Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
вул. Сосновського,38 м. Коростень Коростенський район Житомирська область Україна 11500
Справа №284/109/21
провадження №1-кп/279/140/23
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді ОСОБА_1 ,з секретарями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі прокурора ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника потерпілих ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальне провадження №12017060230000097 від 25.06.2017 року по обвинуваченню
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Народичі Житомирської області, громадянина України, з вищою освітою, фізична особа-підприємець, пенсіонера, інваліда 3 групи, несудимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Обвинувачений ОСОБА_9 25.06.2017 року близько 12.50 год. в порушення вимог п.2.9.а Правил дорожнього руху України // затв. Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 (далі: ПДРУ), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував технічно справним автомобілем «Фольксваген-LT46» д.н.з. НОМЕР_1 , на якому рухався по проїзній частині вул.Ярослава Мудрого в смт.Народичі Житомирської області в напрямку міста Овруч. У вказаний день та час, проїжджаючи біля будинку №268 вказаної вулиці, ОСОБА_9 в порушення вимог п.2.3.б ПДРУ проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, об'єктивно спроможний був виявити малолітніх пішоходів ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебували на правому узбіччі, та в порушення вимог п.10.1 ПДРУ змінив напрямок руху праворуч, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить небезпеки для інших учасників руху, виїхав на праве узбіччя, де спочатку передньою правою частиною автомобіля контактував з колодою дубової деревини, яка лежала біля паркану домоволодіння, та продовжуючи рух транспортним засобом допустив наїзд на малолітніх пішоходів, в результаті чого потерпілому ОСОБА_10 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у виді поєднаної тупої травми тіла у вигляді підшкірної гематоми правої здухвинної ділянки, забійної рани тім'яної ділянки волосяної частини голови ліворуч, перелому потиличної кістки зліва з переходом на основу черепу та забою головного мозку легкого ступеню, потерпілому ОСОБА_11 були спричинені тілесні ушкодження у виді численних саден, подряпин, синців голови, обличчя, верхніх та нижніх кінцівок, тулуба, відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломами кісток та склепіння черепа, забоєм та здавленням головного мозку, які були несумісні з життям та спричинили смерть. Порушення ОСОБА_9 вимог пунктів 2.3.б, 2.9.а, 10.1 ПДРУ знаходяться в прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у виді заподіяння потерпілому ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень та спричинення смерті потерпілому ОСОБА_11 ..
Своїми необережними діями, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження, ОСОБА_9 вчинив злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України.
Вказані встановлені судом обставини підтверджуються показаннями потерпілих, свідків, висновками експертиз, письмовими доказами, дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину не визнав. Дав показання про те, що зранку 25.06.2017 року займався доглядом за батьком-інвалідом. Біля 11-ої год. був у кафе «Космос», працював з продавцем, біля 12-ої год. заїхав до ОСОБА_12 домовитись про обробіток городу. Рухався по вул.Св.Михайла, вул.Леніна до вул.Калініна. Потім рухався по вул.Житомирській, ОСОБА_13 , до повороту на Котовського. Ліворуч побачив ОСОБА_14 .Рухався зі швидкістю 30-40 км/год., людей не було. Біля подвір'я ОСОБА_15 з поля вискочив собака. Щоб його не зачавити, загальмував та прийняв вправо, де лежали колоди. Автомобіль занесло, більше нічого не пам'ятає. Його витягували з автомобіля, били, доставили в лікарню, кров на аналіз не брали. Був тверезий, алкоголь не вживав, хворіє на цукровий діабет 2-го типу. Алкоголь вживав з другом 24.06.2017 в період 18-23 год., вжили пляшку горілки, зранку почувався нормально. До цього ДТП не було. Дітей на дорозі не бачив. Напереріз вискочив собака. Вважає, що свідок ОСОБА_16 мститься йому за звільнення, оскільки раніше давала інші показання. Після лікарні його доставили в райвідділ поліції, доставляли в суд, помістили до ІТТ в Лугинах. У нього були тілесні ушкодження: побита голова, розбитий ніс. Алкоголь вживає рідко, бо має діабет. В огляді місця події участі не приймав. Дітей на дорозі не бачив, переживає через те, що сталось, співчуває батькам. Його батько перераховував батькам потерпілих грошове відшкодування, однак від його отримання вони відмовились, переказ повернувся, він перераховував кошти також. Автомобіль був в його користуванні 2 роки, у 2019 році повернув його власникові. Праве переднє колесо було розгерметизовано.
