Справа № 192/2337/23
Провадження № 3/192/866/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., розглянувши в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Нікополь Дніпропетровської області, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , інші відомості суду не відомі,
за правопорушення, передбачене ст. 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу серії ВАВ № 992115 від 20 листопада 2023 року, ОСОБА_1 19 жовтня 2023 року на блок-посту поблизу буд. 1 по вул.Затишна в с. Червонокам'яне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області, видав працівникам поліції згорток з речовиною рослинного походження, яка згідно Висновку експерта № СЕ-19/104-23/38232-НЗПРАП від 03 листопада 2023 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 0,8338 г, що є невеликим розміром. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.44 КУпАП.
У судове засідання 27 листопада 2023 року ОСОБА_1 не з'явився. Постанова від 22 листопада 2023 року про його привід в судове засідання на 27 листопада 2023 року органами поліції не виконана. Причини не виконання суду не повідомлені.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (Національною поліцією) піддано приводу.
Оскільки відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення, зокремаза ч. 1 ст. 44 цього Кодексу, явка особи є обов'язковою, тому у зв'язку з неявкою ОСОБА_1 до суду та у зв'язку з невиконанням постанови про його привід, суддя позбавлений можливості розглянути справу.
Крім того, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суддею встановлено, що постановою дізнавача від 10 листопада 2023 року кримінальне провадження, відомості про що внесені до ЄРДР 19 жовтня 2023 року за №12023046570000246 було закрите у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
У постанові про закриття кримінального провадження від 10 листопада 2023 року вказано, що останнє закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення.
Разом з тим до постанови додано копію паспорту на ім'я ОСОБА_3 . Протокол серії ВАВ № 992115 від 20 листопада 2023 року також складено відносно ОСОБА_3 , тобто відносно іншої особи, ніж відносно якої закрито кримінальне провадження.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». Згідно з положеннями ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
У справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, що цілком відповідало нормам російського законодавства, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч. 1 ст. 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Невідповідність відомостей, які зазначені в протоколі іншим доказам в частині вірного написання прізвища особи, не є підставою для повернення протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення, відповідно до п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративне правопорушення», оскільки положення наказу Міністерства внутрішніх справ України « Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» від 06 листопада 2015 року № 1376 не передбачають можливості внесення змін до вже складеного протоколу або виправлень.
Оскільки виклад обставин про вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 в протоколі не відповідає обставинам, які вказані в постанові про закриття кримінального провадження, тому суддя приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 24, 32, ст. 44, ст. ст. 283, 284, ч.ч. 2,3 ст. 294 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Справу про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ст. 44 КУпАП - закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Солонянський районний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги особою протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Суддя Н. О. Щербина