Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 листопада 2023 р. справа № 520/33128/23
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ольга Горшкова, розглянувши позовну заяву Приватного підприємства "Мейдан" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Мейдан" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 30.12.2021 № 154166 про відповідність Приватного підприємства "Мейдан" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відповідно до п.3 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 та 7 ст.161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивачем, в обґрунтування своєї правової позиції надано до суду лише оскаржуване рішення, жодних доказів, які б свідчили про його неправомірність, позивачем не надано.
Також, відповідно до положень частин 1 та 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).
Предметом даного позову є оскарження рішення Головного управління ДПС у м. Києві про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Вказане рішення датоване 30.12.2021.
Позивачем, разом із позовною заявою надано до суду заяву про поновлення процесуального строку, в якій останній зазначив, що про прийняття оскаржуваного рішення дізнався із квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 13.11.2023 №1.
Крім того, вказав, що після прийняття оскаржуваного рішення (30.12.2021) підприємством направлялась 07.02.2022 податкова накладна від 01.02.2022 № 76, яка була прийнята та зареєстрована без процедури зупинення.
Таким чином, позивач вважає, що не був обізнаний про існування оскаржуваного рішення.
Суд зауважує, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При цьому, "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
За умови отримання спірного рішення через електронний кабінет платника податків у день його винесення посилання позивача на те, що він дізнався про це рішення під час реєстрації податкових накладних майже через рік суд не може вважати прийнятним аргументом для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.01.2023 по справі № 380/14985/21 дійшов також наступного висновку: «поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з позовом.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Таким чином, позивачем надано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, однак судом визнаються неповажними обставини, викладені в ній.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду: належним чином засвідчені докази, в обґрунтування своєї правової позиції; заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.3 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску звернення до суду із даним позовом, викладені в заяві від 20.11.2023.
Позовну заяву Приватного підприємства "Мейдан" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу термін - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду належним чином засвідчених доказів, в обґрунтування своєї правової позиції; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку звернення до суду.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ольга ГОРШКОВА