Справа № 289/1547/22
Номер провадження 1-кп/289/33/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.11.2023 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретарів судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
учасників судового провадження:
прокурорів - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
потерпілого - ОСОБА_10 ,
представника потерпілого - ОСОБА_11 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду об'єднане кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Буда, Радомишльського району, Житомирської області, громадянина України, студента 3 курсу ДНЗ «Малинський професійний ліцей», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до взяття під варту проживаючого за адресою АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-15.11.2022 Черняхівським районним судом Житомирської області за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 70, 75, 76, 102, 104 КК України до 2 років позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим строком 1 рік;
-25.11.2022 Володарсько-Волинським районним судом Житомирської області за ч. 2 ст. 289, ст. 75, 76 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим строком 2 роки;
-09.02.2023 Коростишівським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 70, 75, 76, 102, 104 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим строком 2 роки;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,
ВСТАНОВИВ:
24 лютого 2022 року російською федерацією оголошено початок військової спеціальної операції проти України, в зв'язку з чим в Україні введено воєнний стан. Всупереч введеному правовому режиму воєнного стану, неповнолітній ОСОБА_7 протягом липня 2022 року вчинив умисний тяжкий злочин проти власності за наступних обставин.
11 липня 2022 року неповнолітній ОСОБА_7 вирішив вчинити крадіжку з господарства ОСОБА_12 , що розташоване по АДРЕСА_3 .
З цією метою, ОСОБА_7 у вказаний день близько 00:30 год., шляхом вільного доступу, через незамкнену хвіртку, зайшов до подвір'я помешкання ОСОБА_12 за вищевказаною адресою, після чого реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, підійшов до приміщення сараю, де через незамкнені двері проник в середину приміщення, звідки таємно викрав пластикову каністру ємкістю 10 літрів, вартістю 51 гривня 67 копійок, та бензин марки А-95 ємкістю 10 літрів, вартістю 50 гривень 60 копійок за один літр на загальну суму 506 гривень 00 копійок, який знаходився у вказаній каністрі. Після цього неповнолітній ОСОБА_7 викрадене майно виніс з господарства на вулицю, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вчиненими діями неповнолітній ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 557 гривен 67 копійок.
Продовжуючи свої злочинні дії, 20 липня 2022 року неповнолітній ОСОБА_7 вирішив вчинити крадіжку з господарства ОСОБА_12 , що розташоване за вищевказаною адресою.
З цією метою ОСОБА_7 у вказаний день близько 02:00 год. шляхом вільного доступу, через незамкнену хвіртку, зайшов до подвір'я помешкання ОСОБА_12 за згаданою адресою, після чого реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, повторно, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, діючи повторно, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, підійшов до приміщення сараю, де через незамкнені двері проник в середину приміщення, звідки таємно викрав металеву каністру, ємкістю на 20 літрів, вартістю 483 гривні, та бензин марки А-95, ємкістю 10 літрів, вартістю 50 гривень 56 копійок за один літр на загальну суму 505 гривень 60 копійок, який знаходився у вказаній каністрі. Після цього неповнолітній ОСОБА_7 викрадене майно виніс з господарства на вулицю, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вчиненими діями неповнолітній ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 988 гривень 60 копійок.
Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Крім того, 11 липня 2022 року неповнолітній ОСОБА_7 достовірно знаючи, що в подвір'ї господарства ОСОБА_12 , що розташоване по АДРЕСА_3 , наявний мопед марки «ALPHA Z3 50F», який належить останньому, вирішив незаконно ним заволодіти.
Після чого, в цей же день близько 00:30 год. неповнолітній ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, прийшов до господарства ОСОБА_12 , яке розташоване за вищевказаною адресою, через хвіртку проник в подвір'я та підійшов до мопеда марки «ALPHA Z3 50F», який належить ОСОБА_12 , викотив його від місця стоянки, після чого розпорядився ним на власний розсуд, таким чином незаконно, повторно заволодів вищевказаним мопедом, заподіявши потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 9345 гривень 88 копійок.
Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Не припиняючи свої злочинні дії, 20 липня 2022 року неповнолітній ОСОБА_7 достовірно знаючи, що в подвір'ї господарства, яке належить ОСОБА_13 , що розташоване по АДРЕСА_4 , наявний мотоцикл марки «VIPER» моделі «ZS 200 А», який належить ОСОБА_14 , вирішив незаконно ним заволодіти.
