ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
15.11.2023м. СумиСправа № 920/931/23
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/931/23
за позовом акціонера Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в інтересах Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” (вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40014)
до відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про відшкодування збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою (про стягнення 452 140 грн 00 коп. збитків),
представники учасників справи у судове засідання не з'явилися,
УСТАНОВИВ:
Сумбатов Сергій Рубенович в інтересах Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 452 140 грн 00 коп. збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати (6782 грн 10 коп. витрат по сплаті судового збору, 50 000 грн 00 коп. витрат на послуги адвоката).
Ухвалою від 09.08.2023 Господарський суд Сумської області відкрив провадження у справі № 920/931/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 07.09.2023, 11:00; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 14.08.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні 07.09.2023 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2023, 12-40.
Ухвалою від 07.09.2023 господарський суд повідомив учасників справи про дату, час і місце судового засідання.
Копія ухвали від 07.09.2023 надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 13.09.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
02.10.2023 позивач подав клопотання (вх. № 889 від 02.10.2023), в якому просить суд провести судове засідання по справі, призначене на 2 жовтня 2023 року о 12 год. 40 хв., без участі представників позивача.
02.10.2023 відповідач подав клопотання (вх. № 6205 від 02.10.2023), в якому просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки представник відповідача перебуває у щорічній закордонній відпустці з 11.09.2023 по 09.10.2023, у зв'язку з волонтерською діяльністю. ОСОБА_2 не в змозі самостійно представляти свої інтереси без належної правової допомоги.
Ухвалою від 02.10.2023 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; відклав підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 18.10.2023, 14:30. Копія ухвали від 02.10.2023 надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 09.10.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
У судовому засіданні 18.10.2023, за участю представника позивача, суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 15.11.2023, 14-00.
Ухвалою від 19.10.2023 господарський суд повідомив ОСОБА_2 про дату, час і місце судового засідання з розгляду справи по суті. Копія ухвали надіслана відповідачу за адресою місцезнаходження та отримана останнім 23.10.2023, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Станом на 15.11.2023 відповідач відзиву на позовну заяву.
Будь-які заяви чи клопотання від учасників справи станом на 15.11.2023 до суду не надходили.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до матеріалів справи 29.05.2017 між Публічним акціонерним товариством “Сумбуд” (продавець) та громадянином України ОСОБА_3 (покупець) укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 3 відповідно до умов якого продавець продає, а покупець придбає майнові права на об'єкт нерухомості в об'єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 , а саме: двокімнатну квартиру площею 69,56 м2 на 4 поверсі житлового будинку.
Згідно з п. 4.1 договору ціна майнових прав на об'єкт нерухомості на дату укладення договору складає (з ПДВ) 452140 грн.
Сплата грошових коштів, зазначених в п. 4.1 договору, проводиться покупцем в національній валюті України, шляхом банківського переказу на поточний рахунок продавця або внесенням готівки у такі строки: до 31 травня 2017 року - 250000 грн; до_______2017 року - 202140 грн (п. 4.2. договору).
Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордера № 15 від 31.05.2017 відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав № 3 від 29.05.2017, за кв. АДРЕСА_4 , АТ “Сумбуд” було прийнято від ОСОБА_3 302 140 грн.
Відповідно до прибуткового касового ордера № 90620 від 09.06.2020 згідно з договором купівлі-продажу майнових прав №3 від 29.05.2017, за кв. АДРЕСА_4 , АТ “Сумбуд” було прийнято від ОСОБА_3 150 000,00 грн.
Квитанція до прибуткового касового ордера від 31.05.2017 та прибутковий касовий ордер від 09.06.2020 підписані від імені головного бухгалтера ОСОБА_2 , а також касиром ОСОБА_4 .
Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10 червня 2020 року ОСОБА_3 зареєстрував право власності на квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 69,47 кв. м. на підставі договору купівлі-продажу квартири № 697 від 10.06.2020.
