Справа № 285/6654/23
провадження у справі 3/0285/4601/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 листопада 2023 року м. Звягель
Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області
Мозговий В.Б., розглянувши матеріали, що надійшли з Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ :
Згідно адміністративного матеріалу, ОСОБА_1 23.10.2023 о 17 год. 10 хв., по вул. Д. Герасимчука в м. Звягель керував транспортним засобом ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу, що підтверджується тестом № 531 від 23.10.2023, результати огляду становлять 0,34 % проміле, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не прибув. Захисник Галицька О. О. в судовому засіданні просила закрити провадження у справи у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні доведена матеріалами справи, зокрема, даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №169095 від 23.10.2023, тестом № 531 від 23.10.2023, результати огляду становлять 0,34 % проміле, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, копією відеозапису файл №___1, з якого вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результати огляду газоаналізатора «Alcotest № 6820».
Переглянутий відеозапис події файл № ___1, який є об'єктивним доказом у справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, дає підстави стверджувати про те, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом, оскільки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, жодного разу не заперечив факт керування транспортним засобом.
Окрім того, поліцейським було дотримано вимоги ст. 35 ЗУ “Про поліцію”, що підтверджується постановою від 23.10.2023 серія БАД № 552636 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за порушення ним ч. 2 ст. 126 та ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка набрала законної сили та не оскаржувалась ОСОБА_1 .
Отже, з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом.
Суд не приймає до уваги пояснення захисника правопорушника ОСОБА_1 оскільки вони спростовуються вищезазначеним.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Суд звертає увагу, що право кожної людини на життя та безпеку може бути порушено, якщо водій керує транспортним засобом у стані сп'яніння. Крім того, керування автомобілем у стані сп'яніння є порушенням права на безпеку дорожнього руху та може призвести до серйозних наслідків для інших учасників дорожнього руху.
Визнання недопустимими доказів, зібраних поліцейськими, лише з підстав невиконання формалізованих процедур, або допущення описок без усвідомлення їх мети і значення, а тільки тому, що вони існують, без встановлення факту порушення жодного з прав чи основоположних свобод особи яка притягається до адміністративної відповідальності, вказувало б лише надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм, що в свою чергу унеможливить досягнення мети адміністративного стягнення (ст. 23 КУпАП) та може мати тяжкі наслідки для інших учасників руху в майбутньому.
Висновок щодо визнання доказів недопустимими було зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.08.2022 року № 756/10060/17.
Під час розгляду даної справи, судом не було встановлено, що під час оформлення поліцейськими адміністративних матеріалів відносно правопорушника відбулось порушення його конвенційних або конституційних права, внаслідок чого зібрані докази могли б бути визнані недопустимими, а провадження в справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, аналізуючи всі обставини справи в їх сукупності, наявні в справі докази приходжу до висновку про необхідність застосування до правопорушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що буде необхідним для його виправлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Відповідно до ст. 40-1, ч. 5 ст. 283 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути ОСОБА_1 на користь держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.
Суддя В.Б. Мозговий