Справа № 749/518/23
Номер провадження 2/749/172/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" листопада 2023 р. Щорський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого-судді Чигвінцева М.С.
секретаря Михалевич М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Сновськ цивільну справу №749/518/23 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Представник ТОВ «Фінансова Компанія Фінтраст Україна» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути суму заборгованості в розмірі 63478,11 грн., інфляційні втрати - 12349,2 грн., три відсотки річних - 1928,91 грн. та понесені судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачкою за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4365640 про надання споживчого кредиту. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 15000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку. В свою чергу відповідачка свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала. 21.06.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 21-06/2022, за яким ТОВ «Авентус Україна» відступив права грошової вимоги за кредитним договором до відповідачки ТОВ «ФК «Фінтраст Україна». Станом на день звернення до суду заборгованість відповідачки по кредитному договору не сплачена і складає: 15000 грн. - тіло кредиту та 34200 грн. - нараховані проценти, інфляційні втрати у сумі 12349,2 грн. та 3% річних у сумі 1928,91 грн., а всього - 63478,11 грн., які позивач просить стягнути з відповідачки на його користь, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.
Ухвалою судді Щорського районного суду Чернігівської області Чигвінцева М.С. від 07.06.2023 року відкрито провадження у зазначеній справі.
26.09.2023 від відповідачки на адресу суду надійшов відзив на позов, у якому вона просить відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем не надано пояснення щодо нарахованої суми заборгованості та не враховано погашення нею заборгованості у сумі 8000 грн. здійсненої 07.09.2023. Крім того, зазначає, що розмір нарахованих інфляційних втрат та 3% річних значно перевищує суму заборгованості, а тому відповідно до положень ЦК України може бути зменшений. Також заперечує щодо стягнення з неї понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., оскільки позивачем не надано доказів виконаної роботи та її розмір не відповідає критеріям реальності, співмірності, а тому вважає її недоведеною.
03.10.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позов та спростовує аргументи позивачки, викладені у відзиві.
30.10.2023 від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідачки суму заборгованості в розмірі49200 грн., з яких сума кредиту 15000 грн., сума процентів за користування кредитом - 34200 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просив справу розглянути без його участі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, надіславши заяву, в якій просила справу розглянути у її відсутність та відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
24.06.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 4365640 про надання споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачці споживчий кредит в сумі 15000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки, строк кредитування 30 днів, який може бути продовжений, а відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором (стандартна процентна ставка 1,90% в день). Дату повернення кредиту вказано в графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору.
28.10.2021 відповідачка свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, а також не уклала угоду щодо пролонгації строків дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
26.07.2021, 26.08.2021, 28.09.2021відповідачка здійснила оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 8692,50 грн., 8835 грн., 9405 грн. відповідно. В зв'язку з чим, у відповідності до п. 1.4 та п 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів з стандартною процентною ставкою 1,90 % в день.
З договору № 4365640 від 24.06.2021 року вбачається, що Кредитний договір укладений в електронній формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У частинах першій та другій ст. 639 ЦК України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч.1ст. 642 ЦК України).
21.06.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 21-06/2022, згідно з підпунктом 1.1 якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Згідно з витягом з реєстру боржників, Додатку №1 до Договору факторингу № 21-06/2022 від 21.06.2022 року ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором № 4365640. Загальна сума заборгованості становить 49200 грн.
Пп. 3 п. 5.1 Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди позичальника.
Приписами ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом положень п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
На електронну адресу відповідачки, вказану нею у кредитному договорі, ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» направило повідомлення про відступлення прав вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання виконав та надав відповідачці кредит відповідно до умов укладеного договору. Однак, відповідачка свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість загальна сума якої становить 49200 грн., з яких: 15000 грн. заборгованість за основним боргом, 34200 грн. сума заборгованості за відсотками, що підтверджується карткою обліку договору №4365640 від 24.06.2021 року.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно із ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов'язань, у добровільному порядку не повернула отриманий кредит та не сплатила проценти за користування ним, що свідчить про порушення прав позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за договором № 4365640 від 24.06.2021 року в розмірі 49200 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, суд не бере до уваги доводи відповідачки щодо погашення нею заборгованості за договором № 4365640у розмірі 8000 грн., так як з наданої нею квитанції вбачається, що вказана сума була перерахована в якості погашення боргу за договором 1529667-А.
Що стосується витрат на правову допомогу, судом встановлено наступне.
За правилами ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору № 07/07-2022 про надання правової допомоги від 07.07.2022 року укладеного між ТОВ « ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В., ордер адвоката на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію звіту від 19.05.2023 року про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 року, рахунок на оплату по замовленню № 19/05 від 19.05.2023 року, копію платіжної інструкції № 434 від 19.05.2023 року про оплату ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» послуг адвоката Крюкової М.В. у розмірі 8000 грн.
Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи ступінь складності справи та обсяг виконаних робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення судових витрат пов'язаних з оплатою правничої допомоги та стягнути з відповідачки понесені витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн.
Також з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 2684 грн., що передбачено ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6, 11, 512, 514, 525, 526, 530, 610-612, 615, 638-640, 1077 ЦК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості у розмірі 49200 (сорок дев'ять тисяч двісті) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі вісімсот чотири) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822) витрати на правову допомоги в сумі 8000 (вісім тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Щорський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.
Суддя М.С. Чигвінцев