ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.11.2023Справа № 912/1431/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва"
до фізичної особи - підприємця Назаренка Олександра Юрійовича
про стягнення 61 226,20 грн
без виклику представників сторін
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" до фізичної особи-підприємця Назаренка Олександра Юрійовича про стягнення 61 226,20 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання фізичною особою-підприємцем Назаренком Олександром Юрійовичем умов договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 25.11.2019 № 1409 та договору про надання послуг та відшкодування податку на землю від 15.01.2016 № 2010/К в частині сплати орендної плати та отриманих послуг (з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій) у встановлені договорами строки.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09.08.2023 постановлено позовну заяву з доданими до неї документами передати до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2023 відкрито провадження у справі № 912/1431/23, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Ухвала суду від 07.09.2023 була отримана позивачем 18.09.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке долучено до матеріалів справи.
Вказана ухвала також була направлена відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань та даних, які містяться в Єдиному державному демографічному реєстрі, згідно з відправленням № 0105495218208, проте була повернута 24.10.2023 підприємством поштового зв'язку з довідкою від 11.10.2023, в якій причиною невручення поштового відправлення вказано «адресат відсутній за вказаною адресою».
Крім того, ухвала суду від 07.09.2023 про відкриття провадження була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 13.09.2023 за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/113355809.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Суд відзначає, що сторонам було надано достатньо часу (з урахуванням введеного на території України воєнного стану та затримок у доставці поштової кореспонденції) для подання всіх пояснень, заяв та клопотань.
Від сторін не надходило клопотань про розгляд даної справи з повідомленням викликом представників сторін.
Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:
25.11.2019 між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Назаренком Олександром Юрійовичем (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва" (далі - балансоутримувач, позивач) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 1409 (далі - Договір), за умовами якого орендодавець на підставі Протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.10.2019 № 37/172 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.10.2019 № 610 "Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації" передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлової приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Радистів, буд. 47, для розміщення торговельних об'єктів з продажу - продовольчих товарів та алкогольних та/або тютюнових виробів (41,10 кв. м.), розміщення складу (72,50 кв. м.).
26.05.2020 сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, за умовами якої, сторонами, зокрема викладено п. 1.1 Договору в новій редакції.
Відповідно до п. 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 26.05.2020) орендодавець на підставі Протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 17.03.2020 № 10/196 та розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 30.03.2020 № 234 "Про внесення змін до розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.10.2019 № 610 "Про продовження строку дії договорів оренди нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, що передані до сфери управління Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації" передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлової приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - об'єкт, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Радистів, буд. 47, для розміщення торговельних об'єктів з продажу алкогольних та/або тютюнових виробів.
Цей Договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкового, платного користування орендарем об'єктом (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору об'єктом оренди є нежиле приміщення загальною площею 113,6 кв. м., у т.ч. на 1 поверсі - 113,6 кв. м., згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Згідно з п. 2.5 Договору передача об'єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об'єкт. Власником об'єкта залишається територіальна громада міста Києва, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 26.05.2020) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015, і становить без ПДВ: 259,89 грн за 1 кв. м. орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку листопад 2019 року - 29 523,75 грн без ПДВ.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Згідно з п. 3.4 Договору розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики розрахунку орендної плати за користуванням майном територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та в інших випадках, передбачених законодавством України.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та в порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).
Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
За умовами п. 3.7 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Відповідно до п. 3.12 Договору у разі закінчення, припинення (розірвання) цього Договору орендар сплачує плату за фактичне користування об'єктом оренди до дня підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем або іншими документами, передбаченими законодавством включно:
- у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди, - протягом місяця після дати закінчення (дострокового розірвання) договору оренди;
- у розмірі подвійної орендної плати, визначеної договором оренди, - починаючи з другого місяця після закінчення (дострокового розірвання) договору оренди.
Пунктом 4.2.3 Договору визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та ніші платежі.
Згідно з п. 5.3.5 Договору орендар має право звернутися до орендодавця з клопотання щодо відповідного зменшення орендної плати, якщо з незалежних від нього обставин змінилися умови, передбачені цим Договором, або істотно погіршився стан об'єкта не з вини орендаря.
Відповідно до п. 6.5 Договору у разі звільнення орендарем об'єкта без письмового попередження орендодавця та підприємства-балансоутримувача, а також без складання акта про передачу об'єкта в належному стані орендар несе повну матеріальну відповідальність за нанесені у зв'язку з цим збитки в повному їх розмірі та сплачує підприємству-балансоутримувачу орендну плату за весь період користування до підписання акта приймання-передачі об'єкта.
Цей Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 28.05.2022.
Крім того, абзацом 3 п. 9.7 договору сторонами погоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього договору.
Також судом враховано, що відповідно до п. 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" № 634 від 27.05.2022, договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Норма щодо продовження договору, встановлена цим пунктом, не застосовується до договорів, щодо яких рішення про їх продовження прийнято на аукціоні і аукціон оголошено до дати набрання чинності цією постановою. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються.
Отже, з огляду на відсутність у матеріалах справи повідомлення балансоутримувача (позивача у справі) про непродовження Договору, враховуючи п. 5 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" № 634 від 27.05.2022, Договір є продовженим на визначений у п. 5 строк.
Як встановлено судом під час розгляду даної справи, за актом приймання-передачі об'єкта оренди від 25.11.2019 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування згідно з Договором приміщення загальною площею 113,6 кв. м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Радистів, буд. 47. Вказаний акт підписано орендодавцем, орендарем (відповідачем у справі) та підприємством-балансоутримувачем (позивачем у справі).
Позивач зазначає, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату орендних платежів у період з 01.12.2022 по 01.04.2023 включно своєчасно та у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 59 262,20 грн.
Також, як встановлено судом під час розгляду даної справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 03.05.2023, яке набрало законної сили 24.05.2023, за позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" до Фізичної особи-підприємця Назаренка Олександра Юрійовича про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 120 820,07 грн позовні вимоги задоволено повністю та присуджено до стягнення з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати за період лютий 2022 року - листопад 2022 року.
Крім того, як встановлено судом під час розгляду даної справи, 28.02.2023 відповідачем у даній справі проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.
Між тим, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/9729/18, правовідносини сторін, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою його статусу як фізичної особи-підприємця не припинились, та вимоги за такими правовідносинами підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача відшкодування податку на землю на підставі договору № 2010/К про надання послуг та відшкодування податку на землю від 15.01.2016 (далі - договір № 2010/К).
Відповідно до п. 1.1 договору № 2010/К балансоутримувач (позивач) забезпечує надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Про вдосконалення надання послуг з утримання будинків і спруд та прибудинкової території в м. Києві» від 09.03.2011 № 307, перелік та вартість яких зазначається у додатку № 1 до цього договору, за адресою: м. Київ, вул. Радистів, 47, а орендар (відповідач у справі) зобов'язаний оплатити їх вартість, а також відшкодувати плату за земельну ділянку на якій розташований об'єкт оренди.
Згідно з п.п. 2.2.3 договору № 2010/К орендар зобов'язується щомісяця з 10 по 15 число отримати у відділі управління нежитловим фондом балансоутримувача під розпис в журналі видачі документацій рахунок на оплату за отримані послуги (перелік послуг зазначені у додатку № 1).
Орендар зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги та відшкодування плати за земельну ділянку на якій розташований об'єкт оренди.
При несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення (п.п. 2.2.4 договору № 2010/К).
При цьому згідно з п.п. 3.1.3 договору № 2010/К балансоутримувач будівлі має право стягнути в установленому порядку заборгованість, що виникла внаслідок невиконання орендарем умов договору.
Відповідно до п. 5.1 договору № 2010/К вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє з 01.05.2015 по 30.04.2016 включно відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію договору, то договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Так, позивач вказав, що відповідач у період з 01.10.2021 по 01.03.2023 не в повному обсязі та невчасно вносив плату за надані комунальні послуги, у зв'язку з чим заборгованість за надані послуги становить 1 964,00 грн, з яких 1 849,42 грн боргу, 29,44 грн пені, 9,60 грн 3% річних та 75,54 грн втрат від інфляції.
Також судом встановлено, що 22.02.2023 позивач звертався до відповідача з претензією № 46-442 від 21.02.2023, яка отримана відповідачем 28.02.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 0221701286002.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. ч. 1, 5 ст. 762 ЦК України).
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).
Відповідно до п. 3.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 26.05.2020) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради № 415/1280 від 21.04.2015, і становить без ПДВ: 259,89 грн. за 1 кв. м. орендної площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку листопад 2019 року - 29 523,75 грн без ПДВ.
Пунктом 3.2 Договору визначено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.5 Договору).
Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України та п. 4.2.3 Договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату та інші передбачені Договором платежі у встановлених розмірах та у відповідні строки, а саме: як погоджено сторонами в п. 3.7 Договору оренди, не пізніше 15 числа поточного місця, а в договорі № 2010/К - не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем, у свою чергу, під час розгляду даної справи не надано суду доказів на підтвердження оплати орендних платежів у повному обсязі та у строки, визначені договорами, у період з грудня 2022 року по квітень 2023 року включно з оплати орендної плати та у період з 01.10.2021 по 01.03.2023 з відшкодування послуг.
Крім того, під час розгляду даної справи сторонами не надано доказів повернення об'єкту з оренди орендарю або балансоутримувачу.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З урахуванням вищевикладеного, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 59 262,20 грн боргу зі сплати орендної плати з період з грудня 2022 року по квітень 2023 року та боргу з відшкодування наданих послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в розмірі 1 849,42 грн за період з 01.10.2021 по 01.03.2023 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 9,60 грн 3% річних та 75,54 грн втрат від інфляції, нарахованих на заборгованість з відшкодування витрат за надані послуги.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та втрат від інфляції, суд вважає їх арифметично вірними та виконаними відповідно до вимог чинного законодавства, а відтак вимоги про стягнення 9,60 грн 3% річних та 75,54 грн втрат від інфляції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 29,44 грн пені, нараховану на заборгованість з відшкодування витрат за надані послуги.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як погоджено сторонами в п.п. 2.2.4 договору № 2010/К, при несвоєчасному внесенні плати орендар зобов'язаний сплачувати пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочення.
Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що останній виконаний арифметично вірно та відповідно до норм чинного законодавства, відтак вимоги про стягнення з відповідача пені в розмір 29,44 грн пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, в позовній заяві позивач просив покласти на відповідача витрати на оплату позову судовим збором у розмірі 5 368,00 грн.
Поряд з цим суд зазначає.
Відповідно до платіжної інструкції № 15691 від 26.04.2023 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684,00 грн, крім того, відповідно до платіжної інструкції № 15690 від 26.04.2023 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 684,00 грн.
Водночас, статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За правилами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Зважаючи на те, що позивачем у даній справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 61 226,20 грн, позивачем мав бути сплачений судовий збір в розмірі 2 684,00 грн, отже, сама така сума судового збору, враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, підлягає покладенню на відповідача.
У свою чергу, сума судового збору в розмірі 2 684,00 грн є надмірно сплаченим судовим збором.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
При цьому, станом на момент винесення рішення суду у даній справі від позивача не надходило клопотань про повернення надмірно сплаченого судового збору, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для повернення надлишково сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Назаренка Олександра Юрійовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району м. Києва" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, код 39605452) заборгованість з орендної плати в розмірі 59 262,20 грн (п'ятдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят дві грн 20 коп.), заборгованість з відшкодування послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 1 849,42 грн (одна тисяча вісімсот сорок дев'ять грн 42 коп.), інфляційні втрати в розмірі 75,54 грн (сімдесят п'ять грн 54 коп.), пеню в розмірі 29,44 грн (двадцять дев'ять грн 44 коп.), 3% річних в розмірі 9,60 грн (дев'ять грн 60 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення підписано 27.11.2023.
Суддя О.Г. Удалова