МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 р. № 400/10823/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Величка А.В.,
за участю секретаря судового засідання Бучка К.О.,
представника відповідача: Долганюк Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання відмови, оформленої листом від 12.06.2023 року № 4801.3.1-3989/48.1-23 протиправною; зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивачка) до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (надалі - відповідач) про:
- визнання протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Миколаївській області, оформлену листом № 4801.3.1-3989/48.1-23 від 12 червня 2023 року у прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства;
- зобов'язання Управління Державної міграційної служби в Миколаївській області прийняти у громадянки російської федерації ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства, з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні та прийняти відповідне рішення.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачкою зазначено, що ОСОБА_1 - громадянка російської федерації, 21 травня 2021 року отримала громадянство України відповідно до частини 1 статті 8 ЗУ "Про громадянство України". Відповідно, їй були видані довідка про реєстрацію особи громадянином України № 5752 від 26 травня 2021 року та тимчасове посвідчення громадянина України, номер НОМЕР_1 терміном дії до 21 травня 2023 року. Для підготовки пакету документів, які необхідно подавати разом із заявою про відмову чи вихід з іноземного громадянства, зокрема, є довідка про відсутність боргів по податкам та зборам з російської федерації. 25 серпня 2021 року листом №2-8-08/3593 ОСОБА_1 було відмовлено в її отриманні, по причині не надання копії документу, який посвідчує особу. 16 серпня 2022 року у зв'язку із вторгнення російської федерації в Україну з повномасштабною війною, ОСОБА_1 виїхала до Польщі, де оформила песель, по якому намагалася подати документи на вихід з громадянства рф. В даній державі вона ще раз спробувала звернутися до посольства рф щодо відмови від громадянства рф, але їй було відмовлено, навіть, у подачі заяви на вихід з громадянства російської федерації. Позивачка 17 травня 2023 року звернулася до Управління Державної міграційної служби у Миколаївській області із письмовим зверненням про прийняття у неї декларації про відмову від іноземного громадянства. До звернення було надано всі наявні докази, а також, підписана власноруч позивачкою декларація в декількох форматах: на бланку, затвердженому законодавством України та на нотаріальному бланку із завіренням підписупозивачки. Але, відповідач не прийняв до уваги наявні докази та факти, які свідчать про фізичну неможливість виходу з громадянства російської федерації через наявність ряду об'єктивних та суб'єктивних факторів - та видав відмову у прийнятті декларації, викладеному у листі №4801.3.1-3989/48.1-23 від 12 червня 2023 року, посилаючись на ряд підстав, в тому числі: неправильно заповнену декларацію, відсутність повноважень відповідача у прийнятті такого рішення. Вважаючи вказану відмову протиправною, а свої права порушеними позивачка звернулася до суду з відповідним позовом.
Ухвалою від 01.09.2023 року суд відкрив провадження в адміністративній справі № 400/10823/23 та вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 21.09.2023 року Миколаївський окружний адміністративний суд вирішив подальший розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання відмови, оформленої листом від 12.06.2023 року № 4801.3.1-3989/48.1-23 протиправною; зобов'язання вчинити певні дії, здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначив по справі підготовче засідання на 28 вересня 2023 року.
27.09.2023 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від представника позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що неможливість фізичної подачі документів з подальшим оформленням виходу з громадянства рф, а саме не вистачає довідки про відсутність боргів на території рф. Дану довідку перестали видавати зовсім в деяких регіонах рф. Вказано, що закінчення терміну дії тимчасового посвідчення громадянина України, що унеможливлює фізичний виїзд громадянина рф за межі України, так, як про її повернення назад в Україну не буде йти мови. Посвідка на постійне проживання в Україні разом з дозволом на імміграцію - вже скасовані, отримати візу для в'їзду в Україну для громадянина рф в умовах військового стану - неможливо. Це є обставини, які не залежать від позивачки та не дають їй можливості пройти процедуру відмови від громадянства рф на території іншої держави, де є представництво чи консульство рф. Зазначено, що в додатках до адміністративного позову надавався конверт з відмітками поштового відділення та марками з вказанням Отримувача та Відправника яким відправлялися документи до одного з представництв рф щодо виходу з громадянства рф. Але ніякої відповіді не було отримано.
