Справа № 127/35063/23
Провадження 2-н/127/6504/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію.
Судом у порядку, передбаченому ч. 5 та ч. 7 ст. 165 ЦПК України, отримано інформацію про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Як вбачається із інформаційної довідки з реєстру Вінницької міської територіальної громади Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради від 21.11.2023 № 79326 та № 79327 (одержано суддею 24.11.2023) про зняття з реєстрації місця проживання боржника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знято з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку із вибуттям до нового місця проживання: Україна, з 04.07.2023.
Таким чином, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, згідно із ч. 9 ст. 165 ЦПК України.
Крім того, судом прийнято до уваги, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, пов'язані із споживанням послуг ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.06.2023 до 30.09.2023 в той час, як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаною адресою не зареєстрована з 04.07.2023.
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що ОСОБА_1 , є власником помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , а відтак повинна нести витрати з його утримання і обслуговування з 04.07.2023.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу має містити обґрунтування заявлених вимог, перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, до заяви обов'язково має бути додано документи, що підтверджують ці обставини.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини, заява про видачу судового наказу не містить належного обґрунтування заявлених вимог і достатніх доказів, які б підтверджували ці обставини.
Однак, звертаючись до суду із заявою, заявник на власний розсуд визначився із обґрунтуванням вимог і надав ті документи, на підтвердження викладених обставин, які вважав за потрібне. Тому підстави для застосування судом п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, відсутні. Водночас, вищевказані обставини повинні бути прийняті до уваги і враховані під час ухвалення судового рішення.
Таким чином, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію за період з 04.07.2023 до 30.09.2023, що є підставою, для відмови у видачі судового наказу згідно із п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Також судом прийнято до уваги, що заявником заявлена вимога про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію за період з 01.06.2023 до 30.09.2023, а боржниця знята з реєстрації з 04.07.2023.
Однак, положеннями розділу ІІ ЦПК України не передбачено можливість розгляду частини вимог, зважаючи що такі вимоги, у відповідності до ст. 161 ЦПК України, віднесені до тих, які підлягають розгляду в порядку наказного провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Тому, враховуючи вищевказане, те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, суд прийшов до висновку, що дані обставини можуть бути досліджені лише у позовному, а не наказному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 164, п. 8 ч. 1 і ч. 9 ст. 165,ч. 1 ст. 166, ч. 1 і ч. 2 ст. 167, 258-261 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електроенергію.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ цього Кодексу, після усунення її недоліків.
Внесена сума судового збору Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Вінниця» поверненню не підлягає. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Суддя: