Справа № 194/1485/23
Номер провадження № 2/194/544/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.
за участю секретаря судового засідання Сафонової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Позовну вимогу мотивує тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 07 листопада 1976 року. Від сумісного життя мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Шлюбні відносини між ними припинені з березня 2022 року, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо, відновлення сімейних відносин і подальше спільне проживання не можливе, збереження шлюбу суперечить її інтересам, на примирення позивач не згодна. Просить розірвати шлюб між ним та відповідачем, зареєстрований 10 серпня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Петріківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 51.
Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідачв судове засідання не з'явилася, але представник позивача адвокат Кудрявцев І.А. надав суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без участі сторони відповідача.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 10 серпня 2002 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Петріківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 51.
Від сумісного життя сторони мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як видно з позовної заяви, в сім'ї немає взаємопорозуміння та взаємоповаги, шлюбні відносини припинені, спільного господарства не ведуть, мешкають окремо. сумісне життя не склалося тобто характер сформованих відносин у родині є таким, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливим.
Таким чином, суд приходить до висновку, що зареєстрований між сторонами шлюб може бути розірваний за рішенням суду, оскільки подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим і буде суперечити інтересам сторін.
Головними мотивами, з яких суд визнав збереження сім'ї неможливим є ініціатива позивача, тобто звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу, та обставини викладені у позовній заяві, а також визнання відповідачем даної позовної заяви з відсутністю заперечень проти задоволення позовних вимог, що виражає його байдужу позицію щодо збереження шлюбу.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Загальної декларації ООН з прав людини, ст. 51 Конституції України, ч.1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Згідно ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч.8 ст. 294 ЦПК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
Відповідач не висловила своєї позиції щодо прізвища, яке їй слід залишити після розірвання шлюбу.
У зв'язку з тим, що позивач не наполягає на стягненні з відповідача судового збору, що є її правом, суд при ухваленні рішення зазначене питання не розглядає.
Керуючись ст.ст. 104, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 19, 76, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 10 серпня 2002 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Петріківського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 51, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який народився в смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка народилася в м. Тернівка Дніпропетровської області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , які мають чотирьох неповнолітніх дітей, розірвати.
Залишити ОСОБА_2 прізвище - ОСОБА_2 .
Копію рішення після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 27 листопада 2023 року.
Головуючий суддя В.О. Корягін