Потерпілий ОСОБА_5 дав показання про те, що в день події був вдома, забіг сусід ОСОБА_18 та повідомив, що « ОСОБА_19 » (прізвисько ОСОБА_20 ) збив дітей. Він побіг та побачив, як обвинувачений вийшов з автомобіля, був п'яний, схилився над сином, сів в автомобіль та почав його заводити. Він з братом його затримали, побігли до дитини. Син лежав посеред асфальту, а ОСОБА_21 - на узбіччі біля авто. Дітей повезли до лікарні. Автомобіль вдарився в дерево, перед був розбитий. Стан сп'яніння ОСОБА_22 визначив за запахом, по ході. Діти йшли додому від хрещеної ОСОБА_23 по ходу руху автомобіля. Його синові було три роки, племіннику - 7. Стан здоров'я сина відновився, шкода йому не відшкодована, вибачення не принесені. Наполягав на суворому покаранні.
Потерпіла ОСОБА_6 показала, що була вдома, коли почула удар. Вибігла на дорогу та побачила біле авто, яке вдарилось в дерево. Побачила племінника, почала шукати сина. Він був у тяжкому стані, кров йшла з вух та рота. Дітей на авто брата повезли в лікарню. На стан ОСОБА_22 уваги не звертала. Він пропонував відшкодування через адвоката та дружину, пробачення не просив. Наполягала на суворому покаранні.
Судом безпосередньо були допитані свідки, частина яких очевидцями події не були ( ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ), інші являлись працівниками медичного закладу ( ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 ), працівниками поліції ( ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 ).
Свідок ОСОБА_38 свідчив про те, що 25.06.2017 вийшов за водою, набрав її в криниці сусіда та повертався. За метрів 500 на перехрестя заїздив «бус», який ледь вписався в поворот, вирівнявся, знову вильнув. Попереду йшли діти ОСОБА_39 та ОСОБА_21 , які зійшли з асфальту. Автомобіль знову змістився вправо по руху. Діти побачили автомобіль, який рухався за ними, зійшли. Автомобіль змістився вправо та наїхав на дітей передньою частиною. Автомобілем керував ОСОБА_22 . Про подію він повідомив батька ОСОБА_40 , той побіг на місце події. Водія діставали з автомобіля, він був в нетверезому стані, самостійно не міг вийти з авто, тілесних ушкоджень у нього не бачив, ніхто йому ушкодження не наносив. Діти були без свідомості, їх тіла були знівечені, одна дитина була без ознак життя. Автомобіль вдарився в дерево. За його участі проводились слідчі дії, він на місці відтворював обставини події. Ніяких перешкод для руху водієві не було, він сам змінював напрямок руху. Слідчому він повідомив, що бачив ДТП, був на місці, коли прибули слідчий та прокурор, коли забирали автомобіль, бачив, як водія діставали з автомобіля, крові на ньому не було.
Свідок ОСОБА_41 дала показання про те, що 25.06.2017 велосипедом їздила до знайомої, поверталась назад. Бачила, що їде ОСОБА_42 , притис її з велосипедом до паркану. Вона ледь вибралась та поїхала далі. Він знову їхав і знову притис її до паркану. Був п'яний. Питала, куди він їде в такому стані, він нецензурно висловився. Трохи постояв, знову рушив, здав вправо. Вона їхала слідом. Почула звук удару. Коли доїхала то побачила, що ОСОБА_15 лежить на обочині, а ОСОБА_43 - посеред дороги. У ОСОБА_11 йшла ротом кров, у ОСОБА_40 була розбита голова. Сам момент наїзду не бачила, чула лише звук удару. Бачила, як ОСОБА_22 випав з машини, щось бурмотів, лежав на землі, ушкоджень йому ніхто не наносив, на стан здоров'я не скаржився. Його забрала «швидка», до якої його тягли, бо не міг йти. Автомобіль вдарився в дерево, на обочині лежали колоди, які змістились, руху не заважали, перешкод не було, ніхто не їхав, не йшов.
Вказані свідки, хоча і не були безпосередніми очевидцями наїзду на постраждалих дітей, однак спостерігали за рухом автомобіля ОСОБА_20 , першими прибули на місце події, були очевидцями обстановки безпосередньо після події, обставин, які відбувались на місці події. Їх показання є послідовними, логічними, сумнівів в правдивості не викликають.
