Справа № 931/966/23
Провадження № 1-кп/931/78/23
УХВАЛА
про продовження строку тримання під вартою
27 листопада 2023 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника потерпілої ОСОБА_6 ,
законного представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023030510000865 від 23 серпня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст. 152 КК України,
ВСТАНОВИВ:
21.11.2023 року до Локачинського районного суду Волинської області надійшов обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023030510000865 від 23 серпня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3, ч.4 ст. 152 КК України.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 22.11.2023 призначено підготовче судове засідання на підставі обвинувального акту в даному кримінальному провадженні на 27.11.2023.
27 листопада 2023 року у підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання, у якому просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб. Дане клопотання обгрунтовує тим, що діяння ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. ч. 3, 4 ст. 152 КК України - вчиненні дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета без добровільної згоди потерпілої особи, вчиненого повторно, щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах щодо малолітньої/неповнолітньої особи.
Зокрема, на даний час досудове розслідування завершено, проте існують обставини, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов'язаного із позбавленням волі, зможе здійснити дії, передбачені п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. Зокрема, ОСОБА_4 може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки останній розуміє, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, згідно санкції ч.3, ч. 4 ст. 152 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років. У зв'язку із зібраними у справі доказами та обґрунтованою підозрою, є достатні підстави вважати, що перебуваючи не в місцях попереднього ув'язнення обвинувачений ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, а саме незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному проваджені з наступних причин: безпосереднім свідком у даному кримінальному проваджені є рідна бабуся ОСОБА_8 , матір потерпілої ОСОБА_9 та неповнолітня потерпіла ОСОБА_10 , з якими останній спілкується, та може впливати на них шляхом погроз чи іншим чином з метою надання ними недостовірних показань, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. Потерпіла у даному кримінальному провадженні, неповнолітня ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та інші свідки теж проживають неподалік обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому останній може впливати на них шляхом погроз чи іншим чином з метою надання ними недостовірних показань, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню. Оскільки ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, не має постійного джерела прибутку та законних засобів до існування, зловживає алкогольними напоями, веде аморальний спосіб життя, та систематично вчиняв відносно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_10 правопорушення сексуального характеру, є достатні підстави вважати, що останній, перебуваючи на волі, може продовжувати вчиняти кримінальне правопорушення сексуального характеру, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. На даний час зазначені вище ризики продовжують існувати.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала з підстав, зазначених у клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_6 та законний представник потерпілої ОСОБА_7 також не заперечували щодо задоволення клопотання.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подане прокурором клопотання, суд дійшов такого висновку.
Ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 24 серпня 2023 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 22.10.2023 року, без визначення розміру застави.
Ухвалами слідчого судді Володимир-Волинського міського суду Волинської області строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою від 17 листопада 2023 року такий строк продовжено до 01 грудня 2023 року.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених у ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу (ч.1 ст.183 КПК України).
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ч. 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як слідує зі змісту ст. 199 КПК України, суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні такого запобіжного заходу, не зменшилися.
Судом встановлено наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд вважає, що наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час не змінилися.
Водночас, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, суд враховує вік, сімейний стан обвинуваченого, відсутність офіційного працевлаштування та законних джерел прибутку, ведення аморального способу життя, систематичного вчинення відносно неповнолітньої потерпілої правопорушення сексуального характеру, а також тяжкість покарання, передбаченого санкціями ч.3, ч.4 ст. 152 КК України, які відносяться до особливо тяжких злочинів, за найтяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років, що в сукупності вказує на продовження існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, які були враховані слідчим суддею при обранні такого виду запобіжного заходу та при його продовженні, і на даний час не зменшились.
Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання не визначати розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки він обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Керуючись ст. 183, 199, 315, 372, 376, 395 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою задовольнити.
Застосований відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжити строком на 60 днів до 25 січня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії цієї ухвали встановити до 25 січня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, обвинуваченим ОСОБА_4 в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1