Справа № 420/22358/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася з позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі, встановленого законом на 01 лютого 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, та з обов'язковим зазначенням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування;
- зобов'язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осі, встановленого законом на 01 лютого 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року , на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року, та з обов'язковим зазначенням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії індексації грошового забезпечення та винагороди за бойове чергування, для перерахунку з 24.05.2023 р. пенсії ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивує тим, що наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби від 19.11.2020 р. № 560-ОС, позивача звільнено в запас Збройних Сил України за підпунктом "г" абз.4 (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: військовослужбовці-жінки, які мають дитину віком до 18 років) п.2 ч.5 ст.26 Закону України "Про військової обов'язок і військову службу". З 24.05.2023 р. позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та отримує пенсію за вислугу років. Позивач звернулася до відповідача щодо складання та надання до ГУ ПФУ в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням індексації грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільненням та визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021, 01 січня 2022, 01 січня 2023 років, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії. Однак відповідач листом відмовив у виготовленні таких довідок, у зв'язку з тим, що станом на 01 січня 2020, 01 січня 2021, 01 січня 2022 та 01 січня 2023 років в грошовому забезпеченні військовослужбовців Державної прикордонної служби України не відбулось підвищення (збільшення) розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, так як, відповідно до положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 їх розміри встановлювались, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р.
Ухвалою від 29.08.2023 р. позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недоліками позовної заяви та надано позивачу строк для їх усунення.
11.09.2023 р. позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою від 14.11.2023 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
02.10.2023 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно яких просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що оскільки розмір грошового забезпечення діючим військовослужбовцям починаючи з березня 2018 року і по теперішній час не змінився, а рішення з приводу перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям Кабінетом Міністрів України не приймалося, відповідно до ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ, тому у відповідача відсутні правові підстави у підготовці нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р. та 01.01.2023 р. за посадою, відповідною останній штатній посаді позивача з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, перерахованим виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 1 січня відповідного року, для перерахунку основного розміру його пенсії. Крім того, позивача 19.11.2020 р. звільнено з військової служби. Відповідно до рішення ГУ ПФУ в Одеській області, позивачу призначено пенсію з 24.05.2023 р. і відповідно лише з 24.05.2023 р. вона є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області. Враховуючи те, що станом на 29.01.2020 р. ОСОБА_1 перебувала на дійсній військовій службі, в неї було відсутнє право на призначення пенсії; станом на 01 січня 2021, 01 січня 2022, 01 січня 2023 років позивачу не була призначена пенсія за вислугу років, а після 24.05.2023 р. розмір грошового забезпечення діючим військовослужбовцям не змінився, а також рішення з приводу перерахунку пенсії Кабінетом Міністрів України відповідно до ч.4 ст.63 Закону України № 2262-ХІІ не приймалось, у відповідача відсутні підстави для видачі довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р.
09.10.2023 р. позивач надав до суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів та аргументів, викладених у відзиві.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що наказом від 19.11.2020 р. р. № 560-ОС начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби ОСОБА_1 , старшого техніка-інспектора прикордонної служби 1 категорії відділення зв'язку відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " І категорії (тип Б), яка звільнена з військової служби в запас наказом начальника прикордонного загону від 16.11.2020 № 552-ОС за підпунктом "г" абз.4 (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: військовослужбовці-жінки, які мають дитину віком до 18 років) п.2 ч.5 ст.26 Закону України "Про військової обов'язок і військову службу" в запас Збройних Сил України виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення.
Згідно даних КП "ДСС" рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 р. у справі № 420/18368/22, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25 листопада 2022 року № 1491 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10 листопада 2022 року про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням висновків суду викладених у судовому рішенні.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 р. у справі № 420/18368/22 скасовано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2023 р. в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та прийнято у вказаній частині нове рішення, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням вислуги 25 років 07 місяців 13 днів.
На виконання вказаного рішення, ГУ ПФУ в Одеській області на підставі документів Адміністрації Державної прикордонної служби України з 24.05.2023 р. позивачу призначено пенсію за вислугу років.
07.07.2023 р. позивач звернулася до Адміністрації Державної прикордонної служби України із заявою щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням індексації грошового забезпечення, надбавок, винагород (винагорода за бойове чергування) за останні 24 календарні місяці служби підряд перед звільнення та визначенням посадового окладу і окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 29 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Листом від 09.08.2023 р. № 11/B-9998-17264 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила, що як на дату звільнення 19.11.2020 р., так і станом на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р. та на 01.01.2023 р., відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 р. № 1038 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704") у грошовому забезпеченні військовослужбовцям Державної прикордонної служби України розміри посадових окладів та окладів за військовим званням встановлювались, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 р. Таким чином, як на дату звільнення 19.11.2020 р., так і станом на 01.01.2021 р., на 01.01.2022 р. та на 01.01.2023 р., розмір посадового окладу за посадою старшого техніка-інспектора прикордонної служби 1 категорії відділу прикордонної служби прикордонного загону, яка є відповідною останній штатній посаді, визначено 3170 грн., розмір окладу за військовим званням "старший прапорщик" - 1020 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдина система їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній та політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначені та врегульовані Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII).
