Справа № 420/22377/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2016р. по 28.02.2018 р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в сумі 76547,8 грн.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 р. по 28.02.2018р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року в сумі 76547,8 грн.;
- визнати бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. включно відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078, протиправною;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та з урахуванням абзаців 4,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.
Ухвалою суду від 29.08.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 та на теперішній час звільнений з військової служби та виключений зі списків особового складу частини. У період проходження позивачем військової служби та при звільненні, позивачу не була виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.04.2016 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 21.09.2018. Позивач звертався із заявою до відповідача, в якій просив здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за спірний період із застосуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців, а також з урахуванням відповідних абзаців п.5 Порядку № 1078. Відповідачем було відмовлено у задоволенні заяви. Вважає таку бездіяльність протиправною та просить задовольнити позовні вимоги.
Суд зазначає, що відповідачем до суду не подано відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом військової частини НОМЕР_1 від 21.09.2018 року № 25-ОС ОСОБА_1 звільнений з військової служби та з 21.09.2018 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , знятий з усіх видів забезпечення.
Представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити позивачу за період проходження служби індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням базових місяців січень 2008 року та березень 2018 рік, з урахуванням відповідних абзаців п.5 Порядку № 1078.
Листом № 1635 від 17.08.2023 відмовив у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення та зазначив наступне. Базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Право на індексацію набулося у грудні 2018 року на 3,7 %, оскільки індекс споживчих цін за квітень-жовтень 2018 року перевищив встановлений поріг індексації (103%) і становив 103,7%. У листопаді-грудні 2018 року не відбулося перевищення встановленого порогу індексації (індекс споживчих цін за цей період становив 102,2%), тому вищезазначений індекс (3,7%) мав зберігатись для нарахування індексації також у січні-лютому 2019 року. На підставі викладено роз'яснюю, що з дня формування військової частини НОМЕР_1 і до 01.11.2017р. військова частина НОМЕР_1 була зарахована на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_2 , тому нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 2016 року по 01.11.2017року у військовій частині НОМЕР_1 відсутня. Варто також наголосити, що фінансування військової частини НОМЕР_1 за період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року на вказаний вид видатків не здійснювалось, а тому грошове забезпечення, яке виплачувалось Вам у вказаний період не індексувалось ( індексація не виплачувалась та не нараховувалась). Враховуючи вищевикладене, зазначаю, що здійснити нарахування та виплату Вам за вказаний вище період не представляється можливим, адже вказані дії не передбачені Порядком (механізм здійснення нарахування за попередні періоди не визначений). За період 01.03.2018 по 21.09.2018 грошове забезпечення індексації не підлягає у зв'язку тим що з 01.03.2018 було підвищено розміри посадових окладів усіх категорій військовослужбовців. Базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року. Право на індексацію набулося у грудні 2018 року на 3,7 %.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» № 2011-ХІІ від 20.12.1991 р. (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно ст.1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 1-2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Положеннями ст. 2 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина 4 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
За приписами ч. 3 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України “Про індексацію грошових доходів населення” №1282-ХІІ від 03.07.1991 року (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно зі ст.2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення, у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок №1078).
Згідно з п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Таким чином, відповідно до положень пунктів 2, 5 Порядку №1078 для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Згідно з п.10-2 Порядку №1078 (в редакції, яка застосовується з 01.12.2015 року) для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.
З наведеного вбачається, що місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових, в даному випадку окладу), є базовим при проведенні індексації. Дана норма стосується також і новоприйнятих військовослужбовців, що передбачено п.10-2 Порядку №1078.
На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 року №1294 (далі - постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року та якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Постанова №1294 діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01.03.2018 року.
Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 року по березень 2018 року. А в подальшому базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є березень 2018 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачу протиправно не нараховувалась індексація грошового забезпечення за зазначений ним період у належному розмірі із застосуванням базового місяця січень 2008 року та березень 2018 року.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в Постанові по справі №400/1118/21 від 26.01.2022 року.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2016 року по 28.02.2018 року, а березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року.
Щодо вимоги позивача стягнути з відповідача індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 76547,80 грн., то суд зазначає, що розрахунок суми індексації грошового забезпечення за вказаний період з застосуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців для розрахунку індексації грошового забезпечення за відповідні періоди є компетенцією відповідача, як органу, який нараховує та здійснює виплату грошового забезпечення, тому визначення розміру індексації грошового забезпечення, яка підлягає виплаті позивачу належить до компетенції відповідача, потребує спеціальних знань та відповідних розрахунків.
Тому, встановивши факт невиконання відповідачем вимог закону щодо застосування січня 2008 та березня 2018 року як базових місяців для розрахунку індексації грошового забезпечення, суд не може підміняти відповідача, здійснюючи такий розрахунок.
Проте, якщо позивач не погодиться із здійсненим відповідачем на виконання рішення суду розрахунком індексації грошового забезпечення, то він має право оскаржити такий розрахунок в адміністративному або судовому порядку.
Крім того, щодо вимоги позивача, які стосуються нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078, то її вирішення буде залежати від здійснення відповідачем на виконання рішення суду вищезазначеного обов'язку по нарахуванню позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2016 року по 28.02.2018 року включно, із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації.
Тобто, обов'язок відповідача по нарахуванню та виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.09.2018 року включно у фіксованому розмірі може виникнути лише після проведення відповідачем розрахунку індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як базового місяця для розрахунку індексації.
Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з урахуванням вищенаведених висновків суду.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.04.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.04.2016 р. по 28.02.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення березень 2018 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 21.09.2018 р. із застосуванням березня 2018 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя Токмілова Л.М.