Справа № 953/11363/23
н/п 2-н/953/1301/23
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
24 листопада 2023 року м.Харків
Київський районний суд м.Харкова у складі: головуючої судді - Лисиченко С.М. розглянувши заяву Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,-
ВСТАНОВИВ:
17 листопада 2023 року до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» із вимогою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по квартплаті у сумі 12902,35 гривень та судового збору у сумі 268,40 гривень.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Харкова від 17.11.2023 вказану заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Лисиченко С.М.
Дослідивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд прийшов до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додаються документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника (пункт 2 частини третьої статті 163 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Верховний Суд у своїх рішеннях (ухвали ВС від 13.03.2020 у справі № 922/2844/19, від 22.02.2021 у справі № 908/183/20) звернув увагу на те, що за загальним правилом у теорії права самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси за законом, статутом, положенням.
При цьому в згаданих ухвалах Верховний Суд зазначив, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 02.07.2020 у справі № 9901/39/20.
Таким чином, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Заяву про видачу судового наказу підписано Соколом Є. із зазнченням того, що він є ректором НТУ «ХПІ», проте матеріали справи не містять визначених частиною 3 статті 58 ЦПК України документів, які можуть підтвердити повноваження Сокола Є. представляти НТУ «ХПІ» в порядку самопредставництва.
Відповідно до частин 1, 2 статті 165 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: 1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; 2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене, суддя відмовляє у видачі судового наказу.
Статтею 166 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.163,165 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
У видачі судового наказу про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - відмовити.
Роз'яснити стягувачу, що відповідно до частини 1 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1статті 165 цього кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.М. Лисиченко