Акціонер Приватного акціонерного товариства “Сумбуд” ОСОБА_1 , якому належить 40,5520% частки у статутному капіталі товариства відповідно до виписки про стан рахунку в цінних паперах № НОМЕР_1 від 07.08.2023, звернувся з позовом в інтересах товариства до ОСОБА_2 про стягнення 452 140 грн 00 коп. збитків, вказуючи в обґрунтування позовних вимог на такі обставини. ОСОБА_1 в обґрунтування позову зазначає, що на момент виникнення спірних відносин відповідач обіймав посаду голови правління ПАТ «СУМБУД» та мав обсяг повноважень, визначений Статутом товариства, трудовим контрактом, зокрема, мав право від імені підприємства приймати одноособові управлінські рішення стосовно ведення господарської діяльності, укладати угоди, керувати та розпоряджатись майном юридичної особи, звертатись до відповідних органів з метою захисту порушених прав підприємства. Після звільнення з посади голови правління відповідача, у 2021 році, підприємством проведено інвентаризацію активів та зобов'язань, в результаті якої знайдено та досліджено документи на придбання та передання приміщення (квитанція до прибуткового касового ордера від 31 травня 2017 року № 15, прибутковий касовий ордер від 9 червня 2020 року № 90620). Відповідно до даних субрахунку 301 “Готівка в національній валюті”, який призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в національній валюті в касі підприємства, протягом 2017 та 2020 років оприбуткування грошових готівкових коштів в загальній сумі 452140,00 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав не відображено. Оскільки касові документи замість головного бухгалтера підписані відповідачем, то саме на відповідача покладається відповідальність за належне оформлення касових операцій та оприбуткування отриманих коштів. Відповідач, прийнявши готівкові кошти від ОСОБА_3 , як оплату за договором купівлі-продажу майнових прав від 29 травня 2017 року № 3, не здійснив їх належний облік, оприбуткування та здійснення подальшого депонування готівки на банківський рахунок товариства. Позивач не отримав кошти за відчужені майнові права за договором купівлі-продажу майнових прав від 29 травня 2017 року № 3. В той же час відповідач, як посадова особа ПАТ “СУМБУД”, яка має право відповідно до делегованих повноважень проводити юридичні дії щодо прийняття виконання зобов'язань за правочинами, укладеними товариством, отримавши готівкові кошти від фізичної особи за договором купівлі-продажу майнових прав від 29 травня 2017 року № 3, не здійснивши належних дій щодо набуття права власності на ці кошти безпосередньо підприємством, завдав підприємству збитки.
Згідно з довідкою ПрАТ “Сумбуд” від 18.07.2023 №7/29, за даними бухгалтерського обліку, грошові кошти за вказаними квитанцією та ордером від ОСОБА_3 за договір купівлі-продажу майнових прав № 3 від 29.05.2017 до каси підприємства не надходили, на поточні рахунки АТ «Сумбуд» кошти не вносились, записи в касовій книзі та в карточці рахунку бухгалтерського обліку 301 відсутні.
Відповідно до висновку судового експерта ТОВ “Полтавське бюро судово-економічної експертизи та аудиту” від 26.05.2023 № 3, в ході експертного дослідження було встановлено розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої товариству, відповідно до наданих на дослідження документів, за договором купівлі-продажу майнових прав від 29.05.2017 № 3 (квартира АДРЕСА_5 ) - 452140 грн. Судовий експерт встановив відсутність даних про оприбуткування суми, вказаної у прибуткових касових ордерах, у картках рахунку бухгалтерського обліку ПрАТ “Сумбуд” № 2815 та № 3612 за 2015-2020 роки та відсутність даних по розрахунках з ОСОБА_3 у наданих на дослідження роздруківках касової книги товариства за 2015-2020 роки.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі - ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Статтею 13 ЦК України визначено межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
За приписами ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Частиною 1 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Верховний Суд у постанові від 04.12.2018 у справі № 910/21493/17 вказав, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 зазначила, що юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною право- і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
За змістом наведених норм матеріального права особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно.
Окрім того, такі правовідносини мають довірчий характер між підприємцем (товариством) і його посадовою особою, протиправна поведінка посадової особи полягає у неналежному та недобросовісному виконанні певних дій, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїми посадовими обов'язками за власним умислом (розсудом), прийнятті очевидно необачних, марнотратних та завідомо корисливих на користь такої посадової особи рішень.
За відсутністю доведення наявності зазначених обставин, які свідчать про протиправну поведінку посадової особи товариства, підстави для задоволення позову про стягнення з неї збитків відсутні. Відповідно до статей 13, 74 ГПК України на позивача покладений обов'язок доведення обставин щодо наявності правових підстав для застосування до відповідача заходів цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Між юридичною особою та її посадовою особою виникають правовідносини, що ґрунтуються на акті юридичної особи, передбачають права та обов'язки сторін у цих правовідносинах.
Згідно з розділом 11 Статуту товариства, затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 1 від 21.04.2017), виконавчий орган товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є колегіальним, це є Правління Товариства. Правління складає 5 осіб і діє на колегіальних засадах.
Голова правління здійснює керівництво товариством і має повноваження розпоряджатися коштами та майном товариства в межах, що визначені статутом.
Питання повноважень, умов діяльності та матеріального забезпечення Голови Правління Товариства визначаються у Контракті.
Відповідно до контакту з керівником виконавчого органу товариства від 21.04.2017, відповідач, як голова правління, зобов'язується здійснювати поточне управління (керівництво) товариством, забезпечувати ефективне використання і збереження майна товариства.
Згідно з п. 4.1 контракту у випадку невиконання чи неналежного виконання обов'язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством та контрактом.
Відповідно до ч. 2 ст. 89 ГК України посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані: діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями; діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства; діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію; бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків; іншими винними діями посадової особи.
Відповідно до ч. 4 ст. 92 ЦК України якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Наведеними положеннями ст. 92 ЦК України та ст. 89 ГК України передбачено відповідальність членів органу юридичної особи, її посадових осіб, в тому числі її керівника, якщо він діяв всупереч інтересам цієї особи.
Слід зазначити, що при застосуванні ст. 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Оскільки, якщо посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідна наявність повного складу правопорушення: протиправної поведінки особи; шкоди (збитків); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла збитки. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).
З наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що квитанція до прибуткового касового ордера № 15 від 31.05.2017 та прибутковий касовий ордер № 90620 від 09.06.2020 підписані головою правління товариства Бритовим О.Б. у графі головний бухгалтер, а також касиром ОСОБА_4 .
Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) станом на 2017 рік був визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637.
Відповідно до п. 1.2. цього Положення каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; касова книга - це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі; касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України; касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; готівкові розрахунки - це платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;
Відповідно до п. 2.6. Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Пунктом 3.1 Положення визначено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
Згідно з п. 3.3 Положення приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.
Відповідно до п. 4.1. Положення з метою забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу, а їх керівники мають забезпечити належне облаштування цієї каси та надійне зберігання готівкових коштів у ній. Якщо з вини керівників не були створені належні умови для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування, то вони несуть за це відповідальність у встановленому законодавством України порядку. Зберігання в касі готівки та інших цінностей, що не належать цьому підприємству, забороняється.
Згідно з п. 4.2. Положення усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі.
Пунктом 4.3. Положення визначено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
Відповідно до п. 4.7. Положення керівник підприємства в разі зарахування на роботу касира укладає з ним договір про повну матеріальну відповідальність та ознайомлює його під підпис із вимогами цього Положення.
Пунктом 4.8. Положення встановлено, що касир відповідно до законодавства України несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей. Касиру забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам.
На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира.
У разі відсутності касира (у зв'язку з хворобою тощо) цінності, що передані йому під відповідальність, перераховуються іншим касиром, якому вони передаються, у присутності керівника та головного бухгалтера або в присутності комісії, призначеної керівником підприємства. Про результати перерахування і передавання цінностей складається акт за підписами зазначених осіб.
Підприємства, штатним розписом яких не передбачено посади касира, виконання його обов'язків можуть покладати відповідно до письмового розпорядження керівника на бухгалтера чи іншого працівника, з яким укладається договір про повну матеріальну відповідальність.
Відповідно до п. 38, 39, 40, 42, 45 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148, в редакції чинній станом на 2020 рік, установи/підприємства зобов'язані мати касу, а їх керівники зобов'язані забезпечити облаштування цієї каси та зберігання готівки у ній. Керівники несуть відповідальність у встановленому законодавством України порядку за нестворення умов для забезпечення схоронності коштів під час їх зберігання і транспортування.
Установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті (додаток 5). Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Аркуші касової книги нумеруються та прошнуровуються, опечатуються відбитком печатки, за наявності її в установі/на підприємстві. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчуються підписами керівника і головного бухгалтера установи/підприємства. Виправлення в касовій книзі не допускаються. Зроблені виправлення підписуються касиром, а також головним бухгалтером або особою, яка його заміщує.
Касир здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. За відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день не здійснюються.
Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера або працівника установи/підприємства, який на це уповноважений керівником.
Касир/працівник іншої/іншого установи/підприємства, залучений на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей відповідно до законодавства України. Касиру/працівнику іншої/іншого установи/підприємства, залученому на підставі укладеного договору на надання послуги з надання персоналу, забороняється передовіряти виконання дорученої йому роботи іншим особам. В/на установах/підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни виконання обов'язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника. З цим працівником укладається договір про повну матеріальну відповідальність на час виконання ним обов'язків касира.
Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордера № 15 від 31.05.2017 та прибуткового касового ордеру № 90620 від 09.06.2020 грошові кошти одержав касир ОСОБА_4 . Саме касир, з урахуванням наведених положень, здійснює записи в касовій книзі за операціями одержання готівки та несе повну матеріальну відповідальність за збереження всіх прийнятих ним цінностей.
Доказів, які б свідчили, що не касир, а відповідач одержав грошові кошти та розпорядився ними не в інтересах товариства матеріали справи не містять.
Суд також зазначає, що позивач не подав первинних документів, якими підтверджується не здійснення обліку готівки у касовій книзі, зокрема і копії касової книги.
Щодо наданого позивачем висновку експерта, суд зазначає, що відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
З висновку судового експерта вбачається, що на дослідження, проведене за заявою директора ПрАТ «Сумбуд», були надані роздруківки касової книги. В якому саме обсязі роздруківки були надані за змістом висновку суд не має можливості встановити. Додатків до висновку судового експерта (на 52 арк. за змістом висновку) позивач не подав.
Відповідний висновок судового експерта наданий для використання в діяльності ПАТ «Сумбуд». У висновку експерта не зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, а також те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч. 5 ст. 101 ГПК України).
За цих обставин суд не приймає висновок судового експерта від 26.05.2023 № 3, як належний доказ на підтвердження факту не оприбуткування готівки за квитанцією до прибуткового касового ордеру № 15 від 31.05.2017 та прибутковим касовим ордером № 90620 від 09.06.2020 та, відповідно, як доказ завдання товариству збитків на суму 452140 грн.
За цих обставин, оскільки позивач не довів доказами протиправної поведінки відповідача, наявності збитків, суд відмовляє у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_2 452 140 грн 00 коп.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Відповідно до ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 27.11.2023.
Суддя Д. В. Вдовенко