Допитані свідки ОСОБА_25 , ОСОБА_44 , ОСОБА_27 , ОСОБА_26 , ОСОБА_28 , в своїх показаннях зазначили про те, що очевидцями події ДТП не були, про подію дізнались від мешканців селища, свідки ОСОБА_26 та ОСОБА_27 бачили ОСОБА_20 в день аварії, ознак сп'яніння в нього не спостерігали, свідок ОСОБА_25 повідомив, що часто бачив ОСОБА_20 в стані сп'яніння під час керування транспортним засобом, свідок ОСОБА_28 стверджувала, що під час телефонної розмови з ОСОБА_45 біля 12-ої год. зрозуміла, що він перебуває в стані сп'яніння, бо з її слів той не говорив, а «мукав», що часто їздив за кермом у стані сп'яніння.
Допитані в судовому засіданні медичні працівники свідки ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 повідомили про обставини доставлення ОСОБА_9 до медичного закладу, перебування в ньому, стану його здоров'я.
Свідок ОСОБА_34 дала показання, що як фельдшер НМД прибула на виклик на місце ДТП. Дітей батьки повезли до лікарні. ОСОБА_20 госпіталізували до приймального відділення Народицької районної лікарні. Чи мав ОСОБА_42 ознаки сп'яніння та тілесні ушкодження, не пам'ятає, якщо такі були, то були внесені до карти виклику. На місці події вона виміряла тиск, супровід до лікарні здійснювали працівники поліції.
Свідок ОСОБА_31 показав, що як водій автомобіля НМД прибув на місце ДТП. Дізнався, що ОСОБА_42 збив дітей , самого ОСОБА_20 та постраждалих дітей не бачив. На місці події бачив «бус» ОСОБА_20 , бо знав, що він на ньому їздить.
Свідок ОСОБА_32 свідчила, що як медична сестра чергувала в приймальному відділенні, надавала допомогу постраждалим дітям, була присутня при проведенні освідування ОСОБА_20 . У нього відбиралась проба за допомогою апарату «Алконт», результат якого не пам'ятає, та робився забір крові у дві пробірки. Вона виконувала доручення лікаря, були присутні працівники поліції. Обвинувачений поводився спокійно, здавав проби, скарг не висловлював.
Свідок ОСОБА_33 показав, що його викликали до лікарні 25.06.2017 через ДТП, в якій постраждали діти. ОСОБА_20 в лікарні він не бачив, йому відомо, що у нього відбирали на аналіз кров. На даний час як сімейному лікареві йому відомо, що у ОСОБА_22 з 2018 року діагностовано цукровий діабет.
Свідок ОСОБА_29 свідчила, що до лікарні «швидка» доставила ОСОБА_20 , якого вона бачила, в якого відбиралась проба на стан алкогольного сп'яніння та робився забір крові. Черговим лікарем був хірург ОСОБА_46 , кров відбирала медсестра ОСОБА_47 в присутності лікаря-невролога. До неї, як до лікаря, не звертались. Станом на 2017 рік був перелік закладів щодо проведення проб на стан алкогольного сп'яніння, кожного року 01.06 газоаналізатор проходить повірку. Освідування має проводитись черговим лікарем, якщо особа має травму, доставлена з місця ДТП. Якщо у особи підвищений рівень цукру, то може відчуватись запах ацетону.
Показання вказаних свідків свідчать про те, що після ДТП ОСОБА_42 був доставлений до лікувального закладу, стан його здоров'я був задовільним, він був у свідомості, скарг не висловлював, на стан здоров'я чи наявність хронічних захворювань не скаржився, добровільно проходив обстеження на виявлення стану сп'яніння, здав аналіз крові, показань до його госпіталізації виявлено не було. Медичне обстеження ОСОБА_20 в медичному закладі проводилось як особи, яка доставлена після ДТП, будь-якого втручання у вказаний процес з боку працівників поліції не вбачається.
Свідок ОСОБА_35 (на час події працівник поліції) дав показання про те, що прибув у складі оперативної групи на місце події для охорони громадського порядку. Зі слів присутніх довідався, що ОСОБА_42 здійснив наїзд на дітей, був у стані сп'яніння: нечітка мова, хитка хода, запах алкоголю. ОСОБА_48 надавалась домедична допомога, супроводжував автомобіль медичної допомоги до лікарні. В лікарні також здійснював охорону громадського порядку, щоб не було ніяких дій в адресу ОСОБА_49 .. При його огляді на стан сп'яніння не був.
