Справа № 347/1/23
Провадження № 2/347/162/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Косів
Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі :
Головуючої - судді : Крилюк М.І.,
Секретаря : Лазорик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Встановив :
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що 11.08.2001 року вони зареєстрували шлюб у Франківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції , актовий запис № 316 . В шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підставою для розірвання шлюбу за вимогами викладеними в обґрунтуванні заявлених позовних вимог вказано, що спільне життя між сторонами в справі не склалось . Фактично із 2006 року сторони проживають окремо, у них різні погляди на подальше особисте життя. Позивач втратив почуття любові до відповідачки. Сторони з 2006 року спільного господарства не ведуть . Подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим. Спір про місце проживання дитини відсутній оскільки ОСОБА_3 уже повнолітній. Просить шлюб розірвати.
Представник позивача, адвокат Бачинський О.М. подав суду клопотання про проведення судового засідання в справі за відсутності позивача та за його відсутності.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоч про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, причину неявки суду не повідомила.
При викладених обставинах суд прийшов до висновку, що відповідачка була повідомленою про розгляд справи належним чином, а тому, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 281 ЦПК України Косівський районним судом Івано-Франківської області була постановлена ухвала від 27.11.2023 року про заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ст.109 СК України, шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Із оглянутих матеріалів справи вбачається, що сторони в справі 11.08.2001 року зареєстрували шлюб у Франківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції , актовий запис № 316, підтвердженням чого є свідоцтво про укладення шлюбу (а.с.104).
Як стверджує в поданій позовній заяві позивач, в шлюбі в них народився син, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на дачний час є вже повнолітнім.
Причиною розірвання шлюбу позивач зазначає, що між ними із відповідачкою втрачено почуття любові та взаєморозуміння, а з 2006 року вони фактично припинили спільне проживання.
А тому, вважає, що сім"я розпалась, шлюб носить формальний характер, надії на примирення немає.
Як встановлено в судовому засіданні, фактично сімейні відносини між сторонами припинилися, через відсутність спільних інтересів, спільного побуту та фактичне припинення подружніх відносин.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.
Приймаючи до уваги заяву позивача, суд вважає, що причини, що спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення.
Згідно ст.112 ч.2 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що сім'я сторін розпалась остаточно, підстав для досягнення примирення між сторонами немає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя, а тому суд приходить до висновку про розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до ст.113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідачка при укладенні шлюбу не змінювала свого дошлюбного прізвища « ОСОБА_2 » а тому останній слід залишити існуюче прізвище.
На підставі наведеного, ст. ст. 51, 56, 109 - 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України , суд , -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити .
Шлюб зареєстрований між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 11.08.2001 року у Франківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції , актовий запис № 316 - розірвати.
Відповідачці ОСОБА_2 при реєстрації розірвання шлюбу залишити існуюче прізвище « ОСОБА_2 » .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: М.І. Крилюк