Рішення від 22.11.2023 по справі 309/4892/23

Справа № 309/4892/23

Провадження № 2-а/309/61/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого - судді Кемінь В.Д.

з участю секретаря Плиска А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Хуст адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Поковба Тетяна Василівна до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду через свого представник - адвоката Поковба Т.В. із позовом Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 25.09.2023 року серії ЕГА №1186949 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП. В обґрунтування позову посилалася на те, що згідно вказаної постанови 25.09.2023 року гр. ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик спецслужб, а саме зателефонував на лінію «102». Із вказаною постановою не погоджується, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з відсутністю доказів наявності у позивача умислу на вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, та наголосив при цьому, що зазначену постанову прийнято з порушенням вимог ст. 251, 280, 283 КУпАП. При винесенні постанови сержантом ОСОБА_2 неправильно вказано анкетні дані правопорушника, а саме по-батькові позивач « ОСОБА_1 », а в постанові ЕГА №1186949 вказано « ОСОБА_1 ». Просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвалою суду від 10.10.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

02.11.2023 представником позивача адвокатом Поковба Т.В. надано суду письмові докази на усунення недоліків позовної заяви.

03.11.2023 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача подала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності та відсутності позивачки.

Представник відповідача Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч.1 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, проводити розгляд справи по суті, на підставі наявних доказів та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №1186949 від 25.09.2023 року, позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст.183 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 гр. Згідно оскаржуваної постанови 25.09.2023 року позивач ОСОБА_1 здійснив завідомо неправдивий виклик спецслужб, а саме зателефонувала на лінію «102».

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно дост.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП.

Згідно з ч.1, 2ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена, зокрема, ст.183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст.283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові, дату народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Статтею 183 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань.

Об'єктивною стороною вказаного правопорушення є виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно дост.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне встановлення обставин справи, вирішення її у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов'язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Зазначені положення повністю відповідають і вимогам п.9 ч.1ст.31 Закону України «Про Національну поліцію», які вказують, що поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що при винесенні постанови збиралися та враховувалися якісь докази, чи опитувалася особа яка притягується до адміністративної відповідальності.

Окрім того інспектор поліції, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до лінії «102», тобто не встановивши фактичні обставини справи, притягнули позивача до адміністративної відповідальності.

В постанові не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме не вказано завідомо неправдивий виклик якої з вказаних в статті служб вчинив ОСОБА_1 .

Зважаючи на те, що відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують заперечення проти позову, суд приходить до висновку, що жодним доказом наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП в діях позивача встановлено не було.

Отже, поліцейським при виявленні правопорушення, фіксації правопорушення, формуванні доказової бази (матеріалів справи), розгляду справи про адміністративне правопорушення не дотримано вимог ст.258 КУпАП, оскільки після виявлення факту правопорушення працівник поліції зобов'язаний зібрати належні та допустимі докази такого правопорушення.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем правомірність свого рішення не доведено.

Враховуючи наведене, суд вважає висновки поліцейського про порушення позивачем вимог КУпАП припущеннями та такими, що не підтверджені фактичними даними для доказування вини особи, оскільки обставини з якими закон пов'язує настання даних подій відповідачами не доведені.

Приписами ст.129 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, задекларовано, що основними засадами судочинства, серед іншого, є змагальність та забезпечення доведеності вини.

Відповідно дост.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зіст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Наведене свідчить, що під час винесення постанови були порушені норми чинного законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право на об'єктивний та справедливий розгляд справи.

На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини та докази, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення та винесенні оскаржуваної постанови не було дотримано вимоги КУпАП.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень на який покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення, не доведено правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність вищевказаним критеріям, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою її не було мотивовано та не дотримано встановленого законом порядку її винесення, поліцейським при її винесенні не було зібрано відповідні докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, у постанові не вказано обставин правопорушення. Враховуючи вище перелічені порушення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України.

Згідно з п.3 ч.3ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

У судовому засіданні встановлено, що доводи представника позивача стосовно відсутності в діях ОСОБА_1 складу адмінправопорушення, передбаченого ст.183 КУпАП не спростовані відповідачем, а відтак суд приходить до висновку, що при винесенні оспорюваної постанови не були дотримані положення КУпАП щодо необхідності з'ясування всіх обставин справи, а тому суд вважає, що постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому суд враховує, що відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України при обґрунтованості заявлених вимог щодо наявності підстав для скасування рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд уповноважений закрити справу про адміністративне правопорушення, а тому з метою повного відновлення прав позивача, суд вважає необхідним закрити справу про адміністративне правопорушення щодо нього.

З копії оскаржуваної постанови вбачається, що її було складено 25.09.2023 року, позивачем подано до суду адміністративний позов про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення 05.10.2023 року, отже позовна заява подана в межах десятиденного строку, встановленого ст.289 КУпАП та ст.286 КАС України.

Отже, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення за ст.183 КУпАП, відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України необхідно скасувати постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Частиною 1статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Питання про судові витрати суд вирішує в порядку ч. 1 ст. 139 КАС України та стягує на користь позивачки судовий збір у розмірі 1073,60 гривень за рахунок бюджетних асигнувань ї Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області.

На підставі ст.ст.222, 258, 265-2, 283, 287, 293 КУпАП, керуючись ст.ст.9, 246, 250, 268, 286 КАС України

УХВАЛИВ:

Скасувати постанову серії ЕГА № 1186949 від 25.09.2023 винесену поліцейським Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Вовчок Валерієм Васильовичем, щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 536,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.

Попередній документ
115183041
Наступний документ
115183043
Інформація про рішення:
№ рішення: 115183042
№ справи: 309/4892/23
Дата рішення: 22.11.2023
Дата публікації: 28.11.2023
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хустський районний суд Закарпатської області
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.11.2023)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 05.10.2023
Предмет позову: про скуасування постанови
Розклад засідань:
22.11.2023 10:00 Хустський районний суд Закарпатської області