Свідок ОСОБА_37 (працівник поліції) показав, що прибув на місце події, місцеві жителі повідомили, що ОСОБА_42 збив дітей. На місці події був до завершення огляду, були присутні слідчі, прокурор, йому давались доручення про допит свідків на місці події. Обставини затримання ОСОБА_20 йому не відомі. Коли забирав ОСОБА_20 від мешканців, то відчував від нього запах алкоголю.
Свідок ОСОБА_36 свідчив по те, що був на місці події до приїзду слідчого зі слідчого управління. Протокол огляду місця події не складав, точно не пам'ятає, хто (він чи начальник відділу) вносив відомості про подію до ЄРДР. ОСОБА_20 у відділені поліції не бачив, його привели через деякий час працівники поліції. Він складав протокол затримання, бо відомості до ЄРДР були внесенні ОСОБА_50 . Він був у слідчій групі, бо розслідував справи про ДТП. Де ОСОБА_42 був до 18.10 год. не знає, можливо, що в лікарні. Коли він прибув на місце події, то там ОСОБА_20 вже не було. Бачив у нього подряпини та синець були ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю, незв'язна мова, був акт медичного освідування з лікарні. Слідчий ОСОБА_51 проводив огляд згідно наказу про виїзд на тяжкий злочин працівників підрозділу.
На підтвердження вини обвинуваченого були подані наступні письмові докази та висновки екпертів, досліджені судом в судовому засідання та проаналізовані в сукупності та взаємозв'язку з іншими дослідженими доказами:
Проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зафіксовано протоколом від 25.06.2017 (т.2 а.19-40). Згідно вказаного протоколу місцем події є вул.Я.Мудрого смт.Народичі, огляд було розпочато о 17.50 год., завершено о 18.10 год.. Огляд проводився слідчим СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_52 , за участі спеціаліста ОСОБА_53 , слідчого ОСОБА_54 , прокурорів ОСОБА_55 , ОСОБА_4 , в присутності понятих. Вказаним протоколом зафіксовано обстановка на місці ДТП, виявлення автомобіля марки «Фольксваген LT» н.з. НОМЕР_1 з механічними пошкодженнями у виді незначних деформаційних змін по центру кришки капота, значної деформації в правій частині крила, розбитої правої передньої фари, пошкодження переднього правого колеса з розгерметизацією шини, деформації переднього бампера в правій частині, нашарування речовини зеленого та коричневого кольору в передній правій частині від контакту з деревом, контакту взаємодію передньої правої частини з деревом та колоди, сліди кочення коліс, сліди волочіння від переднього правого колеса, слід зсуву дубової колоди від наїзду та осип ґрунту, уламки показчика повороту та фари в кінцевому місці розташування транспортного засобу, плями, схожі на кров.
Відтворення відомих свідкові ОСОБА_56 обставин події на місці події зафіксовано протоколом слідчого експерименту від 23.07.2017 (т.1 а.54-60). Під час вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_38 продемонстрував рух автомобіля та зміну ним напрямку руху на праве узбіччя, як рухався по узбіччю та як з-під нього на дорожнє покриття вилетіла дитина.
Висновком експерта №3/660 від 31.07.2017 року (т.2 а.61-65) за результатами проведеної експертизи обставин і механізму ДТП з використанням даних, отриманих під час вищевказаного слідчого експерименту, встановлено, що у даній дорожній обстановці водієві ОСОБА_9 необхідно було діяти відповідно до вимог п.1.10, 2.9.а, 10.1, 12.1 ПДРУ, для оцінки відповідності дій водія ОСОБА_9 вищевказаним пунктам ПДРУ не потрібно спеціальних технічних пізнань в області судової автотехніки.
Під час досудового розслідування свої показання щодо обставин події ОСОБА_9 відтворив під час проведеного з ним слідчого експерименту - протокол від 17.08.2017 (т.2 а.74-80)
Висновком експерта №3/553 від 14.07.2017 встановлено, що гальмова система, рульове керування, ходова частина автомобіля «Фольксваген-LT46» д.н.з. НОМЕР_1 знаходились в технічно працездатному стані, будь-яких характерних ознак технічних несправностей деталей і систем, які б могли призвести до створення аварійної ситуації й виникнення ДТП, не встановлено (т.2 а.41-52).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_57 показав, що транспортний засіб ним був оглянутий на майданчику Народицького РВ, виявлено пошкодження правого колеса, шина зміщена, без тиску, механічних пошкоджень не мала, виникло під час ДТП при наїзді на купу дров, ознак кочення не було. У висновку допущено описку та помилково вказано, що розгерметизованою була ліва шина.
