22.11.2023
Провадження №2/389/406/23
ЄУН 389/2316/23
Рішення
(заочне)
іменем України
22 листопада 2023 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді Савельєвої О.В.,
за участю секретаря судового засідання Іванової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в місті Знам'янка Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Комахи Тетяни Сергіївни, до товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
встановив:
Представник ОСОБА_1 - адвокат Комаха Т.С. звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати виконавчий напис №80359, вчинений 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., таким, що не підлягають виконанню.
Позовні вимоги обгрунтовані наступним. Вважає, що оспорюваний виконавчий напис вчинено з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки він вчинений на підставі договору, укладеного між ОСОБА_1 та пат «Платинум Банк», в той час, як вона кредит сплатила та жодних претензій від кредитора з 2014 року не отримувала. Крім того, зазначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не переконався у безспірності заборгованості, оскільки наданий нотаріусу розрахунок боргу щодо наявності грошового зобов'язання ОСОБА_1 по кредиту, процентах річних та пені не може вважатися таким, що підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Зазначений вище розрахунок є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача і не може бути доказом безспірності заборгованості. ОСОБА_1 жодних вимог від ТОВ «Вердикт Капітал»не отримувала, що також ставить під сумнів безспірність заборгованості.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, а справу слухати без її участі, не заперечувала щодо заочного розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлий належним чином у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Треті особи в судове засідання не з'явивлись, про час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. 12.06.2021 вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за №80359,про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 67967 грн. 90 коп. на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», який є правонаступником всіх прав та обов'язків за кредитним договором №02268/0010XSGF від 11.10.2013, укладеним між ОСОБА_1. та ПАТ «Платинум Банк».
Згідно з вказаним виконавчим написом, заборгованість за кредитним договором нарахована за період з 03.11.2020 до 28.05.2021 та складається з наступного: 14545 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 77 грн. 72 коп. прострочена заборгованість за комісією; 2542 грн. 79 коп. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 261 грн. 23 коп. строкова заборгованість за комісією; 650 грн. 00 коп. плати за вчинення виконавчого напису.
На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. 01.02.2022відкрито виконавче провадження №62791471.
ОСОБА_1 12.09.2019 уклала шлюб з ОСОБА_2 , про що Олександрійським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області складено актовий запис №310. Після реєстрації шлюбу позивач набула прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно зі ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Згідно з п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Відповідно до п.3.1 вказаної Глави нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 п.3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документів згідно з Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
З урахування приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості по спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог боржника.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержанням нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Як вбачається з наданих суду документів нотаріальної справи, спірний виконавчий напис вчинено на підставі наступних документів: заяви про вчинення виконавчого напису від 31.05.2023; кредитного договору №02268/0010XSGF від 11.10.2013, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Платинум Банк»; виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором про розмір заборгованості станом на 28.05.2021.
Як вбачається з копії оскаржуваного виконавчого напису, при його вчиненні нотаріус посилається на п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 (далі - Постанова).
Однак, вказана Постанова не відносить кредитний договір до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідні зміни до Постанови та віднесення кредитного договору до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, були внесені Постановою Кабінету Міністрів України за №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», яку в свою чергу Київським апеляційним адміністративним судом постановою від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною, зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів.
Таким чином до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» №1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п.2 Розділу.
Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, спірний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 12.06.2021, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017.
Таким чином, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999 в редакції станом на час вчинення спірного виконавчого напису приватного нотаріуса, стосувався лише нотаріально посвідчених договорів і не може застосовуватися до кредитного договору, укладеного між позивачем та ПАТ «Платинум Банк».
За вказаного, приватний нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 12.06.2021 застосував не чинні на той момент норми, які регулюють вчинення виконавчих написів по кредитних договорах, укладених у простій письмовій формі.
Відтак зазначене свідчить про недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника, що є безумовною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того як зазначалося вище, основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, та підтверджують безспірність вимоги.
Також, ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред'явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання.
Однак приватному нотаріусу не було надано жодних доказів на підтвердження отримання позивачем будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від ТОВ «Вердикт Капітал». Позивач не була проінформована про існування заборгованості та її розмір, чим була позбавлена права оскаржити вимогу в судовому порядку або виставити письмове заперечення банку чи нотаріусу.
Крім того, як вбачається з копії виконавчого напису, що наявний в матеріалах справи, право вимоги за кредитним договором №02268/0010XSGF від 11.10.2013, укладеним між позивачем та ПАТ «Платинум Банк», до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло 03.11.2020 на підставі договору факторингу №03/11-01-П. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази переходу права вимоги за вказаним вище кредитним договором до ТОВ « «Вердикт Капітал», що також наводить на сумнів щодо безспірності заборгованості.
З огляду на викладене та враховуючи, що кредитна заборгованість позивача перед відповідачем не є безспірною, виконавчий напис був вчинений на договорі, який нотаріально не посвідчений, що є порушенням вимог ст.87 Закону України «Про нотаріат», Постанови КМУ №1172 від 29.06.1999, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, згідно з ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Частиною 7 статті 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
За таких обставин, дійшовши до висновку про необхідність ухвалення рішення про задоволення позову, суд вважає, відповідно до ч.7 ст.158 ЦК України, що заходи забезпечення позову будуть продовжувати діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених позивачем, у розмірі 5000 грн., суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи. Судові витрати розподіляються між сторонами в порядку ст.141 ЦПК України.
Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат позивачем на правничу допомогу пов'язаних з розглядом даної справи, представником позивача надано наступні документи: договір про надання правової/правничої допомоги №12/07 від 12.07.2023, додаткову угоду №1 до договору про надання правової/правничої допомоги №12/07 від 12.07.2023; квитанцію №8 від 10.08.2023; акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 10.08.2023. Крім того, в матеріалах справи міститься ордер серії ВА №1054823 від 12.07.2023 на представництво адвокатом Комахою Т.С. інтересів ОСОБА_1 .
Відповідно до договору про надання правової/правничої допомоги від №12/07 від 12.07.2023 сторони погодили порядок обчислення гонорару, порядок оплати послуг адвоката та її форму. Вартість та обсяг робіт визначено у актах їх виконання.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката та понесення нею витрат на правничу допомогу.
Дослідивши подані представником позивача докази та матеріали справи, суд вважає, що в даному випадку розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 5000 грн. є співмірним зі складністю справи, з виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову, а тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1610 грн. 40 коп. сплаченого нею судового збору за звернення до суду із позовною заявою та з заявою про забезпечення позову.
На підставі викладеного, ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.18, 256, 257, 258, 261, 266, 267 ЦК України, керуючись ст.ст.76-81, 141, 158, 263-265, 268, 273,274-279, 280-282 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 12.06.2021 та зареєстрований у реєстрі за №80359, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 67967 грн. 90 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1610 (одна тисяча шістсот десять) грн. 40 коп.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», на користь ОСОБА_1 витратипонесені нею на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Заходи забезпечення позову, які вжиті ухвалою суду від 19.07.2023 у провадженні №2-з/389/22/23 (ЄУН 389/2316/23), якою зупинено стягнення у виконавчому провадженні №68442553, відкритому за виконавчим написом нотаріуса №80359, виданим 12.06.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, продовжуватимуть діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання даним рішенням законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал», код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження: Кудрявський узвіз,5-б, м.Київ, 04053.
Третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна,місце знаходження: АДРЕСА_2 .
Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьова Тетяна Валентинівнамісце знаходження: вул.В'ячеслава Чорновола,43, м.Кропивницький, 25006.
Повний текст рішення буде складено 27.11.2023.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області О.В. Савельєва