Після чого, в цей же день близько 01:30 год. неповнолітній ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, прийшов до господарства, яке належить ОСОБА_13 та розташоване за вказаною адресою, перелізши через паркан проник на подвір'я та підійшов до мотоцикла марки «VIPER» моделі «ZS 200 А», який належить ОСОБА_14 , викотив його від місця стоянки, після чого розпорядився ним на власний розсуд, таким чином незаконно, повторно заволодів вище вказаним мотоциклом, заподіявши потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 37583 гривень.
Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Крім того, 01 вересня 2022 року неповнолітній ОСОБА_7 вирішив вчинити крадіжку з приміщення гаража, який розташований на території Релігійної організації «Незалежної православної громади Покрови пресвятої Богородиці», що розташована по вул. Центральній, буд. 31 в с. Білка, Житомирського району, Житомирської області.
З цією метою, неповнолітній ОСОБА_7 02 вересня 2022 року близько 01:30 год., прийшов до огородженої території Релігійної організації «Незалежної православної громади Покрови пресвятої Богородиці», що розташована за вищевказаною адресою, де перелізши через паркан зайшов на територію, після чого реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, підійшов до приміщення гаража, де шляхом зриву навісного замка на воротах, проник в середину приміщення гаража, звідки таємно викрав мотоцикл марки «Susuki» моделі «DR-Z 400 SM», вартістю 116 591 гривень, який належить ОСОБА_15 , тобто викотив мотоцикл з приміщення гаража та території релігійної організації на дорогу, після чого розпорядився ним на власний розсуд, таким чином незаконно, повторно заволодів вище вказаним мотоциклом, заподіявши потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на вказану вище суму.
Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
Водночас, як вже зазначено вище, 24 лютого 2022 року російською федерацією оголошено початок військової спеціальної операції проти України, в зв'язку з чим в Україні введено воєнний стан. Всупереч введеному правовому режиму воєнного стану, неповнолітній ОСОБА_7 вирішив вчинити крадіжку з приміщення гаража, який розташований на території Релігійної організації «Незалежної православної громади Покрови пресвятої Богородиці», що розташована по вул. Центральній, буд. 13 в с. Білка, Житомирського району, Житомирської області
З цією метою, 02 вересня 2022 року близько 01:30 год., неповнолітній ОСОБА_7 прийшов до огородженої території Релігійної організації «Незалежної православної громади Покрови пресвятої Богородиці», що розташована за вище вказаною адресою, де перелізши через паркан зайшов на територію, після чого реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, діючи повторно, підійшов до приміщення гаража, де шляхом зриву навісного замка на воротах, проник в середину приміщення гаража, звідки таємно викрав мотошолом марки «Grex» моделі «Сі One gloss», вартістю 1883 гривні 33 копійки, та бензин марки «А-95» ємкістю 7 літрів, вартістю 49 гривень 79 копійок за один літр на загальну суму 348 гривень 53 копійки.
Після цього неповнолітній ОСОБА_7 викрадене майно виніс з господарства на вулицю, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вчиненими діями неповнолітній ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 2231 гривню 86 копійок.
Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням у інше приміщення.
До того ж, в умовах воєнного стану в Україні, 27 листопада 2022 року у вечірній час неповнолітній ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні цеху по обробці каменю, який належить ОСОБА_17 і розташований по АДРЕСА_2 , в приміщенні їдальні побачив акустичну колонку марки «KIMISO», моделі «KS-M-1», яка належить неповнолітньому ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і вирішив її викрасти.
Одразу після цього, близько 22 години 30 хвилин неповнолітній ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, підійшов до столу та таємно викрав акустичну колонку марки «KIMISO», моделі «KS-M-1», вартістю 763 гривні, яка належить неповнолітньому ОСОБА_18 , якою в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Вчиненими діями неповнолітній ОСОБА_7 заподіяв неповнолітньому ОСОБА_18 матеріальну шкоду на загальну суму 763 гривні.
Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Крім того, в умовах воєнного стану в Україні, 31 січня 2023 року близько 03 години 30 хвилин ОСОБА_7 , з метою крадіжки чужого майна прийшов до господарства ОСОБА_19 , яке розташоване по АДРЕСА_4 , де реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на крадіжку чужого майна, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, діючи повторно, через хвіртку увійшов до подвір'я господарства, де підійшов до господарської будівлі та шляхом вільного доступу проник в середину приміщення, звідки умисно, таємно викрав електричний велосипед марки «VIKING moto» 320, вартістю 13941 гривня 43 копійки, яким розпорядився на власний розсуд.
Вчиненими діями неповнолітній ОСОБА_7 заподіяв потерпілій ОСОБА_19 матеріальну шкоду на загальну суму 13941 гривня 43 копійки.
Продовжуючи свої злочинні дії, 31 січня 2023 року близько 04 години 10 хвилин неповнолітній ОСОБА_7 , достовірно знаючи, що в приміщенні хліва господарства ОСОБА_10 , яке розташоване по АДРЕСА_5 , наявний мотоцикл марки «ALPHA YH 49», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вирішив незаконно ним заволодіти.
Після чого, неповнолітній ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, повторно, усвідомлюючи протиправний характер вчинюваних дій, враховуючи сприятливу для нього обстановку, а саме те, що його злочинні дії ніким не помічені та за ним ніхто не спостерігає, керуючись корисливим мотивом, прийшов до господарства ОСОБА_10 , яке розташоване за вищезазначеною адресою, через хвіртку зайшов в подвір'я, де підійшов до приміщення хліва та руками зірвав навісний замок на вхідних дверях, після чого проник в середину приміщення, підійшов до мотоцикла марки «ALPHA YH 49», реєстраційний номер НОМЕР_1 , викотив його від місця стоянки, після чого розпорядився на власний розсуд, таким чином незаконно, повторно заволодів вищевказаним мотоциклом, заподіявши потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 12214 гривень.
Таким чином, стороною обвинувачення дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно в умовах воєнного стану, поєднане з проникненням в інше приміщення, а також за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням в приміщення.
Під час судового розгляду справи обвинувачений ОСОБА_7 винним себе у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, не оспорюючи фактичних обставин, місця та часу подій, про які зазначено у обвинувальних актах показав, що 11 липня 2022 року на початку першої ночі він забрався до сараю ОСОБА_12 , що в с. Потіївка, де викрав десятилітрову каністру з бензином, об'ємом 10 л. На подвір'ї домоволодіння ОСОБА_12 він помітив мопед «ALPHA», який вирішив викрасти, оскільки важко було нести вказаний бензин додому в руках. Тому, оскільки в замку був наявний ключ запалювання він завів мопед і поїхав додому. На наступний день працівники поліції вилучили у нього вказані мопед і каністру. Кошти за бензин він потерпілому ОСОБА_12 не відшкодував. 20 липня 2022 року близько 01:30 год. ОСОБА_7 забрався до подвір'я домоволодіння ОСОБА_13 , звідки викрав мотоцикл «VIPER», що належить потерпілому ОСОБА_14 , а саме вивів його з двору подалі, щоб ніхто не почув шум, потім завів і поїхав до домоволодіння ОСОБА_12 , де з сараю викрав ще каністру з бензином.
По епізоду вчинення злочинів стосовно потерпілого ОСОБА_15 показав, що 02 вересня 2022 року близько 2 години ночі йому був потрібен мотоцикл, щоб привезти до себе додому свою дівчину. Йому було відомо, що в монастирі, який розташований в с. Білка є мотоцикли, тому він проник на територію цього монастиря, де у гаражі помітив мотоцикл, в замку запалювання, якого був ключ. У вказаний гараж він проник зірвавши замок за допомогою арматури. Обвинувачений залив у бак цього мотоцикла 7 л бензину, вивів його з території та на мотоциклі покинув місце злочину.
По епізоду крадіжки у потерпілого ОСОБА_18 акустичної колонки показав, що 27 листопада 2022 року близько 22 год. 30 хв. він прийшов разом з батьком до приміщення цеху по обробці каменю, де він непомітно таємно викрав належну ОСОБА_18 акустичну колонку марки «KIMISO».