Висновком експерта за результатами проведення комплексної судово-автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №136/137/19-25 від 21.05.2019 (т.3 а.90-94) встановлено, що технічна можливість водія ОСОБА_9 уникнути виїзду за межі проїзної частини керованого ним трансопртного засобу і як наслідок наїзду на нерухому перешкоду з послідуючим наїздом на пішоходів, полягала лише у чіткому виконанні водієм ОСОБА_9 вимог пунктів 2.3.б,10.1 ПДРУ, для чого перешкод не вбачається. При виникненні небезпеки необхідно було діяти відповідно до вимог п.12.3 ПДРУ. В діях водія ОСОБА_9 вбачається невідповідність вимогам вказаних вище пунктів ПДРУ. Причиною виникнення даної ДТП слід вважати невідповідність дій ОСОБА_58 технічним вимогам п.10.1 ПДРУ (варіант №1) та пункту 12.3 ПДРУ (варіант №2).
Висновком експерта №158 від 18.08.2017 року встановлено, що смерть ОСОБА_11 , 2010 р.н., настала внаслідок відкритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалась переломами кісток основи та склепіння черепа, забоєм та здавлення головного мозку, на тілі виявлені незчисленні ушкодження шкіри (садна, подряпини, синці), які утворились від дії твердих тупих предметів, можливо внаслідок наїзду автотранспорту, знаходяться в причинному зв'язку з настанням смерті, є несумісними з життям (т.2 а.67-69).
Висновком експерта №1626 від 02.08.2017 року встановлено, що ОСОБА_10 , 2014 р.н., в результаті удару виступаючих частин автомобіля, що рухався, при наїзді на пішохода з послідуючим падінням на тупу тверду поверхню, отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, у виді тупої поєднаної травми тіла у вигляді підшкірної гематоми правої здухвинної ділянки, забійної рани тім'яної ділянки волосяної частини голови ліворуч, перелому потиличної кістки зліва з переходом на основу черепа та забою головного мозку легкого ступеню (т.2 а.70-71).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_59 дав показання про те, що тяжкість тілесних ушкоджень, які отримав потерпілий ОСОБА_43 , була визначена за медичними документами, в т.ч. даними комп'ютерної томографії, якою було зафіксовано перелом черепа.
Висновком експерта №1740 від 17.08.2017 року встановлено, що під час огляду в Народицькій ЦРЛ 25.06.2017 р. згідно представлених медичних даних у ОСОБА_9 були виявлені садна на обличчі справа, гомілки, механізм утворення, давність та травмуючий предмет не встановлені, віднесені до легких тілесних ушкоджень. Будь-яких медичних даних щодо раптового непритомного стану, раптової втрати відомості немає. Під час проведення дослідження ОСОБА_9 апаратом «Алконт» виявлений етиловий спирт в концентрації 2,2 проміле, що відповідає алкогольному сп'янінню середнього ступеню (т.2 а.72).
Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_60 дала показання, що експертиза була проведена нею на підставі медичних документів, які були надані Народицькою ЦРЛ, в достовірності яких сумнівів не було.
Згідно представленої довідки про результати токсикологічного дослідження крові ОСОБА_9 , відібраної 25.06.2017 р. о 13.50 год., виявлено етиловий алкоголь в концентрації 2,5 проміле (т.2 а.73).
Вказані докази беззаперечно підтверджують факт перебування ОСОБА_9 в момент ДТП в стані алкогольного сп'яніння, спростовують його твердження про те, що свідки могли відчувати він нього запах ацетону, оскільки він хворіє на цукровий діабет. Однак, запах ацетону і алкоголю не є ідентичним, наявність в організмі ОСОБА_9 саме алкоголю підтверджено зданими ним добровільно зразками як видихуваного повітря, так і крові. Крім того, не є медично підтверджено, на що звертає увагу у своєму висновку експерт, і можливість раптового перебування ОСОБА_9 в непритомному чи безсвідомому стані, що спростовує версію сторони захисту про те, що через раптове погіршення стану здоров'я через наявне захворювання ОСОБА_9 втратив контроль над транспортним засобом, що призвело до ДТП та її наслідків.
