Справа № 333/7850/23
Провадження № 1-кп/333/773/23
УХВАЛА
Іменем України
16 листопада 2022 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5
при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження № 12023082040001180 від 26.07.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 с. 185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Комунарського районного суду м. Запоріжжя перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12023082040001180 від 26.07.2023 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 с. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 тримання під домашнім арештом строком на 2 місяці з 20-00 год. по 05-00 год. за місцем проживання із подальшим виконанням покладених на нього обов'язків.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_4 не заперечував проти продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, проте просив суд змінити часи, а саме з 22 год. до 05-00 год., оскільки обвинувачений не встигає повернутись додому з роботи до 20-00 години.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав свого захисника.
Учасники процесу заперечень не мали.
Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у частині другій ст.183 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Судом встановлено, що 20.09.2023 року обвинуваченому ОСОБА_5 було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашнього арешту із перебуванням останнього, у період часу з 20-00 години до 05-00 години наступної доби, за місцем проживання: АДРЕСА_1 , строком до 20 листопада 2023 року.
Водночас, завершити судове провадження наразі неможливо.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , суд оцінює та враховує у сукупності такі обставини: особистість обвинуваченого, його майновий стан, соціальні зв'язки.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, санкцією статті якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, але таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо не враховувати. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
При вивченні даних про особистість ОСОБА_5 встановлено, що він є раніше судимим, має зареєстроване та постійне місце проживання у м. Запоріжжя, має стійкі соціальні зв'язки: проживає з цивільною дружиною, ОСОБА_5 працює вантажником в ТОВ «ФОП ОСОБА_6 », отримує дохід, має позитивну характеристику з місця роботи. Потерпілому відшкодовано шкоду в повному обсязі.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 умов запобіжного заходу не порушував, що також не заперечував і прокурор, при цьому матеріали кримінального провадження також не містять доказів того, що обвинувачений порушував або намагався порушувати умови домашнього арешту.
Судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
У зв'язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового слідства, виконання процесуальних рішень у справі дійшов висновку, за доцільне продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Керуючись ст.ст. 181, 183, 186, 193, 194, 196, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із перебуванням останнього, у період часу з 22-00 години до 05-00 години наступної доби, за місцем проживання: АДРЕСА_1 , строком до 16.01.2024 року.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати своє місце проживання: АДРЕСА_1 , у період часу з 22-00 години до 05-00 години наступної доби.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
2. Не відлучатися за межі м. Запоріжжя без дозволу суду.
3. Прибувати за кожною вимогою суду.
Ухвала судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Виконання ухвали про домашній арешт доручити співробітникам відділу поліції №1 Запорізького ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1