Справа № 191/866/23
Провадження № 3/191/343/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. Синельникове
Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Порошина О.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Синельниківського міськрайонного суду надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно до протоколу серії ДПР18 №482850 від 23.02.2023 року, 23.02.2023 року о 12 год. 30 хв. в м.Синельникове, по вул. Музичній, в районі буд.32, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем ВАЗ 2105 днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння рук, порушення мови, почервоніння обличчя), від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ відмовився в присутності двох свідків, в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Представником ОСОБА_1 , адвокатом Наконечною Т.М. подано клопотання про закриття провадження у справі за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, в якому зазначила, що з наданих суду доказів відсутній факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, крім того з відеозапису з нагрудної камери поліцейського, не вбачається факт зупинення транспортного засобу, а лише запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні, а не на місці за допомогою технічного приладу, тому він і відмовився від огляду.
В судовому з засіданні адвокат Наконечна Т.М. підтримала своє клопотання та просила його задовольнити.
Відповідно до ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255цього Кодексу.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Зі змісту протоколу серії ДПР18 №482850 від 23.02.2023 року вбачається, що 23.02.2023 року о 12 год. 30 хв. в м.Синельникове, по вул. Музичній, в районі буд.32, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, автомобілем ВАЗ 2105 днз НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння рук, порушення мови, почервоніння обличчя), від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ відмовився у присутності двох свідків.
Долучений до протоколу відеозапис не відображає факту зупинки транспортного засобу водія працівниками поліції.
На відео зафіксовані події, згідно яких працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у лікарні, оскільки маються ознаки алкогольного сп'яніння, а саме запах з порожнини рота. Від огляду в лікарні ОСОБА_1 відмовився. Потім працівник поліції оголосив викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини його вчинення. При цьому працівником поліції не було роз'яснено ОСОБА_1 його процесуальних прав згідно ст. 268 КУпАП та прав згідно ст. 63 Конституції України.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, зазначена норма передбачає дві форми об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме: керування особою транспортним засобом у стані сп'яніння та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
При цьому основною ознакою суб'єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, та зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Зі встановлених в судовому засіданні обставин не встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Вищевказані обставини підтверджуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, який переглядався судом в судовому засіданні.
Інших доказів, які б підтверджували, що 23.02.2023 року о 12 год. 30 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2105 днз НОМЕР_1 , матеріали справи не містять.
Формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння недостатньо для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки для об'єктивної сторони вказаного правопорушення необхідно наявність керування особи транспортним засобом, докази чого в матеріалах справи відсутні.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі "Barbera, MesseguandJabardo v. Spain" від 06.12.98 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення та рапорт поліцейського не можуть бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являють собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. theUnited Kingdom), п. 161, Series A заява N 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Всі сумніви в даному випадку суддя у відповідності до ст.62 Конституції України трактує на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Наведене у своїй сукупності дає підстави стверджувати те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не доведена, а сумніви, які виникли у ході розгляду цієї справи, судом мають бути витлумачені на користь останнього.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.130, ст. ст. 251, 283, 247, 284, 294 КУпАП,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП провадженням закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О. О. Порошина