441/1023/16-ц 2/441/17/2023
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2023 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючої - судді Яворської Н.І.,
з участю секретаря судового засідання Цап І.М.,
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Городоцька міська рада Львівської області про визнання незаконним та скасування запису в частині реєстрації права власності на господарські споруди,-
ВСТАНОВИВ:
05.08.2016 ОСОБА_2 звернулась із вищевказаним позовом до Городоцького районного суду Львівської області, в обґрунтування якого з урахуванням подальшого змінення статусу особи відповідача ОСОБА_5 на ОСОБА_4 , послалась на те, що їй згідно договору дарування серії ВТМ №634962 від 25.04.2014 на праві особистої власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 , до даного будинку належать господарські споруди сарай (стодола) позначений на плані літерою Б, сарай (шопа) позначений літерою В, огорожа та криниця.
Весною 2016 року вона дізналася про порушення свого права, а саме: відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 по 1/2 частці за кожним зареєстровано як складові до домоволодіння по АДРЕСА_2 на господарські споруди - стодолу позначену літерою - В , вбиральню та комірку позначену літерою - Д, що фактично належить їй на праві власності і належать до її житлового будинку та позначені в її техдокументації літерами «Б» та « В».
Питання належності спірних наведених вище господарських споруд вирішувалось Городоцьким районним судом Львівської області 05.06.2008 та 20.11.2012, рішення набрали законної сили, проте відповідачі, всупереч встановлених судами належного на праві власності будинковолодіння, зареєстрували за собою і господарські споруди, які є її власністю.
Просила визнати незаконними та скасувати запис в частині реєстрації права власності на господарські споруди: стодолу, позначену літерою - В, вбиральню та комірку, позначену літ. - Д, які належать на праві спільної часткової власності по 1/2 ОСОБА_3 , відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданим реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Львівської області 06.06.2014, номер запису про право власності 5927047, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 379060046209, дата державної реєстрації 05.06.2014 та ОСОБА_5 , що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданим реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Львівської області 06.06.2014, номер запису про право власності 5927866, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 379060046209 дата державної реєстрації 05.06.2014.
08.08.2016 ухвалою Городоцького районного суду Львівської області відкрито провадження у справі (т.1 а.с.26).
07.12.2016 ухвалою Городоцького районного суду Львівської області провадження зупинено до розгляду позовної заяви за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , третя особа - приватний нотаріус Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Тимофєєва Агнеса Матвіївна, КП «Городоцьке районне бюро технічної інвентаризації» про виключення запису з технічного паспорта, визнання договору дарування частково недійсним та скасування реєстрації про право власності (т.1 а.с.92).
23.10.2017 ухвалою Городоцького районного суду відновлено провадження у справі (т.1 а.с.95).
19.12.2017 ухвалою Городоцького районного суду Львівської області провадження зупинено до набрання законної сили рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 11.10.2017, яким ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в позові відмовлено.
10.08.2020 ухвалою Городоцького районного суду Львівської області після повернення справи з Верховного Суду поновлено провадження у справі (а.с.143).
Згідно копії свідоцтва про смерть, відповідач ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.150).
Відповідно до матеріалів копії спадкової справи та клопотання позивача, до участі у справі залучено правонаступника відповідача ОСОБА_5 - спадкоємця ОСОБА_4 (т.1 а.с. 159-188, 230).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимог підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з викладених у ньому підстав, крім того пояснив, що питання належності спірних господарських споруд вирішувались судами неодноразово, в судових засіданнях було встановлено, що позивачці належить за договором дарування стодола позначена літерою-В, вбиральня та комірка позначена літерою Д, які оформили неправомірно за собою відповідачі по 1/2 частини.
Представник відповідача - ОСОБА_3 - адвокат Манукян М.А. проти задоволення позову заперечувала, в подальшому в останнє судове засідання не явилася і в черговий раз подала клопотання про відкладення розгляду даної справи на іншу дату у зв'язку з її зайнятістю в той день в іншому судовому засіданні.
Відповідач ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи,про що свідчить поштове повідомлення, заяв клопотань суду не подав.
Представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , адвокат Каралюс В.М. позов не визнавала, черговий раз просила судове засідання призначене на 16.11.2023 відкласти на іншу дату у зв'язку з перебуванням її у відпустці.
Представник третьої особи Городоцької міської ради, подали пояснення стосовно позову та просили розглядати справу у відсутності їх представника. В поясненні просили врахувати рішення Городоцького районного суду Львівської області від 05.06.2008, згідно якого за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було визнано право власності на будинковолодіння АДРЕСА_2 , крім цього ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 27.02.2009 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення, в якому останні просили зазначити спірні господарські споруди такими, що входять до будинковолодіння АДРЕСА_2 . (а.с.76-78).
Не заперечують щодо задоволення позовних вимог.
За викладених обставин суд, з урахуванням довготривалого часу розгляду справи, неодноразових відкладень судових засідань за клопотанням відповідачів та їх представників, а також, що в клопотанні від 15.11.2023 представника ОСОБА_7 вказано, що в іншому суді вона зайнята об 11.00 годині, дана справа призначена на 14 годину, представник ОСОБА_8 попередньо до виходу у відпустку була попереджена про день розгляду справи, отже, суд керуючись нормами ст.ст.44, 211, 223 ЦПК України, вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд даної цивільної справи по суті за фактичної явки учасників справи.
Вислухавши представника позивачки, попередньо пояснення представників відповідачів, вивчивши письмові докази долучені до матеріалів цивільної справи, рішення попередніх судів у цивільних справах №№ 2/441/345/2018, 2а/1305/74/2012, 2/323/1736/08 суд приходить до наступного висновку, на підставі нижчевикладеного.
Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
За положеннями ст. 3 ч.1, ст. ст. 4, 10, 11, 60, 61, 213 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних та юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь в справі.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Рішення суду обґрунтовується лише тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській цивільній, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, в судовому засіданні, із долучених до справи копій договору дарування від 25.04.2014 та витягу із Державного реєстру речових прав встановлено, що позивачка ОСОБА_2 є власником житлового будинку на АДРЕСА_1 , до будинку належить сарай літера «Б», сарай літера «В», огорожа літера 1 та криниця літера «К» (а.с.16, 17).
Спірні господарські будівлі, право власності на які зареєстровано по 1/2 за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , зведені на АДРЕСА_1 (тобто віднесені до будинку позивачки) і ніколи не входили до складу будинковолодіння, що на АДРЕСА_2 (відповідачів), що стверджується, окрім досліджених в судовому засіданні інвентаризаційних справ на будинковолодіння на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , копією генерального плану земельної ділянки АДРЕСА_3 на ім'я ОСОБА_9 , розробленого на підставі рішення Городоцького міськвиконкому від 05.09.1955 (а.с., 12,13, 21,22).
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 05.06.2008 у цивільній справі № 2-323/1736/08 за ОСОБА_5 , ОСОБА_3 визнано право власності по 1/2 частці будинковолодіння АДРЕСА_4 (т.1 а.с.9).
Згідно копії рішення Городоцького районного суду Львівської області від 11.10.2017, яке набрало законної сили, в позові ОСОБА_10 та ОСОБА_5 було відмовлено у: виключенні запису про володіння стодолою Б та шопою В з технічного паспорта на домоволодіння АДРЕСА_1 (що належить позивачці); визнанні недійсним договору - дарування укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , серія ВТМ № 634962 від 25.04.2014, що посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Тимофєєвою Агнесою Матвіївною за реєстром № 322, в частині відчуження господарських споруд, і зокрема сараю (стодоли) та сараю (шопи), що на плані відповідно під літерою Б і В, на АДРЕСА_1 ; скасуванні реєстрації права власності ОСОБА_2 від 25.04.2014 на спірні споруди та визнанні права власності на 2/3 частини сараю позначеного у витягу як стодола В та право власності на 1/1 частку шопи, позначеної у витягу як комірка Д у складі домоволодіння, що на АДРЕСА_2 .
Також цим же рішенням суду було встановлено, що господарські будівлі - стодола під літ. Б та шопа літ. В на АДРЕСА_1 є складовою будинку на АДРЕСА_1 , право власності на які зареєстровано за позивачкою ОСОБА_2 (т.1 а.с.99-101, 113-116).
