РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року м. Рівне №460/12862/23
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гудими Н.С., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій відповідача в обчисленні розміру пенсії при її призначенні з 01.05.2020 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки та зобов'язання здійснити з 01.05.2020 такий перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 роки та коефіцієнта її збільшення на 1,14 з 01.03.2022 та на 1,197 з 01.03.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вересня 2006 року позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про державну службу", з травня 2020 року відповідачем автоматично переведено позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважає, що має право на пенсію з застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2017-2019 роки, а тому призначення пенсії без врахування таких показників, на думку позивача, необґрунтоване та протиправне. За таких обставин, просила позов задовольнити повністю.
Ухвалою суду від 05.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 08.08.2023 в порядку ч.13 ст.171 КАС України позовну заяву залишено без руху.
14.08.2023 на адресу суду надійшла заява позивача з уточненням позовних вимог на виконання вимог вказаної ухвали, згідно з якою предметом розгляду в даній справі є визнання протиправними дій щодо обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки та зобов'язання здійснити з 20.11.2022 перерахунок та виплату пенсії виходячи із заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2017-2019 та коефіцієнта її збільшення з 01.03.2021 на 1,11, з 01.04.2022 - на 1,14, з 01.03.2023 - на 1,197.
Ухвалою суду від 15.08.2023 продовжено розгляд справи.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав. На обґрунтування заперечень зазначив, що починаючи з 2006 року позивач отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", яка є різновидом пенсії за віком в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому вважає, що підстави для здійснення застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2017-2019 роки відсутні. Стверджує, що пенсію за віком позивача обраховано у відповідності до положень чинного пенсійного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, з 26.09.2006 їй призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", що підтверджується протоколом про призначення пенсії №398 від 05.10.2006 (а.с.9).
З 01.05.2020 позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується рішенням про перерахунок пенсії від 24.04.2020 (а.с.11).
Згідно з листом від 28.04.2023 та вказаним рішенням про перерахунок пенсії, наданих позивачу ГУ ПФУ в Рівненській області у відповідь на адвокатський запит, з 01.05.2020 при переведенні позивача на пенсію за віком пенсійним органом не застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник, за 2017-2019 роки (а.с.14).
Вважаючи протиправними такі дії відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно з ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Згідно з пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Як зазначалося судом раніше, з 26.09.2006 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Суд зауважує, що пенсія державного службовця є різновидом пенсії за віком, оскільки на її призначення мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку.
З 01.05.2020 позивача переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України «Про державну службу" на пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Тобто позивача з 01.05.2020 переведено на той самий вид пенсії (за віком), хоча й за нормами іншого закону.
Оскільки в даному випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, суд вважає, що показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час первинного призначення пенсії за віком.
Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 500/4392/22, від 18.05.2023 у справі № 560/19830/21, від 29.11.2022 у справі № 560/4589/21.
Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що ГУ ПФУ в Рівненській області, не застосувавши при переведенні з 01.05.2020 позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» показника середньої заробітної плати за 2017-2019 роки, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що дії відповідача вчиненні в порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством, в межах наданих йому повноважень, обґрунтовано і правомірно. В той час як порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.
За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Правові підстави для застосування ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 24 листопада 2023 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076)
Суддя Н.С. Гудима