Справа № 279/7020/23
Провадження 2/279/1890/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року Коростенський міськрайонний суд
Житомирської області
в складі: головуючого-судді Коваленко В.П.,
секретаря Лепесевицька В.В.
розглянувши в м. Коростені в підготовчому судовому засіданні в порядку позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області , про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до відповідача Коростенської міської ради, в якому просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_2 .
В обгрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , після смерті якої залишилось майно за заповітом, у вигляді права на земельну ділянку ( пай) на території Коростенського району та житловий будинок з надвірними будівлями за адресою : АДРЕСА_1 .
Вона не звернулась в установлений строк для прийняття спадщини до нотаріуса з відповідною заявою, та як вважала, що прийняла спадщину після смерті матері, доглядає за спадковим будинком, обробляє земельну ділянку.
В жовтні місяці 2023 року вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, в зв'язку з тим, що пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Позивач в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву, в якій просить справу розглянути в її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, не заперечує проти задоволення позову.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати дану справу на підставі наявних матеріалів, без фіксації технічними засобами. Відповідно до вимог ч.3ст.200 ЦПК України суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні у випадку визнання позову відповідачем.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новаки Коростенського району Житомирської області померла ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ( а.с. 6 ).
Відповідно до заповіту, складеного 15.06.1990 року, який посвідченого головою Новаківської сільської Ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області Кіндян М.В., згідно якого все своє майно, яке буде їй належати на день її смерті, в чому б воно не значилось і де б воно не знаходилось, в тому числі житловий будинок з всіма надвірними будівлями, які знаходяться в селі Новаки Коростенського району Житомирської області вона заповіла своїй дочці - ОСОБА_1 - позивачу по справі. (а.с. 10).
19.10.2023 позивач звернулась до Другої Коростенської державної нотаріальної контори з приводу прийняття спадщини, але їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с. 12) .
Згідно довідки Виконавчого комітету Коростенської міської ради Хотинівський статорстинський округ № 312/20-13 від 31.08.2023 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно на момент своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була постійно зареєстрована та проживала за адресою АДРЕСА_1 . На момент смерті була зареєстрована та проживала одна. (а.с. 11)
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до частини першої ст. 1269 ЦК України, ч.1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини
Відповідно до статті 1217, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт, зареєстрований в реєстрі № 4, посвідчений головою Новаківської сільської Ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області Кіндян М.В.
Відповідно до статей 1233, 1234, 1235, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.
Вчинення заповіту через представника не допускається.
Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251 - 1252 цього Кодексу.
Зі змісту заповіту вбачається, що спадкодавець ОСОБА_2 зробила розпорядження щодо належного їй майна, яке вона заповіла своїй дочці - ОСОБА_1 . Заповіт підписаний власноруч заповідачем.
Проте, в зв'язку з тим, що позивач на день смерті спадкодавця проживала окремо, вважала, що прийняла спадщину після смерті матері, в зв'язку з необізнаністю, доглядає за спадковим будинком, обробляє земемльну ділянку, а тому у встановлений законом строк не звернулася з заявою про прийняття спадщини.
Строк для прийняття спадщини закінчився.
Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України N 7 від 30 травня 2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. У разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду
на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини спадкоємці звертаються до суду.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини із поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 своєї постанови від 30травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснив, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
За наведених обставин суд вважає, що позивачем строк для прийняття спадщини був пропущений з поважних причин, а тому відповідно до ст. 1272 ЦК України їй необхідно визначити додатковий строк в три місяці, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1268,1270,1272 ЦК України, ст.ст. 200,263,268 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 обчислювати з дня набрання цим рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення .
Суддя: Коваленко В.П.