Єдиний унікальний номер судової справи 462/8526/14-ц
Номер провадження 8/462/4/23
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження
24 листопада 2023 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши письмову заяву уповноваженого представника Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» - генерального директора Романовської Тетяни Василівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова № 462/8526/14 від 04.06.2015 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», третя особа: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди,
встановив:
Рух справи.
У провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебували матеріали цивільної справи № 462/8526/14 за позовною заявою ОСОБА_1 до ДА «Львівські авіалінії», третя особа: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди.
Так, позивач ОСОБА_1 , 08.12.2014 року (вх. № 26063) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова з позовною заявою (яку в подальшому уточнив) до ДА «Львівські авіалінії», третя особа: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова № 462/8526/14 від 04.06.2015 року позовну заяву задоволено. Ухвалено стягнути з ДА «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку з врахуванням індексації та компенсації в сумі 1 583 279 грн. 32 коп. Стягнути з ДА «Львівські авіалінії» на користь ОСОБА_1 10 000 грн. 00 коп. моральної шкоди. Стягнути з ДА «Львівські авіалінії» на користь держави 3 654 грн. 00 коп. судового збору.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.03.2020 року заяву представника відповідача ДА «Львівські авіалінії» - Копняк М. А. про перегляд заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04.06.2015 року - залишено без задоволення.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16.10.2020 року апеляційну скаргу ДА «Львівські авіалінії» на рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04.06.2015 року визнано неподаною і повернуто її скаржнику.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16.06.2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ДА «Львівські авіалінії» на заочне рішення Залізничного районного суду міста Львова від 04.06.2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДА «Львівські авіалінії», третя особа: Вільна професійна спілка інженерно - технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.04.2023 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» на ухвалу Львівського апеляційного суду від 16.06.2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ДА «Львівські авіалінії», правонаступником якого є ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького», третя особа - вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди, відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 13.02.2023 року у задоволенні заяви АТ «Банк Кредит Дніпро» про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04.06.2015 року - відмовлено. Постановлено відмовити у відкритті апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» ім. Д. Галицького» на заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04.06.2015 року.
Отже рішення Залізничного районного суду м. Львова набрало законної сили 21.07.2015 року.
Суть клопотання (заяви), що вирішується.
16.11.2023 року (вх. № 24447) від уповноваженого представника ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» - генерального директора Романовської Т. В. до Залізничного районного суду м. Львова надійшла письмова заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова № 462/8526/14 від 04.06.2015 року. Із змісту вказаної заяви вбачається, що остання просить суд заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити та скасувати заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04.06.2015 року, ухвалити нове рішення, яким к задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Звертає увагу на те, що про обставину, яка стала підставою для подання заяви про перегляд заочного рішення за нововиявленими обставинами ДП «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» дізналося 25.10.2023 року під час ознайомлення з матеріалами справи № 2-447/11 у апеляційній інстанції.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, крім іншого, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження. Так, перевіривши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.
Щодо можливості прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Статтею 6 Конвенції передбачено право на справедливий суд. Тривале невиконання рішень, постановлених національними судами є системною проблемою України, яка констатована у декількох рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
ЄСПЛ у п. 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені ст. 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення ЄСПЛ у справі «Піалопулос та інші проти Греції»).
Так, відповідно до ст. 423 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
ЄСПЛ зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» - принципу остаточності рішень суду.
Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03.04.2008 року).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. russia, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18.11.2004 року).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
Разом з тим п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України який підлягає до застосування з урахуванням положень частини першої цієї статті, передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної п. 1 ч. 2 ст. 423 цього Кодексу, не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
За умовами ч. 3 ст. 424 ЦПК України строки, визначені у ч. 2 цієї статті, не можуть бути поновлені.
Тобто строк, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 424 ЦПК України є преклюзивним та поновленню не підлягає.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає
в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Обов'язковість остаточності судового рішення як основи принципу верховенства права ЄСПЛ розглядав неодноразово.
У справі «Христов проти України» суд визначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка передбачає принцип юридичної визначеності, що є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів.
Розглядаючи підстави поновлення строків, ЄСПЛ вказав, що однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення в їхній справі.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, аби дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення «Олександр Шевченко проти України» та «Трух проти України»).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими, може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Висновки суду.
Відтак, доводи заявника про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є неприйнятними, оскільки ним пропущено преклюзивний процесуальний строк для звернення до суду із відповідною заявою у розумінні ч. 3 ст. 424 ЦПК України.
Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дана ухвала постановляється з урахуванням періоду перебування судді у відпустці
На підставі наведеного та керуючись ст. 423-425, 427 ЦПК України, суд -
постановив:
У відкритті провадження за заявою уповноваженого представника Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького» - генерального директора Романовської Тетяни Василівни про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м. Львова № 462/8526/14 від 04.06.2015 року за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії», третя особа: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко