МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 листопада 2023 р. справа № 400/3336/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку письмового провадження, розглянув заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області. У рішенні суд вирішив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в повному обсязі, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року та з урахуванням вже виплачених сум;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 992,40 грн. (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок).
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2022 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишено без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року - без змін.
Рішення суду набрало законної сили з 04.10.2022 року.
04.07.2023 року позивач подав заяву про встановлення судового контролю, в якій просив суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 29.07.2022 року. Заява позивача мотивована тим, що на виконання рішення суду від 29.09.2021 року у справі № 400/6520/21 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 31.05.2021 року № 9/1/4933 відповідач провів перерахунок пенсії позивача. Станом на 01.12.2021 року розмір його пенсії становив 10 794,90 грн.
На виконання рішення суду від 29.07.2022 року у справі № 400/3336/22 проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103. Станом на 01.12.2022 року розмір пенсії складав 8 267,49 грн., з яких основний розмір пенсії склав 5 497,80 грн.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач на виконання рішення суду від 29.07.2022 року у справі № 400/3336/22 знизив розмір пенсії позивача, який був встановлений на виконання рішення суду у справі № 400/6520/21 з 10 794,90 грн. до 5 497,80 грн. Тобто, рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії з 05.03.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31.05.2021 року № 9/1/4933 та визначити розмір пенсії 10 794,90 грн., не виконано.
Ухвалою від 17.08.2023 року суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.
28.08.2023 року позивач повторно подав заяву про встановлення судового контролю, в якій просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 29.07.2022 року.
Вирішуючи заяву, суд враховує наступне.
Згідно з ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту і накладенням штрафу.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 823/175/17, від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
З вищезазначеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, але його виконання забезпечується, у першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 18.12.2019 року у справі № 826/9960/15 дійшла наступного висновку: " ... Водночас Велика Палата Верховного Суду наголошує, що завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження»; далі - Закон № 1404-VIII).
При цьому в разі невиконання судових рішень у добровільному порядку приписами Закону № 1404-VIII урегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.
Відповідно до частини восьмої статті 382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу, якою визначено особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця."
Матеріалами справи не підтверджено, що позивачем вичерпано загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України "Про виконавче провадження" внаслідок невиконання відповідачем рішення у добровільному порядку.
Як вже зазначав суд в ухвалі від 17.08.2023 року, за наслідками розгляду справи, відповідач мав здійснити ОСОБА_1 виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" № 103 від 21.02.2018 року та з урахуванням вже виплачених сум.
Згідно листа відповідача від 31.05.2023 року, на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року у справі № 400/6520/21 в добровільному порядку в межах покладених судом зобов'язань, відповідно до Закону № 2262 11.11.2021 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 31.05.2021 року № 9/1/4933, з урахуванням виплачених сум.
Розмір пенсії до виплати з 01.12.2021 року склав 10 794,90 грн.: 15 874,85 грн. (загальний розмір грошового забезпечення) х 68% (за 26 років вислуги згідно з пунктом статті 13 Закону № 2262).
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.07.2022 року у справі № 400/3336/22 23.11.2022 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 103, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Розмір пенсії з 01.12.2022 року склав 8 267,49 грн. з урахуванням:
5 497,80 грн. - основний розмір пенсії (8085 (загальний розмір грошового забезпечення) х 68% (за 26 років вислуги згідно з пунктом «а» статті 13 Закону № 2262));
769,69 грн. - індексація пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118;
2000 грн. - щомісячна доплата відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713.
Як вказав відповідач, у зв'язку з тим, що розмір пенсії після перерахунку зменшився, встановлено доплату до попереднього розміру пенсії, визначеного на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 року у справі № 400/6520/21 в сумі 4 038,70 грн.
Отже, розмір пенсії до виплати з 01.12.2022 року не змінився та становив 12 306,19 грн.
Суд звертає увагу позивача, що фактично позивач не згодний із виконанням рішення суду відповідачем у певний спосіб, що не узгоджується із порядком встановлення строку подання звіту про виконання рішення, врегульованого ст. 382 КАС України.
Суд враховує, що судовий контроль за виконанням рішення встановлюється тоді, коли триває процес виконання рішення відповідачем і такий процес підлягає контролю судом, натомість, визнання дій (рішень) відповідача протиправними - коли дії відповідача з виконання рішення вже завершено.
У даному випадку, відповідач вже провів перерахунок та виплату пенсії позивачу на виконання рішення суду від 29.07.2022 року у справі № 400/3336/22, тому судовий контроль до подій, які вже відбулись, не може бути застосований.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що за умови не встановлення судового контролю, рішення суду у цій справі залишиться невиконаним, оскільки у суду відсутні фактичні та правові підстави для реалізації свого диспозитивного права щодо покладення на відповідача обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.
3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя А. О. Мороз