівської селищної ради Кіровоградської області від 31.07.2023 року(а.с.18); довідкою Петрівської селищної ради Кіровоградської області від 31.07.2023 року №1182(а.с.17); довідкою з місця навчання сина ОСОБА_6 , виданою професійно-технічним училищем №36 смт.Новгородка Кіровоградської області від 31.07.2023 року №376(а.с.19); характеристикою з місця навчання сина ОСОБА_7 , виданою директором Петрівського ліцею(а.с.20). У вищезазначених документах зазначається, що мати дітей ОСОБА_2 участі у вихованні та утриманні дітей не бере, батько самостійно виховує дітей та забезпечує усім необхідним для їх життєдіяльності.
Згідно оцінки потреб, складеної комунальною установою «Центр надання соціальних послуг» Петрівської селищної ради Кіровоградської від 11 вересня 2023 року акт №533, з'ясовано, що батько дітей не має ознак складних життєвих обставинах в його родині, та спроможний самостійно забезпечувати потреби своїх дітей.
Відповідно до листа служби у справах дітей Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 21 вересня 2023 року №212 громадянка ОСОБА_2 дійсно проживає без реєстрації разом з співмешканцем за адресою: АДРЕСА_2 . Для складання акту обстеження побутових умов ОСОБА_2 комісію не впустила. Пояснення стосовно невиконання нею батьківських обов'язків щодо її дітей категорично відмовилася надати. З її слів стало відомо, що з дітьми вона не бачиться вже півтора року, і навіть не спілкується в телефонному режимі.
Відповідно до листа служби у справах дітей Лозуватської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області від 04 жовтня 2023 року №227, громадянка ОСОБА_2 знову надала відмову для обстеження умов проживання. В ході бесіди з громадянкою ОСОБА_2 встановлено, що бажання повернути дітей в свою родину вона не має.
05 жовтня 2023 року громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , надала письмову заяву про те, що не заперечує щодо розгляду питання стану виконання нею батьківських обов'язків відносно синів без її участі.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Петрівської селищної ради Кіровоградської області 11 жовтня 2023 року прийнято рішення №1, про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з тим, що мати ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання дітей та забезпечення здобуття ними повної загальної середньої освіти.
Петрівською селищною радою Кіровоградської області, як органом опіки та піклування, було надано суду висновок про доцільність позбавлення батьківських прав громадянки ОСОБА_2 відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням Петрівської селищної ради Кіровоградської області №457 від 26 жовтня 2023 року(а.с.53), так як відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо виховання, розвитку та утримання своїх синів, не проявляє турботи, не піклується про їх здоров'я, не приймає участі у їх вихованні та утриманні.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю. При цьому під забороною розлучення дитини зі своєю матір'ю в контексті Декларації прав дитини слід розуміти не обов'язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі й матері, прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року. У частині першій ст.3 цієї Конвенції закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. При цьому положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27.02.1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов'язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Частиною сьомою статті 7 Сімейного Кодексу України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, турбуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток дитини.
Згідно до ст.164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дітей.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги та позбавити відповідачку батьківських прав стосовно її неповнолітніх синів - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . .
Вказані правовідносини регулюються ст.ст.150, 164 Сімейного кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 258, 259, 264, 265, 273, 282ЦПК України,-
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , із третьою особою - Петрівською селищною радою Олександрійського району Кіровоградської області, як органу опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя (підпис) Ю. В. Шаєнко