ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/6485/23
24 листопада 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови у внесенні змін (виправленні помилок обчислення розміру складових пенсії) в розрахунок пенсії з 01.03.2023, в тому числі збільшення до пенсії, як інваліду війни 2 групи відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381, у розмірі 25% від основного розміру пенсії;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області внести зміни (виправити помилки обчислення розміру складових пенсії) в розрахунок пенсії з 01.03.2023, в тому числі збільшення до пенсії, як інваліду війни 2 групи відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення" від 28.12.2011 №1381, у розмірі 25% від основного розміру пенсії з урахуванням сум підвищення (індексації) пенсії за 2022 в розмірі 2176,80 грн та 2023 роки в розмірі 1500,00 грн, а саме з загальної суми 19225,40 грн, та здійснити виплату пенсії по інвалідності з 01.03.2023 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при здійсненні перерахунку пенсії позивача, на виконання рішення суду від 19.05.2023 у справі №500/1511/23, відповідач на власний розсуд змінив послідовність дій із застосування розміру грошового забезпечення, що призвело до нарахування неналежного розміру його пенсії.
Так, позивач вказує, що виходячи із порядку обчислення пенсії проведеного відповідачем станом на 01.02.2023, відповідач при виконанні рішення суду від 19.05.2023 у справі №500/1511/23 повинен був здійснити перерахунок пенсії з 01.03.2023, в якому зазначити, зокрема :
всього (грошове забезпечення для обчислення пенсії) 19435,75 грн.
основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі: 15548,60 грн з урахуванням індексації 19225,40 (замість 19769,60 грн), з урахуванням доплати:
індексація базового ОСНП 2022 15548,60 грн (замість 19435,75 грн)х0,140 - 2176,80 грн замість 2721,00 грн;
індексація базового ОСНП 2023 17725,40 грн замість 22156,75 грн (15548,6+2176,8)х0,197 - 1500,00 грн.
в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 19225,40 грн (замість 15548,60 грн) (15548,60+2176,8+1500) - 4806,35 грн.
підсумок пенсії (з надбавками) 27630,57 грн замість 27255,57 грн.
Вказує, що різниця розміру пенсії, зазначеному у повідомленні про перерахунок пенсії з 01 вересня 2023 року та його власними розрахунками, складає 375,00 грн (27630,57 - 27255,57), що і слугувало підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
Ухвалою судді від 11.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
01.11.2023 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що відповідно до перерахунку пенсії позивача з 1 вересня 2023 року підсумок пенсії з надбавками становить 27255,57 гривень.
Збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 15548,6 становить 3887,15 гривень (15548,6 х 25%).
Індексація базового ОСНП 2022 становить 2721 гривень (15548,6 + 3887,15= 19435,75 х 14% = 2721).
Індексація базового ОСНП 2023 становить 1500 гривень, відповідно до обмежень встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168.
Таким чином, на думку відповідача, перерахунок пенсії позивача від 01 вересня 2023 року здійснено без будь-яких помилок (арк. справи 17-19).
22.11.2023 від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі, в яких зазначено, що сума основного розміру пенсії позивача після перерахунку з 01 вересня 2023 року збільшилась до 25656,75 гривень, порівняно з перерахунком пенсії від 01 лютого 2023 - 22156,75 гривень. Відповідно підсумок пенсії позивача теж зріс до 27255,57 грн (згідно перерахунку пенсії з 1 лютого 2023 підсумок пенсії позивача становив 23706,73 грн.).
Враховуючи викладене, на думку представника відповідача, будь-які порушення прав позивача на пенсійне забезпечення, зокрема щодо порядку проведення перерахунку пенсії та її виплати відсутні (арк. справи 22-23).
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі №500/1511/23, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році") без обмеження розміру пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вказаного рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведено з 01.09.2023 перерахунок пенсії позивача.
Згідно вказаного перерахунку слідує:
"Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі 15548,60. З урахуванням індексації: 19769,60. З урахуванням доплати: - 25656,75;
Індексація базового ОСНП 2022 (19435,75х0,140) - 2721,00;
Індексація базового ОСНП 2023 (22156,75х0,197) - 1500,00;
в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 15548,60 - 3887,15;
Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021 (згідно рішення суду) - 2000;
Вид підвищення або надбавки до пенсії:
Інвалід війни 2 групи / при виконання обов'язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст.7) (з 01 по 31) - 837,20;
Інваліди війни 2 гр. / при виконанні обов'язків в/с - 50,00;
Особливі заслуги (34%) ст.1 п.п.2-5 Закону (з 01 по 31) - 711,62;
Підсумок пенсії (з надбавками): 27255,57" (арк. справи 9).
Однак, позивач вважає, що при здійсненні вказаного перерахунку, відповідач порушив порядок такого перерахунку, що призвело до нарахування неналежного розміру його пенсійної виплати.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Згідно із ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Як визначено ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1402-VIII) суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У ст. 13 Закону №1402-VIII розтлумачено зміст такої конституційної засади судочинства як обов'язковість судових рішень, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження та КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Судом встановлено, що предметом розгляду у даній справі є визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання внести зміни (виправити помилки обчислення розміру складових пенсії) в розрахунок, який був здійснений ним на виконання рішення суду від 19.05.2023 у справі №500/1511/23.
Отже, в даному випадку, позивач фактично не погоджується із діями, які відповідач вчинив виконуючи рішення суду від 19.05.2023 у справі №500/1511/23 при обчисленні розміру складових його пенсії.
Однак, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Так, обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому, в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення.
Поряд із цим, абзацом 1 ч. 1 ст. 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Частиною 5 ст. 372 КАС України визначено, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України "Про виконавче провадження", відповідно до ч. 1 ст. 1 якого виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За вимогами ч. 1 ст. 11 цього Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу цих норм слідує, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому вказаним Законом, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Крім цього відповідно до приписів частин 1, 6 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст. 249 цього Кодексу.
Тобто, зазначені норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем невірно обрано спосіб захисту порушених на його думку прав та інтересів при виконання рішення суду яке набрало законної сили.
В даному випадку позивач (боржник) вправі вимагати належного виконання рішення шляхом отримання виконавчого листа у справі у справі №500/1511/23 та ініціювання виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду яке набрало законної сили, та/або подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду в порядку ст. 383 КАС України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 листопада 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.