Справа № 420/7261/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Гур'євої К.І.,
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Бушилової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу в частині, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 24.03.2023 № 740 “Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області” в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 (0063949), дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час виконання службових обов'язків неухильно додержувався і додержується Дисциплінарного статуту НПУ, ЗУ «Про Національну поліцію України», Конституції, законів та міжнародних зобов'язань України, Присяги та сумлінно виконував свої службові обов'язки. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 24.03.2023 № 740 до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. При цьому, проаналізувавши факти, встановлені в матеріалах службового розслідування, встановлено, що не находить факт свого підтвердження вчинення дисциплінарного проступку, а саме не повідомлення про подію за участю поліцейських за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102». Крім того, службове розслідування проводилось за фактом ДТП за участю посадових осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, а тому встановлення неналежного оформлення матеріалів адміністративних справ та ведення контрольно-наглядової справи є виходом за межі службового розслідування, а тому відповідач не мав законних підстав досліджувати адміністративні матеріали та контрольно-наглядові справи.
Представником відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову та викладає обставини, встановлені комісією під час проведення дисциплінарного провадження. Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач лише заперечує правову позицію Головного управління та висловлює незгоду з ним, однак жодної інформації щоб це спростувала не надає. Також в ході службового розслідування проаналізовано службову діяльність, а також вивчено організацію превентивної роботи дільничних офіцерів та працівників ювенальної превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області та встановлено порушення вимог законодавства. перевіркою засвідчено неналежне виконання службових обов'язків з боку окремих працівників, у тому числі ОСОБА_1 . В ході службового розслідування комісія не встановила обставин, які б пом'якшували відповідальність позивача. Разом з тим, визнано обставиною, що обтяжує відповідальність - вчинення дисциплінарного проступку повторно без зняття в установленому порядку попереднього стягнення. Таким чином, проаналізувавши обставини, пояснення, вбачається те, що ОСОБА_1 безпідставно не проінформував про виявлені порушення та про подію за участю поліцейських, не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, не повідомленні про подію за участю поліцейських за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102».
Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про витребування інформації та копій документів.
Ухвалою суду від 17 травня 2023 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
26 червня 2023 року прийнято ухвалу про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 26 липня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
Ухвалою суду від 18 вересня 2023 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 16 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою додатку Zoom.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2023 року призначено судове засідання в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою власних технічних засобів учасників справи в підсистемі відеоконференцзв'язку (https://vkz.court.gov.ua/).
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходить службу в Національній поліції України на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області.
05 березня 2023 року на ім'я начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшла доповідна записка за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участі поліцейських, не інформування окремими працівниками поліції про подію за участю поліцейських, а також вивчення ефективності профілактичної роботи щодо останніх з боку керівництва Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, якою запропоновано призначити службове розслідування (а.с. 49-55 т. 2).
05 березня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 567 про призначення службового розслідування у формі письмового провадження з метою перевірки відомостей, зазначених у доповідній записці керівництва УГІ ГУНП в Одеській області від 05.03.2023 за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участі поліцейських, не інформування окремими працівниками поліції про подію за участю поліцейських, а також вивчення ефективності профілактичної роботи щодо останніх з боку керівництва Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області (а.с. 34-35 т. 2).
18 березня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № про продовження терміну службового розслідування (а.с. 72 т. 2).
23 березня 2023 року начальником ГУ НП в Одеській області затверджено висновок службового розслідування за відомостями, викладеними у доповідній записці начальника УГІ ГУНП в Одеській області від 05.03.2023 року, яким запропоновано, зокрема, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліції», п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 4 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, абз. 3 п. 10 розділу VI Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пп. 2 п. 2 наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» до майора поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 524-572 т. 2).
24 березня 2023 року Головним управлінням Національної поліції в Одеській області видано наказ № 740, яким, зокрема за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліції», п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 4 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, абз. 3 п. 10 розділу VI Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пп. 2 п. 2 наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» до майора поліції ОСОБА_1 , дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с. 37-48 т. 1).
