ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/15689/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
19 жовтня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій позивач просить: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2020, 2021 та 2022 роки); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити ОСОБА_1 з 17.07.2023 пенсію за віком у розмірі, визначеному Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2020, 2021 та 2022 роки) та здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком з урахуванням виплаченої суми пенсії, починаючи з 17.07.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавської області та з 02.09.2013 отримує пенсію за вислугу років відповідно до норм Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ. Вказує, що 17.07.2023 вона звернулася до відповідача із заявою про призначення вперше пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України №1058-ІV від 09 липня 2003 року "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислені як середній показник за 2020, 2021, 2022, починаючи з дати виникнення права на неї. Листом від 21.08.2023 за вих. №18094-16295/Т-02/8-1600/23 відповідач надав відповідь. Позивач вважає таку відповідь протиправною та такою, що порушує його право на належне соціальне забезпечення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/15689/23, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
07 листопада 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву /а.с. 29-31/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що позивачу згідно поданої заяви від 02.09.2013 призначено пенсію за вислугу років. 17.07.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою довільної форми про призначення та виплату пенсії за віком. Оскільки заява від 17.07.2023 подана згідно норм Закону України “Про звернення громадян”, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області листом №18094-16295/Т-02/8-1600/23 від 21.08.2023 позивачу надана відповідь інформаційного характеру, де повідомлено, що для переведення на пенсію за віком необхідно подати документи у спосіб передбачений Порядком №22-1. Станом на дату звернення до суду позивач отримує пенсію за вислугу років, із заявою про переведення на пенсію за віком у спосіб, передбачений Порядком №22-1, до органів Пенсійного фонду позивач не звертався, рішення про відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не приймалося.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 з 02.09.2013 призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколом №1081 від 01.10.2013 /а.с.35-38/.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області.
17.07.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 39/, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою, у якій просила призначити пенсію за віком вперше відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2020-2022 роки, починаючи з 17.07.2023 /а.с. 46/.
Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 21.08.2023 №18094-16295/Т-02/8-1600/23 позивачу повідомлено, що розмір її пенсії становить 2799,78 грн. та роз'яснено спосіб подачі заяви про перерахунок пенсії, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 /а.с. 9, 47/.
Позивач не погодився з такими діями відповідача та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).
Згідно із статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон №1788-XII) за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Відповідно до приписів статті 52 Закону №1788-XII (у редакції чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.
За приписами пункту "е" статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з 02.09.2013 призначено пенсію за вислугу років як працівнику охорони здоров'я відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", що підтверджується протоколом №1081 від 01.10.2013 /а.с.35-38/.
У свою чергу, частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058-ІV.
Згідно з приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Частиною 1 статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (надалі - Порядок №22-1), передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
За приписами пунктів 1.7, 1.8 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
За приписами пункту 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи керуються тими нормами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, в даному випадку про призначення пенсії чи відмову у такому призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, визначені Порядком № 22-1, зокрема, п. 4.7 цього Порядку.
Таким чином, дії суб'єкта владних повноважень щодо прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду звернення є формою активної поведінки, що направлена на реалізацію владних управлінських функції даного суб'єкту.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача з приводу невідповідності наданої позивачем заяви встановленій формі, оскільки зміст заяви позивача очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
У постанові від 27.11.2019 по справі № 748/696/17 Верховний Суд зазначив, що у випадку коли заява очевидно дає змогу оцінити намір заявника (пенсіонера), відмова у її розгляді по суті з огляду на невідповідність встановленій формі вважатиметься надмірним формалізмом, наслідком чого є порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).
Зміст заяви свідчить про те, що відповідач однозначно був обізнаний із наміром позивача домогтися саме призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022 роки), а не реалізувати передбачене нормами Законом України “Про звернення громадян” загальне право направляти звернення органу державної влади. Відтак, аргументи відповідача про невідповідність заяви позивача встановленій формі, оцінюються судом критично.
У спірних відносинах відповідач не реалізував своїх повноважень, оскільки у спосіб, встановлений законом, не розглянув відповідне питання та не вирішив порушене заявником питання і не ухвалив з цього приводу жодного рішення у формі та за процедурою, визначеною законодавством України.
Лист ГУ ПФУ в Полтавській області №18094-16295/Т-02/8-1600/23 носив суто інформативний характер.
Зазначена вище бездіяльність є порушенням прав позивача на розгляд суб'єктом владних повноважень його заяви у встановленому законодавством порядку, що потребує судового захисту.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки питання призначення/перерахунку пенсії віднесено до виключної компетенції відповідача, враховуючи відсутність прийнятого у відповідності до вимог законодавства рішення за наслідком розгляду заяви позивача, в даному випадку ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 липня 2023 року про призначення пенсії за віком та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2023 року про призначення пенсії за віком та за наслідками її розгляду винести відповідне рішення.
Обраний судом спосіб захисту порушеного права відповідає вимогам справедливості та забезпечить ефективне поновлення позивача в правах.
Вказаний висновок узгоджуються також із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.02.2020 року по справі №541/543/17-а.
При цьому, оскільки прийняття відповідного рішення є способом реалізації владних повноважень пенсійного органу в розумінні вищенаведених положень, а таке рішення відповідач не приймав, у суду відсутні підстави для надання правової оцінки доводам відповідача про відсутність підстав обчислення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2020-2022 роки).
Суд враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
У рішенні ЄСПЛ по справі "Ґарсія Руіз проти Іспанії" (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частин 1, 3, 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується дублікатом чека №0.0.3231028266.2 від 03.10.023 /а.с. 21/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с. 24/.
Таким чином, при частковому задоволенні позову ОСОБА_1 суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп. (1073 грн. 60 коп./2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 липня 2023 року про призначення пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 липня 2023 року про призначення пенсії за віком та за наслідками її розгляду винести відповідне рішення.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536 грн. 80 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С.Сич