Справа №285/3351/13-к
1-кп/295/128/23
УХВАЛА
Іменем України
24.11.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12013060090000634 від 24.04.2013 про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новоград-Волинський, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, ст. 187 ч. 3 КК України, -
ВСТАНОВИЛА:
На розгляді в суді знаходиться зазначене кримінальне провадження, у якому обвинувачується ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, ст. 187 ч. 3 КК України.
23 квітня 2013 року приблизно о 22 годині 15 хвилин неповнолітні ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , попередньо вступивши в злочинну змову між собою, з метою вчинення нападу на ОСОБА_10 , поєднаного з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, поєднаного з проникненням у житло для незаконного заволодіння чужим майном, маючи, заздалегідь приготовлений при собі ніж та пневматичний пістолет марки KWC № НОМЕР_1 калібру 4,5 мм., прибули до квартири АДРЕСА_2 , при цьому вказані особи заздалегідь розподілили між собою ролі, таким чином, що ОСОБА_8 та ОСОБА_6 під надуманим приводом здати в залог золоті речі мали зайти до квартири ОСОБА_10 та заволодіти його майном, а ОСОБА_9 мав залишатися на східцевому майданчику з наміром подати сигнал тривоги ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в разі небезпеки та з метою забезпечення безперешкодного вчинення кримінального правопорушення.
Діючи за заздалегідь узгодженим планом, з метою реалізації спільного злочинного умислу - нападу направленого на відкрите заволодіння майном, яке належить ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_6 під надуманим приводом здати в залог золоті речі зайшли до квартири ОСОБА_10 , а ОСОБА_9 залишився на східцевому майданчику відповідно до розподілу ролей.
Перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , відповідно до розробленого плану, застосовуючи фізичне насильство, що є небезпечне для життя та здоров'я потерпілого та з погрозою застосування такого насильства, вчинили відкритий напад на ОСОБА_10 , з метою заволодіння чужим майном. ОСОБА_10 не бажаючи настання для себе негативних наслідків, став чинити фізичний опір, під час якого ОСОБА_8 , без відриву у часі, виходячи за межі узгодженого плану, вирішив умисно вбити ОСОБА_10 з корисливих мотивів.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_10 з корисливих мотивів, ОСОБА_8 клинком ножа, який мав при собі умисно, із значною силою прикладання, наніс удар в місця розташування життєво важливих органів - в шию ОСОБА_10 і таким чином умисно бив останнього.
У ході умисного вбивства ОСОБА_10 , ОСОБА_8 заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді:
- поранення шиї справа з ушкодженням шкіри, підшкірної жирової клітковини, підшкірного м'яза шиї, правого грудинно-ключично-соскового м'яза, правої загальної сонної артерії' та крововиливами в м'які тканини навколо, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння і перебуває у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_10 настала від колото-різаного поранення шиї справа з ушкодженням шкіри, підшкірної жирової клітковини, підшкірного м'яза шиї, правого грудинно-ключично-соскового м'яза, правої загальної сонної артерії, яке супроводжувалося гострою крововтратою.
Після чого ОСОБА_6 , без відриву у часі, достовірно знаючи, що в приміщенні квартири в спальній кімнаті відпочиває ОСОБА_11 , маючи при собі пневматичний пстолет марки KWC № 10225204, з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 , щоб приховати спільно скоєні злочини - розбійний напад в приміщенні квартири, та вбивство ОСОБА_10 , забіг до її кімнати. При цьому, ОСОБА_6 тримаючи в руці пневматичний пістолет, який був споряджений металевими кульками, здійснюючи свій злочинний намір, наставивши ствол пневматичного пістолета впритул до розташування життєво важливих органів - грудної клітини, голови та правої верхньої кінцівки ОСОБА_11 , з наміром позбавити її життя здійснив чисельні постріли. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_6 , підійшов впритул до ОСОБА_11 та умисно з значною силою прикладання став наносити чисельні удари пістолетом та кулаками рук в розташування життєво важливих органів - голову ОСОБА_11 та по іншим частинам тіла, до втрати нею свідомості.
Виявивши, що внаслідок вчинених ним дій ОСОБА_11 перестала подавати ознаки життя ОСОБА_6 , вирішив, що виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення правопорушення до кінця залишив місце події, однак злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_6 , вчинив закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_11 з наміром приховати скоєння інших злочинів.
В результаті умисних, протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілій ОСОБА_11 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, синців в підочній ділянці лівого ока з переходом на ліву щоку, на спинці носа і в ділянці внутрішнього кута правого ока, садна на лобі, які належать до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; синців на тильній поверхні правої кисті, на тильній поверхні лівої кисті, на тильній поверхні 2 та 4 пальців лівої кисті, на передньо-боковій поверхні правого стегна, садна з синцем на верхньо-внутрішній поверхні правої молочної залози та на передній поверхні правого плечового суглобу, які належать до легких тілесних ушкоджень.
Своїми умисними діями, які виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаними із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнали нападу, з погрозою застосуванням такого насильства, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у житло - ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною ч. 3 ст.187 КК України.
Своїми умисними діями, які виразились у закінченому замаху на умисне вбивство, тобто вчинення усіх дій, які вважав за необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині - ОСОБА_11 вчиненими з метою приховати інші злочини, ОСОБА_6 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 п.9 ч.2 ст.115 КК України.
Під час судового розгляду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , в якому останній просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності за вчинення злочинів передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, ст. 187 ч. 3 КК України у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12013060090000634 від 24 квітня 2013 року, повернути ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 91760 грн., що були внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області як застава за ОСОБА_6 та закрити кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12013060090000634 від 24 квітня 2013 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник підтримали раніше подане клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та просили його задовольнити.
В судовому засіданні ОСОБА_6 роз'яснено і останньому зрозуміло, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, тобто не свідчить про його виправдання, оскільки провадження припиняється не за відсутності події злочину й не за відсутності в діянні особи складу злочину, а внаслідок збігу строку давності повноваження держави щодо кримінального переслідування особи, яка вчинила злочин.
Прокурор заперечила проти задоволення клопотання обвинуваченого.
Потерпілі в судове засідання не з'явились, надали суду заяву в якій просять розглядати справу за їхньої відсутності, при вирішенні клопотання обвинуваченого про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності покладались на думку прокурора. В попередньому судовому засіданні від 24.10.2023 висловили свої заперечення щодо задоволення клопотання.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши докази по матеріалах кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
У відповідності до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Також суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3ст. 49 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим.
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
Також суд зазначає, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
У провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебуває кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013060090000634 від 24.04.2013 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, ст. 187 ч. 3 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, ст. 187 ч. 3 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України, у редакції, чинній на момент вчинення, відносились до особливо тяжких злочинів.
Як встановлено судом, кримінальне правопорушення інкриміноване ОСОБА_13 , мало місце 23.04.2013, тобто з часу подій пройшло більше десяти років. На момент вчинення кримінального правопорушення - 23.04.2013 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був неповнолітнім.
Крім цього, згідно положень ч.1 ст. 106 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності до осіб, які вчинили кримінальне правопорушення у віці до вісімнадцяти років, застосовується відповідно до статей 49 та 80 Кодексу з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 106 КК України визначено строк давності притягнення до кримінальної відповідальності у разі вчинення особою особливо тяжкого злочину - десять років.
Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду в Постанові від 19.11.2019 року в справі №345/2618/16-к зроблено висновок, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності. Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст. 49 КК України.
Відповідно до п.п. 2, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Судом встановлено, що перебіг строку давності не зупинявся, ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду не ухилявся, в розшуку не перебував, останній в період досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження нового злочину не вчиняв.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що кримінальні правопорушення, передбачені ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, ст. 187 ч. 3 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , є особливо тяжким злочином, з моменту скоєння якого минуло більше десяти років, перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінні ст.106 КК України, не зупинявся і не переривався, суд приходить до переконання, що наявні правові підстави для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно останнього.
Згідно ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.04.2013 відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці з альтернативою внесення застави у межах 80-ти мінімальних розмірів заробітних плат в сумі 91760 гривень. Згідно довідки ТУ ДСА України в Житомирській області, 30.04.2013 від ОСОБА_12 як застава за ОСОБА_6 надійшли на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області кошти в сумі 91760 гривень.
Згідно ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України, строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.
Відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
З огляду на зазначене вище, враховуючи, що ухвала Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.04.2013 відносно ОСОБА_6 набрала законної сили, суд вважає, що клопотання обвинуваченого в частині повернення застави застовадовцю є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.
На підставі ст. ст. 49, 106 КК України, керуючись ст. ст. 286, 288, 372 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, ст. 187 ч. 3 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12013060090000634 від 24.04.2013 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ст. 15 ч. 2, ст. 115 ч. 2 п. 9, ст. 187 ч. 3 КК України закрити.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді застави скасувати.
Заставу в розмірі 91760 (дев'яносто однієї тисячі сімсот шістдесяти) гривень, яка була внесена згідно квитанції №9877544 від 30.04.2013 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області, код отримувача: 26278626, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Житомирській області, код банку отримувача: 811039, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 згідно ухвали Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 26.04.2013 по справі №285/81328/13-к, повернути заставодавцю ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3