Інші докази суду не подавались, судом не досліджувались, сторонами провадження, в тому числі і стороною захисту, клопотання про витребування доказів чи процесуальних документів, які не були подані прокурором, не заявлялись.
Стороною захисту зроблено заяву про недопустимість як доказів висновку експерта №3/660 від 31.07.2017, протоколу слідчого експерименту від 23.07.2017 зі свідком ОСОБА_61 , протоколу огляд місця ДТП від 25.06.2017 р., висновку експерта №1626 від 02.08.2017, висновку експерта №3/533 від 14.07.2017, висновку експерта №1740 від 17.08.2017, результаті токсикологічного дослідження від 26.06.2017, з тих підстав, що досудове розслідування проводилось не уповноваженими слідчими, процесуальне керівництво здійснювалось неуповноваженими прокурорами, слідчі дії проводились особами, які не були уповноважені на їх проведення
При цьому захисник обвинуваченого в поданих клопотаннях посилається на процесуальні рішення, які нібито приймались під час досудового розслідування, однак такі рішення для дослідження суду надані не були, клопотання про зобов'язання прокурора подати суду такі процесуальні рішення не заявлялись.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи сторони захисту про недопустимість поданих прокурором доказів є непідтвердженими, обов'язок доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх доводів, не виконано.
За таких обставин, суд має в розпорядженні лише дані обвинувального акту та реєстру до нього, в яких містяться дані щодо процесуальних рішень, які приймались під час досудового розслідування, та осіб, які були уповноважені на проведення розслідування. Такі дані не дають суду можливості зробити висновки щодо відсутності у слідчих чи прокурорів, вказаних в обвинувальному акті, повноважень на проведення розслідування даного провадження, в тому числі і на проведення початкового огляду місця події, проведення якого дозволяється до внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та, відповідно, визначення слідчих та прокурорів, уповноважених на проведення розслідування.
Суд позбавлений права та можливості надавати оцінку будь-яким документам чи доказам, які не були надані в його розпорядження та ним не досліджувались. Так само, як і витребовувати такі документи чи докази за власною ініціативою. Інакше буде порушено таку засаду кримінального провадження, як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.22 КПК України).
Отже, проаналізувавши подані та безпосередньо досліджені під час судового розгляду докази, суд визнає їх належними та допустимими, такими, що беззаперечно доводять факт вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення, та відхиляє доводи сторони захисту про відсутність належних та допустимих доказів, які підтверджують вину обвинуваченого. Позиція обвинуваченого є формою самозахисту та не ґрунтується на достовірних доказах існування обставин, на які він посилається в заперечення своєї вини.
Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, які є допустимими, належними та достовірними, в своїй сукупності достатніми та взаємопов'язаними, поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченого до вчинення злочинних дій, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_9 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, не встановлено.
Обставиною, яка обтяжує його покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння .
Як особа ОСОБА_9 є інвалідом 3 групи, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, на спеціалізованих обліках не перебуває, до кримінальної відповідальності не притягувався.
Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази, які є допустимими, належними та достовірними, в своїй сукупності достатніми та взаємопов'язаними, поза розумним сумнівом доводять причетність обвинуваченого до вчинення злочинних дій, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_9 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, обставини справи, особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, відсутність пом?якшуючих та обтяжуюча покарання обставини, суд вважає, що його виправлення не можливо без відбування покарання.
Вид та розмір покарання обирається в межах санкції частини статті закону, який передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, що буде справедливим, співмірним вчиненому, достатнім та необхідним для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, чим буде досягнута мета покарання як заходу примусу.
На підставі викладеного, керуючись ст.368,370,373,374 КПК України,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання ОСОБА_9 в порядку приведення вироку до виконання.
Зарахувати як відбуте покарання строк попереднього ув'язнення з 25.06.2017 року по 10.11.2017 року.
Судові витрати за проведення експертиз в сумі 1285,31 грн. стягнути з ОСОБА_9 на користь держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Народицького районного суду Житомирської області від 26.06.2017 року на автомобіль «Фольксваген-LT46» д.н.з. НОМЕР_1 , скасувати.
Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції, а в разі подачі апеляції - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано .
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, не пізніше наступного дня після ухвалення - надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, може бути отримана в суді учасниками судового провадження.
Суддя ОСОБА_1