Справа № 127/26887/22
Провадження № 2-п/127/67/23
УХВАЛА
Іменем України
21 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
у складі головуючого судді Бойко В.М.,
при секретарі Поперечної А.О.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
позивача ОСОБА_2 ,
представника позивача ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці заяву представника відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання та придбання майна, визнання права спільної сумісної власності на майно, суд -
ВСТАНОВИВ:
08.11.2023 ОСОБА_4 , через свого представника ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про перегляд заочного судового рішення суду від 27.06.2023 року у цивільній справі №127/26887/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання та придбання майна, визнання права спільної сумісної власності на майно.
Заява мотивована тим, що відповідачка не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, та дізналася про винесене рішення тільки 09.10.2023 року. В судові засідання відповідачка не мала можливості з'являтися, у зв'язку з тим, що постійно проживає у Австралії. При цьому, позивачу було відомо про це, однак він не повідомив суд про її перебування за межами України. Представник відповідачки вказала, що вона позовниі вимоги не визнає у повному обсязі. Крім того, зазанчила, що до 01.01.2004 року законодавством України не було визначено норми про спільне проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, які не перебувають у шлюбі між собою. Тому встановлення даного факту у період до 01.01.2004 року законом не передбачено. Також, позивачка заперечує щодо спільно набуто майна, оскільки квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 , яка в подальшому була переведена в нежитлове приміщення були придбані за її особисті кошти отримані від підприємницької діяльності, якою вона займалася з 1992 року. При цьому, ОСОБА_2 своїх коштів не докладав. Відповідачка вважає, що надані позивачем докази є неналежними та не підтверджують факту спільного проживання та придбання спільного майна. Вказала, що позивач по справі у відносинах з відповідачкою завжди займав споживацьку позицію, сім'ю не утримував, вчиняв домашнє насильство, погрожував їй, та весь тягар забезпечення сім'ї несла відповідачка, а оскільки вона переїхала проживати до іншої країни, позивач скористався цим, та вводячи суд в оману визнав право власності на її особисте майно.
Ухвалою суду від 09.11.2023 року заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 було прийнято до провадження, призначено судове засідання, поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 заперечував щодо задоволення заяви, вважав рішення суду законним та обгрунтованим.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовму засіданні заперечувала щодо задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно ддо ч.1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України скасування заочного рішення можливе лише за наявності двох обставин: 1) відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
Судом було вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідачки і в ухвалі про відкриття провадження у справі, запропоновано надати письмові заперечення проти позову із посиланням на докази, що підтверджують такі заперечення.
Тому на підставі вимог ст.ст. 281 ЦПК України було постановлено ухвалу про заочний розгляд даної справи.
Крім того, до заяви про перегляд заочного рішення доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, представник відповідачки не подала.
Інших доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, представник не надала.
В силу ст. 76-77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тому при ухваленні заочного рішення від 27.06.2023 року судом були досліджені і оцінені в сукупності всі надані докази у справі, враховані норми ЦПК щодо доказування, на підставі яких суд дійшов висновку про задоволення позову.
Таким чином, враховуючи наведені обставини, підстав для перегляду заочного рішення від 27.06.2023 року немає.
Разом з тим, суд вважає необхідним роз'яснити відповідачці ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27.06.2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання та придбання майна, визнання права спільної сумісної власності на майно - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: