Справа №220/1303/23
Провадження № 2-о/220/14/23
УХВАЛА
Іменем України
23 листопада 2023 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Якішиної О.М.
за участю секретаря Черняєвої С.П.
представника заявника адвоката Єланського О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини про батька,
BСТАНОВИВ:
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини про батька.
На обґрунтування своїх вимог заявник зазначила, що з 2006 року проживала однією сім'єю із ОСОБА_5 , має спільну дитину, а встановлення факту необхідне для отримання спадщини після його смерті у вигляді двох земельних ділянок.
Ухвалою суду від 04.10.2023 р. відкрито провадження у справі, витребувано:
- з Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відомості відносно родинних зв'язків ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батька, мати, дружини, дітей, братів, сестер, а також відомості, чи не зареєстровано їх смерть, у разі наявності;
- у приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. інформаційні довідки зі спадкового реєстру, щодо заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також щодо зареєстрованих від його імені заповітів/ спадкових договорів.
11.10.2023 року на адресу суду надійшла відповідь Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосовно родинних зв'язків, в якій зазначено що, у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно інформаційних довідок зі спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заведена, заповіти/ спадкові договори відсутні.
Ухвалою суду від 31.10.2023 року залучено до участі в справі в якості заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ).
Витребувано з Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС України в Донецькій області відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також з Управління соціального захисту населення Волноваської РДА відомості про місце реєстрації, як внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно отриманої відповіді як внутрішньо переміщені особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не зареєстровані.
Згідно інформації Відділу адресно-довідкової роботи Головного управління ДМС України в Донецькій області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованими / знятими з реєстрації місця проживання на території Донецької області не значаться.
Згідно даних демографічного реєстру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Представник заявника заперечував проти залишення заяви без розгляду, посилаючись на відсутність спору про право.
Вислухавши представника заявника, дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю її такою, що підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Статтею 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Процесуальний закон передбачає умови, за яких в окремому провадженні можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, зокрема: факти, що підлягають установленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні безпосередньо залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичної особи без повторного звернення до суду на підставі цього рішення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК).
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Такий правовий висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 320/948/18.
Згідно роз'яснень, які містять у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Тобто визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, поняття "спір про право" пов'язане виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З матеріалів заяви вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту батьківства з метою подальшого оформлення її дитиною спадщини після смерті ОСОБА_5 .
З заяви ОСОБА_1 вбачається, що 26.09.2023 р. вона зверталась до приватного нотаріуса Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. як законний представник свого сина ОСОБА_6 , 2006 року народження, з приводу подання заяви про прийняття спадщини та подальшого отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , однак, Приватним нотаріусом Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г. їй було роз'яснено, що неповнолітній ОСОБА_6 позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, оскільки не встановлено факт бітьківства, та рекомендовано звернутися до суду. Отже, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Наявність по даному провадженню заінтересованих осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , відсутність від таких осіб будь-яких даних про згоду з заявленими заявником вимогами, також може свідчити про наявність спору про право у вказаному провадженні.
За умови відсутності спадкоємців за заповітом та законом, усунення спадкоємців від спадщини, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, спадщина може перейти до територіальної громади на підставі рішення суду.
Так, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (ч.1,3 ст.1277 ЦК України).
Отже, факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню у порядку окремого провадження, оскільки із поданої заяви встановлено, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження.
Зазначене відповідає висновкам, викладеним Верховним Судом у постановах від 29.06.2022 р. у справі № 205/6338/21 та від 30.06.2023 року у справі № 490/1819/22.
За приписами ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Оскільки встановлення факту батьківства потрібно заявнику для отримання спадкового майна у власність після смерті ОСОБА_5 , на яке можуть претендувати родичі спадкодавця або територіальна громада, суд доходить висновку, що наявний спір про право, який в порядку окремого провадження розгляду не підлягає, а підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Роз'яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи викладене, керуючись ст.175, 185 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Васильківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), Приватний нотаріус Синельниківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Головко М.Г., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини про батька залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що він має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Великоновосілківський районний суд Донецької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 27.11.2023 р.
Суддя О.М. Якішина