По епізодам злочинів, скоєних стосовно потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_10 обвинувачений показав, що 31 січня 2023 року близько 03:30 год. прийшов до господарства ОСОБА_19 , де в сараї під навісом побачив велосипед, тому викрав його і поїхав на ньому до дівчини, однак біля інтернату він його вирішив залишити, бо було важко крутити педалі. Тому він зайшов до подвір'я ОСОБА_10 , де зламавши навісний замок проник до хліва, в якому виявив мопед. Цей мопед він вивів подалі від будинку потерпілого, завів і поїхав до своєї дівчини. Згодом цей мопед він залишив без нагляду і його хтось вкрав, тому не зміг його повернути ОСОБА_10 .
Обвинувачений зазначив, що щиро розкаюється у скоєному, запевнив, що зробив для себе належні висновки, попросив вибачення у потерпілих. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 визнав у повному обсязі.
Законний представник обвинуваченого ОСОБА_9 показала, що обвинувачений є його сином. Вона неодноразово робила зауваження сину та просила не вчиняти крадіжки, однак він її не слухався. Щоразу, коли обвинувачений відлучався з дому, щоб зустрітись з дівчиною, яка живе у с. Кам'яний Брід, він скоював крадіжки. На думку ОСОБА_9 негативний вплив на сина має його батька, який теж раніше притягувався до відповідальності за крадіжки.
Потерпілий ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 31 січня 2023 року о 06:45 год. вийшов з будинку надвір і побачив незачинені двері у хліві та сліди на засніженій землі, які вели від тієї частини хліва, де стояв мопед в напрямку с. Моделів. На його думку це були сліди двох людей. Помітивши відсутність мопеду він викликав поліцію. Також зазначив, що внаслідок крадіжки вказаного мопеду він переніс сильне хвилювання, оскільки тяжко заробляв, щоб його придбати. До того ж, на цьому мопеді він возив свою дружину, яка має інвалідність до лікарні та дитину до школи. Свій цивільний позов підтримав, просив його задовольнити.
Потерпілі ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 в судове засідання не з'явилися, однак надали суду заяви, в яких просять суд розглянути кримінальне провадження без їх участі, щодо призначення покарання ОСОБА_7 поклались на розсуд суду (а.с. 29, 69, 74, 202 том №1, а.с. 38, 39 том №2).
З врахуванням думки учасників судового провадження щодо можливості з'ясування всіх фактичних обставин справи суд вирішив проводити судовий розгляд за відсутності вищевказаних потерпілих.
Водночас, за клопотанням прокурора, підтриманим обвинуваченим та його захисником судовий розгляд проведено у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України. Судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і не має сумнівів у добровільності та істинності їхніх позицій. При цьому, ОСОБА_7 та іншим учасникам процесу судом роз'яснено, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Таким чином, суд вважає доведеним:
- вчинення ОСОБА_7 таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням у інше приміщення (за епізодом крадіжки у потерпілого ОСОБА_12 ), тому ці дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України;
- вчинення ОСОБА_7 незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_12 ), тому ці дії кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України;
- вчинення ОСОБА_7 незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_14 ), тому ці дії кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України;
- вчинення ОСОБА_7 незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у приміщення (за епізодом щодо потерпілого ОСОБА_16 ), тому ці дії кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України;
- вчинення ОСОБА_7 таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням у інше приміщення (за епізодом крадіжки у потерпілого ОСОБА_16 ), тому ці дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України;
- вчинення ОСОБА_7 таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану (за епізодом крадіжки у неповнолітнього потерпілого ОСОБА_18 ), тому ці дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України;
- вчинення ОСОБА_7 таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно в умовах воєнного стану, поєднаного з проникненням в інше приміщення (за епізодом крадіжки у потерпілої ОСОБА_19 ), тому ці дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України;
- вчинення ОСОБА_7 незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно, з проникненням в приміщення (за епізодом крадіжки у потерпілого ОСОБА_10 ), тому ці дії кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України.
Отже, враховуючи зазначене вище, вина ОСОБА_7 повністю доведена в інкримінованих йому злочинах за ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України.
Призначаючи покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України.