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Згідно з ч.1 ст.15 Закону № 2011-ХІІ пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Преамбулою Закону № 2262-ХІІ передбачено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.1-1 Закону № 2262-XII законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування'' та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч. 3 ст.43 та ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ.
Частиною 3 статті 43 Закону № 2262-XII передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
Відповідно до ч.3 ст.51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30.08.2017 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 704), якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років.
Згідно з пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України № 704 (у первинній редакції від 30.08.2017 р.), ця постанова набирає чинності 01 січня 2018 року.
Пунктом 4 Постанови № 704 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також, додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Отже, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
21.02.2018 р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), яка набрала чинності 24.02.2018 р.
Пунктом 6 Постанови № 103 були внесені зміни до ряду постанов Кабінету Міністрів України, в тому числі до Постанови № 704 були внесені чергові зміни в частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено на 01.03.2018 р.
Крім цьому, пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704, який викладено в наступній редакції:
"Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 до Постанови № 704 не вносилися.
Отже, згідно із пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, для складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії за відповідною посадою, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018 р., тоді як згідно з примітками до вказаних додатків розрахунковою величиною визначено відсотковий показник від розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 р. у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29.01.2020 р. не підлягають застосуванню.
За таких обставин, з 29.01.2020 р. відновлена юридична дія пункту 4 постанови КМУ 704 у первісній редакції, що передбачає визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Тобто, з 29.01.2020 р. відновлена дія пункту 4 постанови КМУ №704 у редакції, яка запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
Проте, визнання Шостим апеляційним адміністративним судом протиправним та скасування пункту 6 Постанови № 103 не впливає на застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
01.01.2017 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII, пунктом 3 розділу ІІ якого встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Суд звертає увагу, що під час розв'язання правової колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону № 1774-VІІІ та пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, та приміток до додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 р. № 1774-VІІІ не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 Постанови № 704, у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 Постанови № 704, суд приходить до висновку, що обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу не проводиться із використанням величини мінімальної заробітної плати.
Таким чином, відповідно до пункту 4 Постанови № 704, починаючи з 29.01.2020 р., розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року.
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб:
- станом на 01 січня 2018 року встановлений в розмірі 1762,00 грн. (стаття 7 Закону України від 07.12.2017 № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік");
- станом на 01 січня 2020 року встановлений в розмірі 2102,00 грн. (стаття 7 Закону України від 14.11.2019 № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік");
- станом на 01 січня 2021 року встановлений в розмірі 2270,00 грн. (стаття 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік");
- станом на 01 січня 2022 року встановлений в розмірі 2481,00 грн. (стаття 7 Закону України від 02.12.2021 № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік");
- станом на 01 січня 2023 року встановлений в розмірі 2684,00 грн. (стаття 7 Закону України від 03.11.2022 р. № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік").
Отже, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 2246-VIII на 01.01.2018 р. є меншим, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом № 294-IX на 01.01.2020 р., Законом № 1082-IX на 01.01.2021 р., Законом № 1928-IX на 01.01.2022 р. та Законом № 2710-IX на 01.01.2023 р.
За таких обставин, суд зазначає, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законами № 294-IX та № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Відповідного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 р. у справі № 440/6017/21.
В той же час суд зауважує, що вищевказані правові норми стосовно наявності підстав для отримання довідок про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. стосуються осіб, яким призначено пенсію, так як надання таких довідок (додаткових документів в розумінні ст.63 Закону № 2262-ХІІ) є підставою для перерахунку пенсій з наступного місяця, що йде за місяцем, в якому виникли підстави для перерахунку пенсії, в даному випадку з 01.02.2020 р., 01.02.2021 р., 01.02.2022 р., 01.02.2023 р.
Таким чином, для наявності підстав на отримання оновлених довідок про розмір грошового забезпечення особа, яка звернулася до відповідного органу, до повноважень якого входить видача довідок, на момент звернення повинна відповідати таким умовам: мати призначену за рішенням пенсійного органу пенсію і така пенсія повинна бути призначена на момент, коли виникає право на перерахунок пенсії.
Судом встановлено, що позивача звільнено з військової служби 19.11.2020 р., однак за постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2023 р. у справі № 420/18368/22 пенсію за вислугу років Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області їй призначено з 24.05.2023 р.
На підставі наведеного суд приходить до висновку про відсутність у позивача права на обрахунок пенсії з грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення, із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, оскільки станом на 29.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р. позивач не була пенсіонером, а тому не набула права на пенсійні виплати та на перерахунок пенсії.
За наведених обставин суд дійшов до висновку про правомірність дій Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 р., 01.01.2021 р., 01.01.2022 р., 01.01.2023 р.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул.Володимирська, буд.26, код ЄДРПОУ 0003439) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко