Справа № 575/1228/23
Провадження № 3/575/800/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 р. смт. Велика Писарівка
Суддя Савєльєва А.І. В.Писарівського районного суду Сумської області розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли від ВПД № 1 (с. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 від 10.02.1998, непрацюючого, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 , ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до протоколів про адміністративні правопорушення, 09.11. 2023 року о 18:40 в с. В.Писарівка вулиця Грушевського ОСОБА_1 керував мопедом марки Хонда «Діо», не маючи права керування відповідним транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 09.11.2023 року о 18:27 в с. В.Писарівка вул. Грушевського гр. ОСОБА_1 керував мопедом марки HONDA DIO, без державного номера, з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, почервоніння очей), від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, вину не визнав та пояснив, що він на транспортному засобі не рухався, а стояв, його попрохала знайома перевести мопед до її будинку. Спочатку працівники поліції запідозрили його, що він вживав алкогольні напої, запропонували пройти медогляд на стан сп'яніння в медзакладі, а пізніше запідозрили, що він вживав наркотичні засоби. На місці пройти огляд на стан сп'яніння не пропонували. Від проходження огляду не відмовлявся. Але йому не зрозуміло саме який медогляд необхідно було проходити.
Згідно зі статтею 221 КУпАП судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП протокол є єдиним документом, у якому зазначається суть правопорушення, тобто це є фактично те обвинувачення, яке висунуто особі від імені держави відповідним державним службовцем.
Відповідно до вимог статей 251, 252, 268, 280 КУпАП суд має
вжити всі заходи щодо повного, всебічного та об'єктивного дослідження
всіх обставин справи в їх сукупності.
За змістом ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року за № 1306 «Про правила дорожнього руху».
Пунктами 1.3 та 1.9. Правил дорожнього руху України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які їх порушують, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту а пункту 2.1 Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п. 1.10 Правил дорожнього руху України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Згідно ч. ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідальність, передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП, настає за повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
На підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, надані: протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД № 006668; серії ААД № 006620 від 09.11.2023, постанова серії БАД № 286326 від 26.07.2023 за ч. 2 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 ; інформацією про пошук водія ГСЦ стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має посвідчення водія категорія «С»; копією паспорта на ОСОБА_1 ; рапортом працівника поліції про реєстрацію вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в ЄО за № 11465 від 09.11.2023; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2023 18 год.30 хв.; відеозапис на диску.
Відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
Відповідно до підпункту а пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови № 14 ПВСУ від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із змінами) слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я № 1452/735 від 09.11.2015, зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17.12.2008 за № 1103 (із змінами) та у суворій відповідності до норм ст. 266 КУпАП.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
При цьому, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП поліцейський не звільняється від обов'язку дотримуватись відповідного алгоритму дій при проведенні огляду на стан сп'яніння та оформлення його результатів, в тому числі фіксування відмови від проходження огляду водієм.
Порушення поліцейським Інструкції та Порядку при здійсненні огляду, направлення на огляд та оформлення його результатів, в тому числі оформлення відмови від проходження огляду - тягне за собою визнання недійсними результату огляду та порушення порядку складення протоколу.
Зазначеними вище положеннями нормативних актів передбачено обов'язок проходження огляду на стан сп'яніння саме водіїв транспортних засобів, тобто тих осіб, які на час зупинення керували транспортними засобами, а також тих, щодо яких наявні докази такого керування безпосередньо перед пред'явленням працівниками поліції вимоги про проходження такого огляду. Тобто факт керування особою транспортним засобом підлягає доказуванню як обставина, яка свідчить про наявність складу правопорушення за ст. 130 КУпАП.
При цьому, суд звертає увагу, що такий відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, якщо ним зафіксовано обставини зупинки транспортного засобу, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18.
Порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них регулюється Наказом Департаменту патрульної поліції від 24.11.2015 №14/1 та п.4.1, 4.2 Розділу ІV Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 №100.
Крім того, згідно п. 3.5 вищевказаної Інструкції № 100 після активації нагрудної камери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записано безперервно.
При цьому, суд зазначає, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського, що долучений до протоколу та був переглянутий у судовому засіданні, не містить фіксації тієї обставини, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції під час керування ним, відеозапис не містить фіксації будь-якого транспортного засобу та не відповідає обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення, відеозапис є переривистим.
Таким чином, доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис не є належним та допустимим доказом по справі.
Враховуючи викладене, беручи до уваги пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 , також суд зазначає при перегляді відеозапису особі не роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі направлення не видавалось,на місці пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння йому не було запропоновано, але чомусь через деякий час працівник поліції запропонував ОСОБА_1 пройти в медичному закладі огляд на стан наркотичного сп'яніння, направлення було видано після складання протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП, але останній відмовився,тому суд дійшов висновку що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа “Коробов проти України” №39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування “поза розумним сумнівом” (рішення від 18.01.1978 у справі “Ірландія проти Сполученого Королівства” (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25). Крім того, у справі «Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з'ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 36, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, ст.ст. 221, 283 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через В.Писарівський районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя А.І.Савєльєва