У підготовчому судовому засіданні 28.09.2023 року судом було заслухано пояснення представника відповідача та оголошено перерву до 05.10.2023 року для надання можливості відповідачу надати суду відзив на позовну заяву.
05.10.2023 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач вказав, що обов'язковою передумовою для визнання причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства незалежною від особи, є прийняття клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави (в даному випадку російської федерації) від особи у встановлений законодавством іноземної держави строк. Однак, доказів того, що з дати реєстрації ОСОБА_1 громадянкою України, тобто з 21.05.2021, уповноважені органи держави громадянства ОСОБА_1 (російської федерації) прийняли клопотання позивача про припинення громадянства (підданства) матеріали справи не містять, позивачем таких доказів не надано до УДМС у Миколаївській області та до суду. До того ж, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що процедура відмови від громадянства російської федерації, яка має бути врегульована відповідним законодавством саме зазначеної держави, була скасована. Позивачка зазначає поважною причиною ненадання до УДМС у Миколаївській області документу про припинення іноземного громадянства те, що міжрегіональною інспекцією федеральної податкової служби рф 25.08.2021 року було відмовлено в отримані довідки про відсутність боргів по податкам та зборам через ненадання ОСОБА_1 копії документа, який посвідчує її особу. По-перше, отримання такої довідки являється лише проміжним етапом в отриманні документа про припинення іноземного громадянства і ніяким чином не стосується дій УДМС у Миколаївській області та законодавства України. По-друге, після такої відмови ОСОБА_1 не усунула недоліки поданої заяви та в подальшому не звернулась повторно в порядок та спосіб визначений законодавством рф для отримання відповідних документів. Тобто, з 2021 року ОСОБА_1 взагалі не вчиняла активних дій направлених на отримання документів на вихід з громадянства рф, а також не подала в порядок та спосіб визначеними законодавством України декларацію про відмову від іноземного громадянства.
У підготовчому судовому засіданні 05.10.2023 року судом було заслухано пояснення представника відповідача та оголошено перерву до 12.10.2023 року для надання можливості відповідачу надати суду відзив на позовну заяву.
12.10.2023 року до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 21.05.2021 року УДМС у Миколаївській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України громадянці російської федерації ОСОБА_1 на підставі частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України» та документовано довідкою № 5752 про реєстрацію особи громадянином України для оформлення тимчасового посвідчення громадянина України. 12.03.2021 року (після доопрацювання) позивачем підписано зобов'язання припинити громадянство російської федерації протягом двох років з моменту набуття громадянства України. Згідно із указаним документом ОСОБА_1 зобов'язалась протягом двох років з моменту набуття нею громадянства України подати до органу, що видав їй тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф, виданий уповноваженим на те органом цієї держави, а у разі неотримання ним з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства рф, зобов'язалась подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави. Тобто, громадянці російської федерації ОСОБА_1 необхідно було надати документ про припинення громадянства російської федерації до УДМС у Миколаївській області до 21.05.2023 року. ОСОБА_1 не надано підтверджуючих документів про існування незалежних від особи причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства та не надано документ про припинення громадянства російської федерації. Обов'язковою передумовою для визнання причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства незалежною від особи, є прийняття клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави (в даному випадку російської федерації) від особи у встановлений законодавством іноземної держави строк. Однак, доказів того, що з дати реєстрації позивачки громадянкою України, тобто з 21.05.2021 року уповноважені органи держави громадянства (російської федерації) прийняли клопотання позивачки про припинення громадянства (підданства) матеріали справи не містять, а позивачкою таких не подано. Позивачкою також не надано доказів того, що нею було надіслано до уповноваженого органу держави його громадянства клопотання/заяви про
припинення іноземного громадянства. Необґрунтованими та доказово не доведеними також залишаються доводи позивачки про те, що ОСОБА_1 неодноразово намагалася подати документи на вихід в іншій країні, але отримувала відмови від консульств та посольств рф, адже жодного документа на підтвердження цих обставин позивачка ані до суду, ані до УДМС у Миколаївській області не надала.
У підготовчому судовому засіданні 12.10.2023 року судом було заслухано пояснення представника відповідача та оголошено перерву до 07.11.2023 року для витребування доказів у справі.