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію".
Відповідно до ч. 3 ст. 11 ЗУ "Про Національну поліцію" рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЗУ "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ "Про Національну поліцію" у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII.
Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння.
Згідно ст. 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування. Якщо протягом проведення службового розслідування поліцейським вчинено інший дисциплінарний проступок, розпочинається нове службове розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких вже проводиться службове розслідування, така скарга долучається до матеріалів службового розслідування. У разі надходження скарги на рішення, дії чи бездіяльність поліцейського, щодо яких є висновок дисциплінарної комісії, такі скарги не розглядаються, якщо не містять інформації, яка не була досліджена під час проведення службового розслідування. Про відмову у розгляді скарги заявник інформується у десятиденний строк. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно ст. 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Обставинами, що пом'якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність поліцейського.
Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп'яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. У разі вчинення дисциплінарного проступку кількома поліцейськими дисциплінарне стягнення застосовується до кожного окремо. У разі вчинення поліцейським незначного проступку керівник може обмежитися його попередженням про необхідність дотримання службової дисципліни.
Згідно ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначено Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказ Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2018 року № 893.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно п. 1, 2, 4, розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов'язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5, 7 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). У разі залучення до проведення службового розслідування фахівців та представника поліцейського також зазначаються їх прізвища, ініціали та статуси у службовому розслідуванні.
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні. При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов'язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено.
У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування підписують голова, заступник голови та члени дисциплінарної комісії. У разі якщо за результатами службового розслідування в діях поліцейського встановлено склад дисциплінарного проступку, дисциплінарна комісія разом з висновком службового розслідування подає уповноваженому керівнику проект наказу про накладення на цього поліцейського дисциплінарного стягнення.
Згідно п. 1 розділу VІI Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності. Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття Головним управлінням Національної поліції в Одеській області від 24.03.2023 № 740 в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 (0063949), дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, слугували матеріали службового розслідування, зокрема висновок службового розслідування від 23.03.2023 року (а.с. 524-572 т. 2).
Згідно висновку службового розслідування від 23.03.2023 року членами комісії встановлено, що в результаті зіткнення автомобіль зазнав механічних пошкоджень, а старший лейтенант поліції С. Граматік, капітан поліції Є. Фатєєва, та лейтенант поліції ОСОБА_2 отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості. У той же час, на звук зіткнення до місця події вийшов охоронець ДП “Білгород-Дністровський морський торгівельний порт”. ОСОБА_3 , який побачив пошкоджений автомобіль “Hyundai Sonata”, номерні знаки НОМЕР_1 , дві повалені бетонні плити паркану. Водночас, отримавши інформацію про ДТП, на місце події прибув в.о. першого заступника директора ДП “Білгород-Дністровський морський торгівельний порт” І. Білик. Так, підійшовши до місця події ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побачили, що з вказаного транспортного засобу з водійської двері вийшов чоловік, а з передньої та задньої пасажирських дверей вийшли дві дівчини. В свою чергу, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поцікавились у чоловіка та жінок чи все гаразд, чи потрібна їм допомога, та повідомили про необхідність виклику на місце події наряду поліції. В свою чергу капітан поліції Є. Фатєєва, лейтенант поліції ОСОБА_2 та старший лейтенант поліції С. Граматік, просили ОСОБА_5 не викликати на місце події поліцію, так-як самі є поліцейськими. При цьому, приблизно о 22:25год. капітан поліції ОСОБА_6 проінформувала про подію начальника Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області підполковника поліції ОСОБА_7 , який ніс службу в якості відповідального по підрозділу. 4.03.2023р. о 22:21год. ОСОБА_3 зателефонував на спецлінію “ 102”, повідомив про подію та викликав на місце події наряд поліції. Інформація про вказану подію була зареєстрована до інформаційно-телекомунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України” (журнал ЄО) Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області від 5.03.2023р. за №2353. На місце події було направлено автопатруль ГРПП “Дон - 451” у складі інспектора ВРПП Білгород-Дністровського ВРП ГУНП в області капітана поліції ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та інспектора ВРПП Білгород-Дністровського ВРП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також відповідального по підрозділу капітана поліції П. Погайдака. Опитані у ході службового розслідування ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та працівник ДП “Білгород-Дністровський морський торгівельний порт” ОСОБА_10 , підтвердили перебіг події, які мали місце 4.03.2023р. у період часу з 22:00год. до 22:30год.. 4.03.2023 р. о 22:28год. на місце події прибув автопатруль ГРПП “Дон-451”, відповідальний по підрозділу капітан поліції П. Погайдак. По прибуттю на місце події працівники поліції виявили на місці події капітана поліції Є. Фатєєву та лейтенанта поліції Т. Мелованову, а також бригаду ШМД. Водночас медичні працівники надавали першочергову домедичну допомогу капітану поліції ОСОБА_11 та лейтенанту поліції ОСОБА_2 . У зв'язку із зазначеним, на місце події було викликано старшого слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області старшого лейтенанта поліції Петренка Т.Д., який по прибуттю на місце події провів першочергові слідчі дії та склав процесуальні документи щодо ДТП.
В ході службового розслідування встановлено, що 04.03.2023 майор поліції ОСОБА_12 перебував на відпочинку за місцем мешкання свого брата. 04.03.2023 приблизно о 22:20 в нього виникла необхідність відвідати аптеку, яка знаходиться на території КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня» з метою придбання ліків. З цією метою ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_13 та попросив останнього підвезти його до вказаної аптеки. 04.03.2023 приблизно о 22:40 рухаючись по вул. Шабській в м. Білгород- ОСОБА_14 та ОСОБА_12 побачили біля буд. № 81, дорожньо-транспортну пригоду. Після цього вони зупинилися та підійшли на місце ДТП, де у пошкодженому автомобілі впізнали автомобіль, яким користується капітан поліції ОСОБА_6 . В подальшому ОСОБА_15 та ОСОБА_12 поїхали до КНП «Білгород-Дністровська міська багатопрофільна лікарня», де побачили капітана поліції ОСОБА_16 . Як зазначили опитані ОСОБА_15 ат ОСОБА_12 при спілкуванні з каптаном поліції Є.Фатєєвою вони відчули з її ротової порожнини запах алкоголю.
Дисциплінарна комісія у висновку звернула увагу на те, що майори поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , знаючи, що подія біля ДП “Білгород-Дністровський морський торгівельний порт”, зокрема ДТП, сталась за участю працівників поліції, не вжили заходів щодо надання інформації про це керівництву РВП та за допомогою спецлінії “ 102”. Вказані працівники поліції обрали позицію спостерігачів.
Водночас, за інформацією, яку надала капітан поліції ОСОБА_6 , причетними до висвітлення інформації про подію за участю працівників поліції, а також викладення відеороликів і інформації про особистість одного з учасників події, тобто про неї, більш ймовірним є майори поліції ОСОБА_15 та ОСОБА_12 , які є підлеглими капітана поліції ОСОБА_17 , та які виказують незадоволення нею, як керівником. Зазначену інформацію отримали працівники ОУ ДВБ НПУ під час проведення першочергових заходів щодо встановлення обставин події, яка мала місце 4.03.2023р..
Опитаний під час службового розслідування майор поліції ОСОБА_12 підтвердив перебіг подій 4.03.2023р.. При цьому, звернув увагу на те, що відеозйомку як на місці ДТП, так і у медичному закладі він не проводив. Також викладення інформації про подію 4.03.2023р. за участю поліцейських в мережі Інтернет та у мобільних застосунках категорично заперечив. Разом із тим, звернув увагу на те, що перебуваючи у медичному закладі відчував від капітана поліції ОСОБА_17 запах алкоголю з ротової порожнини. Також він зазначив, що від невстановлених джерел (назвати конкретні джерела та осіб відмовився) йому стало відомо про те, що 04.03.2023 капітан поліції ОСОБА_6 разом з окремими працівниками поліції святкувала у розважальних закладах м. Білгород-Дністровський присвоєння їй чергового спеціального звання. Після такого святкування і сталось ДТП.
Аналізом службових характеристик майора поліції ОСОБА_18 та ОСОБА_19 наданих підполковником поліції ОСОБА_20 , встановлено, що вказані працівники поліції зарекомендували себе посередньо, не в повній мірі використовують свої можливості, до виконання доручень керівництва відносяться посередньо, на зауваження реагують емоційно та зухвало. Також було звернуто увагу на низькі показники з боку вказаних працівників поліції, які протягом 2023р. склали 2 та 7 відповідно постанов про адміністративні правопорушення.
Дисциплінарна комісія обставини, які б пом'якшували відповідальність майора поліції ОСОБА_19 , в ході службового розслідування не встановила. Разом з цим, дисциплінарною комісією визнано обставиною, що обтяжує відповідальність поліцейського - вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
Відповідно до п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов'язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Розділом ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 № 1179, встановлено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8.02.2019р. № 100 поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» і зобов'язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події.
Згідно ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Поняття “службова дисципліна” включає у себе не лише обов'язок особи належним чином виконувати свої службові обов'язки, а і обов'язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції.
Положення ст. 18 ЗУ “Про Національну поліцію” та Правил етичної поведінки поліцейських покладають на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для притягнення позивач до дисциплінарної відповідальності слугувало порушення ОСОБА_1 вимог п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про Національну поліції», п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, п. 4 розділу VI Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, абз. 3 п. 10 розділу VI Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, пп. 2 п. 2 наказу ГУНП від 03.01.2023 № 7 «Про заходи щодо зміцнення службової дисципліни та дотримання законності в діяльності поліції» за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участі поліцейських, не інформування окремими працівниками поліції про подію за участю поліцейських, а також вивчення ефективності профілактичної роботи щодо останніх з боку керівництва Білгород-Дністровського РВП ГУНП в області.
При цьому, з матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що прибувши на місце ДТП ОСОБА_1 у пошкодженому автомобілі впізнав автомобіль, яким користується капітан поліції ОСОБА_6 , але в подальшому не зустрівши ОСОБА_16 на місці правопорушення, а в лікарні з явними тілесними пошкодженнями після ДТП, він не повідомив про це на спецлінію “102”.
В той же час, повідомлення про ДТП іншою особою не звільняє працівника поліції від виконання обов'язку, визначеного п. 6 розділу ІІ Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 8.02.2019р. № 100.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 25 листопада 2022 року по справі № 600/1167/22-а.
Доводи позивача на те, що встановлення неналежного оформлення матеріалів адміністративних справ та ведені контрольно-наглядової справи є виходом за межі службового розслідування, суд вважає неспроможними, оскільки службове розслідування призначено за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участі поліцейських, не інформування окремими працівниками поліції про подію за участю поліцейських, а також вивчення ефективності профілактичної роботи щодо останніх.
Разом з тим, належних, допустимих та достатніх доказів на спростування встановлених порушень, позивачем ані під час проведення службового розслідування, ані під час розгляду справи, не надано.
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення службового розслідування було встановлено обставини справи, встановлено ступінь вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, обставини, що обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського, обставини, що пом'якшують відповідальність, відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень, причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Доказів порушення порядку проведення службового розслідування позивачем до суду не надано.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що при прийнятті наказу від 24.03.2023 № 740 в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, відповідач, Головне управління Національної поліції в Одеській області, діяв обґрунтовано, в порядку, у межах та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса місцезнаходження: 65014, м. Одеса, вул. Академіка Філатова, 15-А) про визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області від 24.03.2023 № 740 “Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області” в частині застосування до майора поліції ОСОБА_1 (0063949), дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області, дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 24 листопада 2023 року.
Суддя О.А. Левчук
.