Справа №295/14338/23
1-кс/295/5977/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.10.2023 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира скаргу командира військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повідомлення від 12 липня 2023 р. вих. № 693/3395, -
УСТАНОВИВ:
20 жовтня 2023 р. скаржник, військова частина НОМЕР_1 , яку представляє командира військової частини № НОМЕР_2 , полковник ОСОБА_3 , звернулася до слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира зі скаргою, в якій просить зобов'язати уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому (далі Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР розташованого у м. Хмельницькому) внести відомості про повідомлене військовою частиною НОМЕР_1 кримінальне правопорушення до ЄРДР від 12 липня 2023 р. вих. № 693/3395 стосовно солдата ОСОБА_4 . В обгрунтування скарги вказано.На адресу органу досудового розслідування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Хмельницькому, направлено повідомлення за вих. № 693/3395 від 12.07.2023 р. про кримінальне правопорушення, вчинене військовослужбовцем, та матеріали службового розслідування, проведеного за вказаним фактом.
У повідомленні були викладені обставини, що свідчать про вчинення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 от. 407 КК України.
Так, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат призваний по мобілізації ОСОБА_4 самовільно, усупереч вимогам Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту о 21.00 год. 25.05.2023 р. залишив місце несення військової служби і був відсутній на службі до 08.00 год 29.05.2023 р. чим самим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Факт та обставини вчиненого солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення також знайшли своє підтвердження під час проведеного у військовій частині НОМЕР_1 службового розслідування, які також були направлені на адресу органу досудового розслідування-Територіатьного управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Хмельницькому, для їх дослідження під час досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні.
Незважаючи на це, уповноваженою службовою особою органу досудового розслідування - керівником другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_5 , після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення, вчинене солдатом ОСОБА_4 , а також належним чином завірених примірників акту та матеріалів службового розслідування, відповідні відомості до ЄРДР не вніс, за відсутністю, на його думку, підстав.
До судового засідання представника скаржника не з'явився, про день та час слухання скарги був повідомлений належним чином.
Представник Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому до судового засідання не з'явився, про день та час слухання скарги був повідомлений належним чином.
Суд, дослідивши матеріали скарги, встановив.
Військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 солдат призваний по мобілізації ОСОБА_4 самовільно, усупереч вимогам Статуту внутрішньої служби та Дисциплінарного статуту о 21.00 год. 25.05.2023 р. залишив місце несення військової служби і був відсутній на службі до 08.00 год 29.05.2023 р. чим самим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
На адресу органу досудового розслідування Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в м. Хмельницькому, направлено повідомлення за вих. № 693/3395 від 12.07.2023 р. про кримінальне правопорушення, вчинене військовослужбовцем, та матеріали службового розслідування, проведеного за вказаним фактом.
У повідомленні були викладені обставини, що свідчать про вчинення військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 от. 407 КК України.
Суд, аналізуючи матеріали службового розслідування за фактом повернення після самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 солдатом ОСОБА_4 , в діях якого вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, встановив, що згідно матеріалів службового розслідування, військовослужбовця ОСОБА_4 виявлено відсутнім у місці несення служби близько 21.00 год. 25.05.2023 р., та близько 08.00 год. 29.05.2023 р. зазначений військовослужбовець прибув у місце дислокації підрозділу.
Отже, відповідно до матеріалів службового розслідування військовослужбовець ОСОБА_4 був відсутнім без поважних причин у військовій частині в термін 3,5 доби.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо усунення суперечностей у караності кримінальних правопорушень» від 13.07.2023, який набув чинності 11.08.2023 внесено зміни до ст. 407 КК України ч. 5 ст. 407 КК України викладено у такій редакції: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
Відповідно до ч. 2, ч. З ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Згідно ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином військовослужбовець фактично перебував без поважних причин 11 годин у строк понад 3 доби.
Відповідно до вимог Розділів III, IV Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 № 608, особи, які проводять службові розслідування відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, службового розслідування та зобов'язані вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення;
Під час проведення службового розслідування не з'ясовано з яких саме причин ОСОБА_4 самовільно залишив місце дислокації підрозділу. Пояснення у ОСОБА_4 відібрано поверхово шляхом складання одного речення.
Крім того, згідно вимог ч. 2 ст. 11 КК України не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Таким чином з матеріалів службового розслідування умисел військовослужбовця на ухилення від проходження військової служби не встановлений.
Суд вважає, що Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому матеріали службового розслідування обґрунтовано повернуто для доопрацювання у військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 1 Розділу II Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 р. № 298, надалі - Положення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, а також попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення (передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність).
Згідно з вимогами частини 1 статті 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Склад злочину - сукупність об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно-небезпечне діяння як конкретний злочин. Кожний склад злочину обов'язково складається з наступних елементів: об'єкт злочину, об'єктивна сторона злочину, суб'єкт злочину, суб'єктивна сторона злочину. Відсутність хоча б одного з елементів складу злочину свідчить про відсутність у діянні особи складу злочину, що виключає кримінальну відповідальність особи.
Всебічний аналіз зазначених норм права вказує на те, що відповідно до статті 214 КПК України, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які відомості, які містяться у заявах чи повідомленнях фізичних та юридичних осіб, а лише ті, які містять обставини про кримінальне правопорушення (злочин).
Поряд з тим, відповідно до п. п.1 п. 1 Узагальнення «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 р. № 9-49/0/4-17 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Кримінальний процесуальний кодекс України дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення (передбачене Кримінальним кодексом України суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину), а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
Положення статті 214 КПК України, перебувають у взаємозв'язку з частиною 1 статті 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину, кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі викладеного, скаргу командира військової частини НОМЕР_1 щодо невнесення до ЄРДР відомостей про самовільне залишення військової частини військовослужбовцем за мобілізацією ОСОБА_4 , залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309 КПК України,
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарги командира військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Хмельницькому, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повідомлення від 12 липня 2023 р. вих. № 693/3395, відмовити.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Богунського
районного суду м. Житомира ОСОБА_6 Перекупка