У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» від 16.04.2004 №5 зазначено, що при призначенні покарання неповнолітнім суди повинні суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що метою покарання такого засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація. При призначенні неповнолітньому покарання крім передбачених у статтях 65-67 КК обставин суди відповідно до ч. 1 ст. 103 КК мають враховувати також умови його життя та виховання, вплив на нього дорослих, рівень розвитку й інші особливості його особи.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ч. 1 ст. 102 КК України покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до моменту вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті.
Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_7 злочинів, які є тяжкими злочинами, але від яких тяжких наслідків не настало, особу обвинуваченого, який має молодий вік, негативно характеризуються за місцем проживання, щиро розкаявся у скоєнні даних злочинів, в момент скоєння злочинів був неповнолітнім, умови його життя та виховання, зокрема відомості про негативний вплив на нього батька, який будучи притягнутим до відповідальності за крадіжки, став сину прикладом для наслідування, не створення батьками належних умов для його розвитку та виховання, а також сукупність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого є визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення будучи неповнолітнім.
На підставі викладеного, у зв'язку з наявністю наведених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим злочинів, з урахуванням особи обвинуваченого, зокрема його віку, характеристик з місця проживання, життєвих обставин, а саме, що ОСОБА_7 , має статус особи, яка опинилась у складних життєвих обставинах, перебував на профілактичному обліку у відділенні поліції за місцем проживання, його сім'я проживає у скрутному матеріальному становищі, оскільки батько не працює, а матір є особою з інвалідністю, обвинувачений на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та з урахуванням положень ст. 102 КК України призначити обвинуваченому більш м'яке покарання, ніж передбачене санкціями ч. 4 ст. 185 та ч. 2 ст. 289 КК України та без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
Враховуючи вчинення обвинувачених декількох злочинів на підставі ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання йому слід призначити за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно з врахуванням ч. 3 ст. 102 КК України визначивши покарання у виді трьох років позбавлення волі без конфіскації майна.
При цьому, враховуючи роз'яснення, які містяться в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та правовому висновку Верховного Суду від 27 березня 2018 року по справі №754/2749/17, суд вважає, що вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.02.2023, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 70, 75, 76, 102, 104 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим строком 2 роки, слід виконувати самостійно.
Вирішуючи цивільний позов (а.с. 180-200 том №1), заявлений потерпілим ОСОБА_10 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , ОСОБА_20 , які являються батьками обвинуваченого та відповідно до ухвали суду від 17.05.2023 визнані цивільними відповідачами у даній справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
При вирішенні цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди суд керується відповідними положеннями Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.п. 1-2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.
Тому враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, глибину душевних страждань потерпілого, які він зазнав у зв'язку із втратою мотоциклу «Alpha YH49», який використовувався для потреб сім'ї та перевезення до навчально-реабілітаційного центру його сина ОСОБА_21 , особи з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, а також виходячи із засад розумності та справедливості, зважаючи на повне визнання обвинуваченим позову в частині стягнення майнової шкоди в сумі 12214 грн. та моральної шкоди в сумі 50000 гривень, суд вважає, що потерпілий заслуговує на грошову компенсацію шкоди у вказаних розмірах, які на думку суду, будуть достатні для відновлення його душевного стану. При цьому суд вважає, що вказана визначена сума моральної шкоди є співмірною глибині емоційних переживань потерпілого та відповідає принципам розумності, виваженості та справедливості.
Однак, суд звертає увагу на положення ч. 3 ст. 1179 ЦК України, згідно якої обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
Отже, враховуючи, що 01 вересня 2023 року обвинувачений ОСОБА_7 досяг повноліття, цивільний позов ОСОБА_10 заявлений до батьків обвинуваченого задоволенню не підлягає.
Водночас сплата потерпілим ОСОБА_10 судового збору в сумі 1073,60 грн. (а.с. 186 том №1) при подачі цивільного позову не була необхідністю з огляду на правовий висновок Верховного Суду від 16 серпня 2021 року у справі №644/7193/17.
Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об'єкта посягань, що також узгоджується з практикою Верховного Суду (у справах №619/1425/15-к, №462/5779/15-к, №713/1275/16-к, №750/12591/18, №740/5507/14).
У зв'язку з цим судовий збір, сплачений потерпілим, підлягає поверненню йому.
