САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Справа №206/5000/23
2/206/1390/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(ЗАОЧНЕ)
22.11.2023 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Румянцева О.П.
при секретареві Мовшовичі Р.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Дніпро матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
26 жовтня 2023 року представник позивача ОСОБА_2 звернулася до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до АТ «Банк Форвард» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що виконавчим написом №3350 вчиненим 04.09.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С., звернуто стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №118689194 від 12.12.2016 року, укладеним ним із ПАТ «Банк Форфард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 19.01.2018 року по 19.04.2018 року на суму заборгованості в розмірі 16388,89 грн. в тому числі: заборгованості за сумою кредиту - 15788,89 грн., заборгованості по процентам - 0,00 грн., плати за пропуск мінімальних платежів - 600,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 ЗУ «Про нотаріат» отримано плати із стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 850,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» складає 17238,39 грн. Оскаржуваний виконавчий напис є протиправним, тобто таким, що внесений з порушенням вимог чинного законодавства України та не підлягає виконанню. Виконавчий напис вчинений нотаріусом 04.09.2019 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню у зв'язку із недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірності боржника. Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №3350, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 17238,39 грн. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
26 жовтня 2023 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Від представника позивача Сікорської І.С. разом із позовною заявою надійшла заява в якій вона просить розглядати позов без участі сторони позивача, зазначила, що позивач наполягає на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи судом.
Представник відповідача АТ «Банк Форвард» у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі. Від відповідача відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило, у зв'язку з чим суддя вважає можливим застосувати положення ст.280 ЦПК України та розглянути справу заочно.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що виконавчим написом №3350 вчиненим 04.09.2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С., звернуто стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за Кредитним договором №118689194 від 12.12.2016 року, укладеним ним із ПАТ «Банк Форфард», правонаступником якого є АТ «Банк Форвард», боржником допущено прострочення платежів, стягнення заборгованості проводиться за період з 19.01.2018 року по 19.04.2018 року на суму заборгованості в розмірі 16388,89 грн. в тому числі: заборгованості за сумою кредиту - 15788,89 грн., заборгованості по процентам - 0,00 грн., плати за пропуск мінімальних платежів - 600,00 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 ЗУ «Про нотаріат» отримано плати із стягувача АТ «Банк Форвард» в розмірі 850,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню із боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» складає 17238,39 грн. (а.с.10 зв.).
Постановою Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Вольф Т.Л. віл 10.10.2019 року, відкрито виконавче провадження ВП №60280299 з виконання виконавчого напису №3350, виданого 04.04.2019 Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Форвард» заборгованості в розмірі 17238,39 грн. (а.с.11-11 зв.).
За приписами ст.7 Закону України «Про нотаріат» нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст.87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Такі ж норми містять п.п.282, 288 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.04 № 20/5.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1,3 Глави 16 розділу II Порядку).
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами, ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно п.3.1. глави 16 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595 нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.
Постановою Пленуму ВСУ від 31.01.1992 №2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчинені» п.13 роз'яснено, що відповідно до ст.ст.34, 36, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявності безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актами з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності, не минув цей строк.
В правовій позиції Верховного Суду України викладеної в Постанові від 5 липня 2017 року у справі за М 6-887цс17 зазначено, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі, установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Так, відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
У своїй постанові від 06 травня 2020 року по справі №320/7932/16-ц Верховний суд зазначив, що вчинення виконавчого напису полягає у посвідченні права стягувача на стягнення коштів або витребування майна. Таке право, як і безспірна заборгованість повинні існувати на момент звернення до нотаріуса. Сам по собі факт подання стягувачем необхідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору щодо боргу.
Боржник у судовому порядку може оспорювати виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (щодо розміру боргу або спливу строків давності за вимогами).
Постановою Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Постанову Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. №1172 було доповнено розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». А саме, відповідно до п.2 Постанови КМУ №662, для одержання виконавчого напису подаються кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Отже, вчинення виконавчого напису нотаріусом на кредитному договорі стало можливим лише після внесення Постановою КМУ №662 від 26.11.2014 року змін до «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
Однак, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме:
п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»;
доповнити розділ пунктом 11 такого змісту:
«11. Іпотечні товари, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання.
Для одержання виконавчого напису подаються:
а.) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б.) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в.) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г.) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
г.) довідка фінансової установи про ненадходження платежу».
п.2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:
«Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.
2. Кредитні договори за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а.) оригінал кредитного договору;
б.) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року касаційні скарги Кабінету Міністрів України та публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року по справі №826/20084/14 залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. у даній справі - без змін.
Отже, законодавчо закріплені норми права, що регулювали можливість вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 р. по справі №826/20084/14 були визнані незаконними та такими, що втратили чинність.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За приписами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З огляду на положення ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частиною 2 ст.78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.89 ЦПК України жодні докази не мають заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
В матеріалах справи відсутні належні, достатні та допустимі докази безспірності заборгованості позивача, окрім того, на момент вчинення виконавчого напису №3350 від 04.09.2019 року Приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком В.С. не існувало законом передбаченої можливості вчиняти виконавчий напис на кредитному договорі, оскільки порядок, передбачений Постановою Кабінету Міністрів України №1172 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у вказані частині, втратив чинність, у зв'язку з встановленими обставинами, суд приходить до висновку про порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, що є безумовною умовою про визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, у зв'язку з чим, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 6-13, 33-34, 76-81, 83, 84, 89, 133, 141, 223, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Банк Форвард» (м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, буд.11-А, офіс 605, код ЄДРПОУ 34186061) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 04 вересня 2019 року приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за №3350, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Форвард» заборгованості у розмірі 17238,39 грн.
Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.П.Румянцев