Згідно рішення Городоцького районного суду Львівської області від 11.12.2018, яке набрало законної сили, ОСОБА_3 ОСОБА_5 (прож. на АДРЕСА_2 ,) було відмовлено в позові до ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_2 (прож. на АДРЕСА_1 ,) про: визнання недійсним договору дарування 1/2 частини будинку від 24 квітня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Тимофєєвою А.М. за реєстровим № 310, в частині дарування ОСОБА_6 господарських споруд - сараю (стодоли) та сараю (шопи), що на АДРЕСА_1 ; визнання недійсним договору купівлі - продажу 1/2 частини будинку від 24 квітня 2014 року посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Тимофєєвою А.М. за реєстровим №312, в частині відчуження ОСОБА_6 господарських споруд - сараю (стодоли) та сараю (шопи), що на АДРЕСА_1 ; визнання недійсним договору дарування будинку укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , серія ВТМ №634962 від 25 квітня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області Тимофєєвою А.М. за реєстровим №322, в частині дарування ОСОБА_6 господарських споруд - сараю (стодоли) та сараю (шопи комірки), що на АДРЕСА_1 ; скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на сарай (стодолу) позначений на плані літерою «Б» та сарай (шопу) позначений на плані літерою «В», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 5479276 від 25 квітня 2014 року - (справа № 2/441/345/2018 т. 1 а.с.249-253).
Рішення було переглянуто Верховним Судом і Постановою від 15.07.2020 залишено без змін (т.2 а.с.98-102).
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (т.1 а.с.12) вбачається, що 05.06.2014, на підставі заяви ОСОБА_3 (відповідача), під реєстраційним номером 379060046209, крім реєстрації домоволодіння в АДРЕСА_2 , внесено відомості про спірні об'єкти господарських споруд під літерою В стодола та під літерою Д комірка.
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (т.1 а.с.13) вбачається, що 05.06.2014, на підставі заяви ОСОБА_5 (відповідача 2), під реєстраційним номером 379060046209, крім реєстрації домоволодіння в АДРЕСА_2 , внесено відомості про спірні об'єкти господарських споруд під літерою В стодола та під літерою Д комірка, за кожним по 1/2 частці.
З копій витягів (т.1 а.с. 14, 15, 99, 113) про реєстрацію права власності на домоволодіння в АДРЕСА_2 , виданих комунальним підприємством Городоцького РБТІ, вбачається, що за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровано право власності по 1/2 частці виключно домоволодіння на підставі рішення Городоцького районного суду Львівської області № 2-323/2008 від 05.06.2008, тобто на підставі рішення, в якому відсутні спірні господарські споруди і вони не входили у спадкове майно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 27.02.2009 у справі № 2-323/08 ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було відмовлено у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення у цій справі, в якій вони просили зазначити господарські споруди, які входять у будинковолодіння АДРЕСА_2 (а.с.42).
Так, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
За змістом положень ст.41 Конституції України, ст.ст.179, 181, 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (нерухоме майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.
Положеннями, ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Нормами ст.328 ЦК України визначено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, та на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.ст.4, 5, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.п.18, 19 Порядку державній реєстрації прав підлягають в обов'язковому порядку право власності на об'єкти нерухоме майно, в тому числі житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідного запису про право власності.
Нормою ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.56 Порядку передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема: укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Нормою ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.51 Порядку ведення визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до вказаного Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
За змістом ст.ст.12, 13, 76, 81, 82 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.
Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті приведених норм законодавства, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову в повному обсязі.
Внесений відповідний оспорюваний запис до державного реєстру, щодо реєстрації по 1/2 спільної часткової власності за відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на господарські споруди, а саме, стодолу позначену літ. В, вбиральню та комірку, позначену літ. Д, слід визнати незаконними та скасувати в частині реєстрації права власності на ці господарські споруди за ОСОБА_3 та ОСОБА_5 відповідно до ст. 26 ч.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Що стосується наданих суду представниками відповідачів копії Свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_9 , фотокопій топографічних зйомок, то таким суд оцінки не дає з огляду на те, що такі були предметом дослідження в попередніх цивільних справах, рішення в яких набрали законної сили.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормою ст.141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, а також те, що представник позивачки не просив стягувати їх з відповідачів, суд залишає такі за позивачем.
Керуючись ст.12,13,81,89,141,259, 263-265,280 ЦПК України суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати незаконними та скасувати запис в частині реєстрації права власності на господарські споруди: стодолу, позначену літерою - В, вбиральню та комірку, позначену літ. - Д, які належать на праві спільної часткової власності по 1/2 ОСОБА_3 , відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданим реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Львівської області 06.06.2014, номер запису про право власності 5927047, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 379060046209, дата державної реєстрації 05.06.2014 та ОСОБА_5 , що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, виданим реєстраційною службою Городоцького районного управління юстиції Львівської області 06.06.2014, номер запису про право власності 5927866, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 379060046209 дата державної реєстрації 05.06.2014.
Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24.11.2023.
Суддя Яворська Н.І.