Ухвалою від 07.11.2023 року суд закрив підготовче провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання відмови, оформленої листом від 12.06.2023 року № 4801.3.1-3989/48.1-23 протиправною; зобов'язання вчинити певні дії та призначив справу № 400/10823/23 до судового розгляду по суті на 16 листопада 2023 року.
Позивачка та її представник в судове засідання, призначене на 16.11.2023 року, не з'явилися. До канцелярії суду від представника позивачки надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
У судовому засіданні 16.11.2023 року представник відповідача проти позову заперечив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово представника відповідача, ознайомившись з заявами учасників справи по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 громадянка російської федерації.
Позивачка подала заяву про оформлення набуття нею громадянства за територіальним походженням та зобов'язання припинити іноземне громадянство (російської федерації) протягом двох років з моменту набуття громадянства України та подати до органу, що видав їй тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства російської федерації, виданим уповноваженим на те органом цієї держави.
У зобов'язанні позивачкою зазначено, що у разі неотримання нею з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства (підданства) російської федерації вона зобов'язується подати декларацію про відмову від громадянства (підданства) цієї держави і повернути національний паспорт громадянина до уповноваженого органу цієї держави (російська федерація).
21.05.2021 року Управлінням Державної міграційної служби України в Миколаївській області прийнято рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 за територіальним походженням на підставі частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України».
26.05.2021 року ОСОБА_1 видано довідку №5752 про реєстрацію особи громадянином України та видано тимчасове посвідчення громадянина України зі строком дії до 21.05.2023 року.
06.06.2023 року ОСОБА_1 , через свого представника, звернулась до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області з листом від 17.05.2023 року щодо подання декларації про відмову від іноземного громадянства, в якому просила прийняти від неї декларацію про відмову від іноземного громадянства, згідно якої вона відмовляється від іноземного громадянства російської федерації, у зв'язку з тим, що існують незалежні від неї причини неотримання документу про припинення іноземного громадянства російської федерації.
В обґрунтування заяви позивачкою було зазначено, що серед документів, які необхідно подавати разом із заявою про відмову чи вихід з іноземного громадянства, зокрема, є довідка про відсутність боргів по податкам та зборам з російської федерації. 25 серпня 2021 року листом №2-8-08/3593 ОСОБА_1 було відмовлено в її отриманні, по причині не надання копії документу, який посвідчує особу. 16 серпня 2022 року у зв'язку із вторгнення російської федерації в Україну з повномасштабною війною, ОСОБА_1 виїхала до Польщі, де оформила песель, по якому намагалася подати документи на вихід з громадянства рф. В даній державі вона ще раз спробувала звернутися до посольства рф щодо відмови від громадянства рф, але їй було відмовлено, навіть, у подачі заяви на вихід з громадянства російської федерації.
До заяви було додано, зокрема, копію тимчасового посвідчення, декларацію про відмову від іноземного громадянства підписану позивачкою власноручно та декларацію про відмову від іноземного громадянства на нотаріальному бланку, із нотаріальним засвідченням підпису ОСОБА_2
12.06.2023 року на заяву позивачки від 17.05.2023 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Миколаївській області надано відповідь, в якій вказано про відсутність у позивача підстав для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки заявниця не виконала усі передбачені законодавством своєї держави вимоги для отримання документа про припинення громадянства іноземної держави. Документ, який підтверджує що в неї уповноважені органи держави її громадянства прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства - відсутній. Одночасно пояснено, що надана ОСОБА_2 декларація про відмову від іноземного громадянства не може бути взята до уваги в якості документу, що підтверджує виконання зобов'язання припинити іноземне громадянство. Заповнена декларація не відповідає вимогам
Наказу МВС України №715 від 16.08.2012 року, а є документом який подається до закордонних дипломатичних установ України так як затверджена Наказом МЗС України від 23 листопада 2022 року №389.
Уважаючи відмову відповідача у прийнятті декларації протиправною, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства.
Відповідно до Конституції України правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначені Законом України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ з наступними змінами та доповненнями (надалі - Закон № 2235-ІІІ).
Відповідно до визначень, які містить частина перша статті 1 Закону № 2235-ІІІ, громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - це особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
Положенням статті 6 Закону № 2235-ІІІ визначені підстави набуття громадянства України, зокрема, згідно з пунктом 2 частини 1 вказаної статті, громадянство України набувається за територіальним походженням.
Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 2235-ІІІ особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти, мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону № 2235-III для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається: особою без громадянства - декларація про відсутність іноземного громадянства; іноземцем - зобов'язання припинити іноземне громадянство.
Іноземці, які перебувають у громадянстві (підданстві) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство (підданство) усіх цих держав.
Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство) не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави.
Іноземці, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України.
Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Указом Президента України від 27.03.2001 № 215/2002 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» затверджений, зокрема, Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок № 215).
Так, пунктом 24 Порядку визначено, що для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка народилася до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону У країни «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент народження особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону № 2235-III), подає:
а) заяву про набуття громадянства України за територіальним походженням;
б) дві фотокартки (розміром 35 х 45 мм);
в) один із таких документів: декларацію про відсутність іноземного громадянства - для осіб без громадянства; зобов'язання припинити іноземне громадянство - для іноземців. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Подання зобов'язання припинити іноземне громадянство не вимагається від іноземців, які є громадянами (підданими) держав, законодавство яких передбачає автоматичне припинення особами громадянства (підданства) цих держав одночасно з набуттям громадянства іншої держави, або якщо міжнародні договори України з іншими державами, громадянами яких є іноземці, передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України; декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує надання особі статусу біженця чи притулку в Україні, - для іноземців, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні; декларацію про відмову особи, яка є громадянином Російської Федерації і зазнала переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності, від іноземного громадянства разом із документом, що підтверджує переслідування через політичні переконання (довідка Міністерства закордонних справ України, дипломатичного представництва чи консульської установи України, видана в установленому Кабінетом Міністрів України порядку), - для іноземців, які є громадянами Російської Федерації та зазнали переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності; заяву про зміну громадянства - для іноземців, які є громадянами держав, міжнародні договори України з якими передбачають припинення особами громадянства цих держав одночасно з набуттям громадянства України;
г) копію свідоцтва про народження або інший документ, що підтверджує факт народження особи на територіях, зазначених у абзаці першому цього пункту.
Положеннями статті 1 Закону № 2235-ІІІ визначено, що зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2012 року № 715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за № 1549/21861, затверджені зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.
Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 360, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, основним завданням якої є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, та яка здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи ДМС.
Так, ГУ ДМС в Миколаївській області забезпечує реалізацію державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів в межах Миколаївської області. ГУ ДМС Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне. області здійснює свої повноваження на території Миколаївської області безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні підрозділи.
Згідно зі статтею 1 Закону № 2235-ІІІ визначені правові підстави, за наявності яких особа може подати декларацію про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов'язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.
Незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури (стаття 1 Закону № 2235-ІІІ).
Отже, за наявності вищевказаних причин, відповідно до абзацу шістнадцятого статті 1 Закону № 2235-ІІІ особа, яка набула громадянство України, може подати декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Виходячи із положень чинного законодавства, декларація про відмову від іноземного громадянства - це документ, у якому іноземець, що зобов'язався припинити іноземне громадянство і має незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, засвідчує свою відмову від громадянства іншої держави.
Таким чином, по своїй суті та правовій природі подання декларації про відмову від іноземного громадянства - це нове зобов'язання - повернути іноземний паспорт до уповноважених органів цієї держави, не користуватися правами і не виконувати обов'язків, передбачених її законодавством для громадян цієї держави. Наслідок невиконання зобов'язання - втрата набутого громадянства України.
Незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) в розумінні пункту 1 статті 1 Закону № 2235-ІІІ є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.
Отже, обов'язковою передумовою для визнання причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства незалежною від особи, є прийняття клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави (в даному випадку російської федерації) від особи у встановлений законодавством іноземної держави строк.
Суд критично відноситься до доводів позивачки про те, що після набуття нею громадянства України та реєстрації її громадянином України, а саме з 21.05.2021 року, існували незалежні від неї обставини, що перешкоджали отриманню документа про припинення російського громадянства, а саме: відмова в отриманні довідки про відсутність боргів по податкам та зборам з російської федерації, оскільки доказів звернення до уповноважених органів (консульських установ) російської федерації щодо припинення громадянства російської федерації позивачкою не надано.
Суд зазначає, що чинним законодавством України не передбачене прийняття декларації про відмову від громадянства за наведених позивачкою обставин, а розрив Україною дипломатичних відносин з російською федерацією не впливає на суть правовідносин між ГУ ДМС в Миколаївській області та ОСОБА_2 , оскільки позивачка у будь-який час, починаючи з 21.05.2021 року, могла звернутись із відповідною заявою до дипломатичного (консульського) представництва російської федерації, яке може бути розташоване на території будь-якої держави, однак цього не зробила. Принаймні матеріали адміністративної справи таких доказів не містять.
У матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази того, що позивачка у період з 21.05.2021 року по 21.05.2023 року вчиняла будь-які дії для припинення громадянства російської федерації (звернення до відповідних органів рф та отримання відмови, не отримання відповіді).
Суд ще раз наголошує, що декларація про відмову від іноземного громадянства - це документ, в якому іноземець, що зобов'язався припинити іноземне громадянство і має незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, засвідчує свою відмову від громадянства іншої держави.
Однак, подана позивачкою декларація про відмову від іноземного громадянства не містить незалежних від неї причин неотримання документа про припинення іноземного громадянства.
Разом з тим, як зазначено судом раніше, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.08.2012 року № 715 «Про затвердження зразків документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 року за № 1549/21861, затверджені зразки документів, які подаються для встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, та журналів обліку.
В свою чергу, наказом Міністерства закордонних справ України «Про затвердження зразків документів, які подаються за кордоном для встановлення належності до громадянства України, перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України» від 23.11.2022 № 389, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.12.2022 за № 1559/38895, було затверджено зразок декларації про відмову від іноземного громадянства.
Вивчивши подані позивачкою декларацію про відмову від іноземного громадянства підписану нею власноручно та декларацію про відмову від іноземного громадянства на нотаріальному бланку, із нотаріальним засвідченням підпису ОСОБА_2 судом встановлено, що вони не відповідають вимогам Наказу МВС України №715 від 16.08.2012 року, а є документом який подається до закордонних дипломатичних установ України так як затверджена Наказом МЗС України від 23 листопада 2022 року №389.
Тому, суд вважає слушними доводи відповідача щодо невідповідності декларації, поданої позивачкою, вимогам чинного законодавства.
Так, позивачка зобов'язалася протягом двох років з моменту набуття нею громадянства України подати до органу, що видав їй тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства рф, виданий уповноваженим на те органом цієї держави, а у разі неотримання нею з незалежних від неї причин документа про припинення громадянства рф, зобов'язалася подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина рф до уповноваженого органу цієї держави, однак жодних дій для виконання зобов'язання не вчинила, а декларація про відмову від іноземного громадянства подана позивачкою без актуальної незалежної причини для її подання, тобто без дотримання вимог до такої декларації, встановлених законодавством України.
Позивачка не була позбавлена можливості здійснити процедуру виходу з громадянства російської федерації шляхом подання як клопотання (заяви) про припинення іноземного громадянства так і декларації про відмову від громадянства російської федерації до уповноваженого органу цієї держави чи до консульства російської федерації в іншій країні (поштою, особисто або через представника), однак жодних дій позивачка не вчиняла, що свідчить про пасивну поведінку позивачки до питання відмови від громадянства російської федерації.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №280/7910/20.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд зважає, що позивачкою взагалі не подано жодних доказів вжиття нею дій щодо припинення іноземного громадянства в межах двохрічного строку як до початку широкомасштабної військової агресії, так і після її початку.
Відтак, у даному випадку судом не встановлено протиправності в діях ГУ ДМС в Миколаївській області.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки є необґрунтованими, доказів, які б спростовували правомірність дій відповідача позивачкою не надано, а судом таких доказів не встановлено, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати відшкодуванню не підлягають.
16.11.2023 року судом оголошено скорочене рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.
Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5-а, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 37844163) про визнання протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Миколаївській області, оформлену листом № 4801.3.1-3989/48.1-23 від 12 червня 2023 року у прийнятті у ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства та зобов'язання Управління Державної міграційної служби в Миколаївській області прийняти у громадянки російської федерації ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства та прийняти відповідне рішення - відмовити.
2. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
3. Повний текст рішення складено та підписано суддею 24.11.2023 року.
Суддя А.В. Величко