Що стосується питання відшкодування витрат, понесених потерпілим на правову допомогу, суд вважає доведеними, належними і допустимими доказами ті обставини, що при судовому розгляді кримінального провадження приймав участь представник потерпілого адвокат ОСОБА_22 . Правильність визначення розміру оплати послуг представника в кримінальному провадженні в загальному розмірі 7800 грн., суд під сумнів не ставить, оскільки представник підготувала цивільний позов, приймала участь в судових засіданнях, а також на підтвердження наданих юридичних послуг надала акти виконаних робіт до договору про надання правової допомоги, яким підтверджується вищевказаний розмір витрат (а.с. 10, 84 том 2).
Таким чином, з обвинуваченого також підлягає стягненню судові витрати на надання потерпілому правової допомоги адвокатом ОСОБА_22 у розмірі 7800 грн.
Відповідно до ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов'язані із проведенням експертиз, які матеріалами справи підтвердженні у загальному розмірі 19492 грн. 95 коп. (а.с. 118, 122, 123, 137, 155-159, 163, 164, 180, 192, 195 том №2).
У відповідності до ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідне скасувати арешт на мотоцикл марки «Susuki» моделі DRZ 400 SM, який накладено ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 07.09.2022.
Долю речових доказів суд вирішує у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Вирішуючи питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, суд вважає, що на даний час продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані судом при застосуванні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню, а запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, слід продовжити до набрання вироком законної сили, але не довше ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368-371, 373-376 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України з урахуванням ст. 102 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 289 КК України із застосуванням ст. 69 КК України з урахуванням ст. 102 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді у виді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислювати з дня набрання вироком законної сили, зарахувавши в строк відбуття покарання час його попереднього ув'язнення з 20.03.2023 і до дня набранням вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.02.2023, яким ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ст. ст. 69, 70, 75, 76, 102, 104 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим строком 2 роки, - виконувати самостійно.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до обвинуваченого ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_10 12214 грн. матеріальної шкоди, 50000 грн. моральної шкоди та 7800 грн. витрат на надання правової допомоги, а всього 70014 (сімдесят тисяч чотирнадцять) гривень 00 копійок.
В задоволенні цивільного позову потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_9 та ОСОБА_20 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином - відмовити.
Повернути з державного бюджету ОСОБА_10 судовий збір, сплаченого ним при подачі цивільного позову згідно фіскального чеку від 04.05.2023, платіж №1155675079, тобто у сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.
Речові докази, а саме:
- мопед марки «ALPHA Z3 50F», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_12 - залишити у останнього;
- мотоцикл марки «VIPER» моделі ZS 200 А, який знаходиться на території майданчику відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - повернути власнику ОСОБА_14 ;
- пластикову каністру, ємкістю 10 л, металеву каністру, ємкістю 20 л та 20 л бензину, які повернуті потерпілому ОСОБА_12 - залишити у останнього;
- взуття ОСОБА_7 , яке зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - повернути останньому;
-мотоцикл марки «Susuki» моделі «DR-Z 400 SM», який зберігається на майданчику ВП №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - повернути власнику ОСОБА_15 ;
-відрізок арматури, який зберігається у кімнаті зберігання речових доказів відділення поліції №3 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області - знищити;
- оптичний диск із відеофайлами, який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;
- мотошолом марки «Grex» моделі «Сі One gloss», який повернуто на зберігання потерпілому ОСОБА_15 - залишити у останнього;
-акустичну колонку марки «KIMISO» моделі KS-M-1, яку повернуто потерпілому ОСОБА_18 - залишити у останнього;
-електричний велосипед марки «VIKING moto», який повернуто потерпілій ОСОБА_19 - залишити у останньої.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати пов'язані із проведенням судових експертиз у розмірі 19492 (дев'ятнадцять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 95 коп.
Продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до вступу вироку в законну силу, але не довше ніж на шістдесят днів з дня ухвалення вироку, роз'яснивши йому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Скасувати арешт на мотоцикл марки «Susuki» моделі «DR-Z 400 SM», який накладено ухвалою слідчого судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 07.09.2022.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Радомишльський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися, і дослідження яких визнано судом недоцільним.
Вирок набирає законної сили після закінчення вказаного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1