Справа № 420/24924/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 під час її перерахунку з 80% відповідних сум грошового забезпечення на 70% сум грошового забезпечення;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії та виплатити різницю між фактично отриманими та належними до сплати сумами пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок про розмір його грошового забезпечення виданих структурним підрозділом МВС України - Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року у відповідності до ст.ст. 43, 51, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» з урахуванням раніше виплачених сум.
Адміністративний позов надійшов за допомогою системи «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він - ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України (пенсійне посвідчення № НОМЕР_2 ) та з 15.08.1997 року йому призначена пенсія за вислугу 30 років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №23487-21558/П-02/8-1500/23 від 22.08.2023 року позивач дізнався, що у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року з 01.01.2016 йому здійснено перерахунок пенсії, виходячи з розміру 70% відповідної суми грошового забезпечення. При цьому, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 по справі № 420/10427/22, яким установлено нові види грошового забезпечення, також проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 у розмірі 70 % грошового забезпечення, згідно зі статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 80 % до 70 % сум грошового забезпечення, позивач звернувся до суду.
Позивач вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не враховано, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Таким чином позивач посилається на те, що розмір призначеної йому пенсії за вислугу років складає 80 % грошового забезпечення; зменшення цього показника суперечить чинному законодавству, статті 58 Конституції України та правовій позиції Верховного Суду у зразковій справі №240/5401/18.
Ухвалою суду від 20.09.2023 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу надано строк на усунення недоліків, які необхідно було усунути шляхом надання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням поштових індексів сторін по справі, а також доказів на підтвердження того, що позивачу було призначено пенсію відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ з 15.08.1997 у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення.
21.09.2023 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою.
Ухвалою суду від 26.09.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України.
10.10.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.
Відповідач підтвердив той факт, що позивачу з 15.08.1997 року призначено пенсію за вислугу 30 років у розмірі 80 % грошового забезпечення. Проте, оскільки у подальшому відбулись зміни в грошовому забезпеченні, то перерахунок пенсії позивача проведено з урахуванням положень ст. 13 Закону №2262, у чинній редакції, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. Також, перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду від 04.10.2022 року по справі № 420/10427/22 проведено з урахуванням положень ст. 13 Закону №2262, у чинній редакції, яка передбачає, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
З наведених підстав відповідач вважає, що Головне управління діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, відтак підстави для визнання протиправними його дій відсутні.
10.11.2023 року відповідачем подані витребувані судом докази.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Згідно наявного у матеріалах пенсійної справи №N/A14742-МВС Перерахунку №93/N та пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , з 15.08.1997 року позивачу - ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу 30 років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у чинній на дату призначення пенсії редакції) у розмірі 80 % відповідних сум грошового забезпечення (а.с. 33, 69).
Позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.
Під час перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року на підставі пункту 3 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року та згідно постанови КМУ №988 Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зменшило основний розмір пенсії p 80 % до 70 % від суми грошового забезпечення.
Як вбачається з аркушів про перерахунок пенсії, після 01.01.2018 року відповідач при наступних перерахунках пенсії позивача застосовує відсотковий розмір пенсії - 70 % грошового забезпечення, вислуга років - 30.
Також судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року по справі №420/10427/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ДУ “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області” № 33/36-208/У від 04.11.2021 року з урахуванням розміру основних і додаткових видів грошового забезпечення.
Зокрема, згідно аркушу перерахунку від 23.11.2022 року про перерахунок пенсії з 01.12.2019 року (а.с. 73), основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення (вислуга років 30).
Таким чином, під час перерахунків пенсії позивача з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року відповідачем застосовано основний відсотковий розмір пенсії 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
У відповідь на звернення позивача через веб-портал Пенсійного фонду України №ВЕБ-15001-Ф-С-23-167730 щодо перерахунку, яке надійшло до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 25.07.2023, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 22.08.2023 року вих. № 23487-21558/П-02/8-1500/23 повідомлено про таке, а саме:
«Пенсія за вислугу 30 років Вам була призначена відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” з 15.08.1997 у розмірі 80% відповідних сум грошового забезпечення. Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до пункту “а” статті 13 Закону в редакції, що діяла до 01.10.2011 не повинен був перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Законом України від 27.03.2014 № 1166-УІІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" до зазначеної статті внесено зміни, якими передбачено, що максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення. З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 21.02.2018 № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” (далі - Постанова № 103) перерахунок раніше призначених пенсій було здійснено за нормами законодавства, що діяло на момент перерахунку. На підставі наданої довідки Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області, що враховується для перерахунку пенсії за нормами, чинними на січень 2016, Головним управлінням з 01.01.2016 здійснено перерахунок Вашої пенсії, виходячи з розміру 70 % відповідної суми грошового забезпечення. У зв'язку з тим, що 04.11.2022 набрало чинності рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 по справі № 420/10427/22, яким установлено нові види грошового забезпечення, то перерахунок пенсії проведено з 01.12.2019 у розмірі 70 % грошового забезпечення, що передбачено статтею 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, з врахуванням оновленої довідки Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області” від 04.11.2021 № 33/36-208у. Пенсія обчислена та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, тому для проведення її перерахунку виходячи з іншого розміру підстав немає.» (а.с. 35).
Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення основного розміру його пенсії з 80% до 70% грошового забезпечення під час перерахунків з 01.01.2016 року та з 01.12.2019 року, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Як встановлено судом, позивачу призначено пенсію за вислугу 30 років у розмірі 80 % грошового забезпечення з 15.08.1997 року відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ” від 09.04.1992 № 2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення пенсії).
Згідно ст. 1 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на дату призначення пенсії), особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.
У відповідності зі ст. 2 Закону №2262-ХІІ, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії в разі втрати годувальника призначаються незалежно від тривалості служби.
Відповідно до положень статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу), загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовані статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
29.12.2015 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" від 23.12.2015 року № 900-VIII, яким статтю 63 Закону №2262-XII доповнено новою частиною третьою, згідно з якою перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Статтею 102 Закону України “Про Національну поліцію” передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом № 2262-XII.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" та постановою від 18.11.2015 № 947 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268" встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і оклади за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова Кабінету Міністрів України № 988 набула чинності 02.12.2015 року.
Отже, з набранням чинності постановою КМУ №988, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
Такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до 01.01.2016 року отримував пенсію за вислугу років у розмірі 80 % грошового забезпечення.
Пенсія призначена з 15.08.1997 року.
Стаття 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” неодноразово змінювалась в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення.
Так, статтею 13, в редакції Закону № 3591-IV від 04.04.2006; із змінами, внесеними згідно із Законами № 3668-VI від 08.07.2011, установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Виняток з цього принципу допускається лише у випадках, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені Законом України від 27.03.2014 р. №1166-VІІ зміни до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення, є звуженням змісту та обсягу вже існуючих у позивача прав і свобод (права на пенсію в розмірі 80% розміру грошового забезпечення).
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, яка змін не зазнавала, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Так, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги, рішення Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, їх не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Верховним Судом у рішенні по зразковій справі № 240/5401/18 від 04 лютого 2018 року, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року, зазначено, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб” на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.
Отже, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної вислуги років, є незмінним.
З урахуванням нормативного аналізу та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що відповідач не мав права зменшувати позивачу відсоткове значення розміру пенсії при здійсненні наступного перерахунку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач до перерахунку пенсії з 01.01.2016 року, отримував пенсію в розмірі 80% від грошового забезпечення, а після перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року вказаний відсоток відповідачем зменшено до 70%.
Таким чином, відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 року протиправно зменшено відсоток від грошового забезпечення для обрахування пенсії з 80% до 70%.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2016 року перерахунок пенсії позивачу виходячи з вiдсоткового значення розміру пенсії 80 % від сум грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до позовної заяви, позивач також оскаржує зниження основного відсоткового розміру своєї пенсії з 80 % до 70 % грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку з 01.12.2019 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2022 року по справі №420/10427/22 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення ДУ “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області” № 33/36-208/У від 04.11.2021 року станом на листопад 2019 року.
Отже, враховуючи, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, то під час перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/36-208/У від 04.11.2021 року застосовується відсотковий розмір пенсії, діючий на момент призначення пенсії. Тобто, 80 % відповідних сум грошового забезпечення.
Натомість, відповідачем під час перерахунку пенсії позивача з 01.12.2019 року застосовано основний відсотковий розмір пенсії 70 % відповідних сум грошового забезпечення, що суперечить вищенаведеним висновкам суду.
Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що перерахунок пенсії позивача проведено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, оскільки основний відсотковий розмір пенсії позивача за вислугу 30 років складає 80 % грошового забезпечення від дати призначення позивачу пенсії.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/36-208/У від 04.11.2021 року, виданої державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області”, з 80 % до 70 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії, а також зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, виходячи із розрахунку основного розміру пенсії 80 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/36-208/У від 04.11.2021 року, виданої державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області” станом на листопад 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Такий судовий захист суд вважає ефективним та повним для відновлення порушених прав позивача на перерахунок пенсії.
Також суд приймає посилання позивача на приписи ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII, згідно якого перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення або у зв'язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 1073,60 грн., де 1073,60 грн. - ставка судового збору сплачена позивачем за звернення до суду із цим позовом.
Керуючись статтями 14, 72-73, 77, 90, 139, 242-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років з 80 % до 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з вiдсоткового значення розміру пенсії 80 % відповідних сум грошового забезпечення нарахованого для обчислення пенсії та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 під час перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/36-208/У від 04.11.2021 року, виданої державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області”, з 80 % до 70 % грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року, виходячи із розрахунку основного розміру пенсії 80 % грошового забезпечення, зазначеного у довідці № 33/36-208/У від 04.11.2021 року, виданої державною установою “Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області” станом на листопад 2019 року, з урахуванням вже виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук