Справа № 215/5778/23
3/215/2578/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Квятковський Я.А. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України; який раніше не притягався до адміністративної відповідальності; який не працює, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №623449, 21.09.2023 року о 12:21 год. в м. Кривому Розі Тернівськи район по вул. С. Колачевського, буд. 109, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в спец. медичному закладі КП «КБЛПД» ДОР» погодився, але не пройшов в повному обсязі, що підтверджується висновком № 2314 від 22.09.2023 КП «КБЛПД» ДОР». БК 474725, 474726. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та його захисник Новак А.М в судове засідання не з'явились. Адвокат Новак А.М. подав на адресу суду клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що ОСОБА_2 не відмовлявся проходити огляд у медичному закладі та пропонував взяти для аналізу таке біологічне середовище, як кров, оскільки особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має хронічне захворювання, яке ускладнює надання такого біологічного середовища, як сеча.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №623449 (а.с. 2), висновок КП «КБПЛ НПД» Дніпропетровської області, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду в повному обсязі (а.с. 3), рапорт (а.с. 4), роз'яснення про відсторонення від права керування транспортним засобом (а.с. 5), довідку, згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортним засобом, а також що у останнього відсутня повторність вчинення адміністративного правопорушення (а.с. 6), СД - диск (а.с. 7), приходжу до такого висновку.
Згідно п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона цього правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Згідно до ст.266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкція).
Розділом 3 Інструкції регламентований порядок проведення огляду водія на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я і оформлення його результатів.
Так, за змістом пунктів 8, 12, 13 вищевказаного розділу Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.
Лікар, проводячи огляд, повинен обов'язково провести зовнішній огляд особи, а також провести лабораторні дослідження, передбачені інструкцією, з застосуванням вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, отримати висновок дослідження біологічного середовища і на підставі отриманих даних скласти акт та висновок.
При цьому, якщо особа, в силу своїх фізіологічних особливостей, не має змоги пройти огляд із застосуванням тих чи інших методів дослідження, обов'язком лікаря є проведення необхідних для висновку лабораторних досліджень, на які особа дає згоду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.
Усі записи в акті медичного огляду та висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повинні бути розбірливими, не допускається формулювання «Норма».
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Так, до матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано Висновок КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 22.09.2023 № 2314, згідно якого проводився огляд ОСОБА_1 , в той час як протокол складено відносно ОСОБА_1 .
Також із дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 прибув КП «КБЛНПД» ДОР, де здав певну кількість біологічного матеріалу, повідомив про неможливість здати більший обсяг і просив взяти у нього кров для проведення відповідного медичного дослідження. Будь яких обгрунтувань неможливості відібрати в особи інший матеріал у висновку чи інших матеріалах, наданих до суду, не міститься. Тому висновки поліцейського про умисність діяння ОСОБА_1 є надуманими і неспроможними, а сам медичний огляд проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції №1452/735, тому вважається недійсним.
Крім того, суд зазначає, що ознаки наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук) в ОСОБА_1 , про які зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, що є необхідною умовою для проходження особою медичного огляду на стан сп'яніння, не підтверджується відеозаписом поліцейського відеореєстратора.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Разом з тим, суд не може самостійно перебирати на себе «функції обвинувачення» і відшукувати докази вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, винуватість особи має доводитися саме в суді, що «вимагає обережності дій суду» при вирішені питання про тягар доказування в такій категорії справ.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року, та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до рішення Конституційного суду України, від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, Конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22); громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом (частина перша статті 24); юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, при відсутності достатніх, допустимих і достовірних доказів вчинення правопорушення і наявності вини особи, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постанова про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, прокурором, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
СУДДЯ: